Що не так з ГРД?

Одним із основних завдань судової реформи після Революції Гідності стало оновлення та очищення суддівського корпусу, яке було доручене Вищій кваліфікаційній комісії суддів (ВККС) та Вищій раді правосуддя (ВРП). 

Громадська рада доброчесності (ГРД) також є частиною системи оцінювання чинних суддів та добору кандидатів на посади суддів, адже її існування як незалежного громадського органу прописано в статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». З моменту прийняття закону в 2016 році, два склади ГРД виконували свої обов’язки згідно із його вимогами. Проте, з 2020 року нового, вже третього, складу ГРД так і не було обрано. Спробуємо розібратись в цьому та розказати, чому ГРД є важливою частиною судової реформи.

Для чого була створена ГРД?

Робота Громадської ради доброчесності пов’язана, насамперед, із функціонуванням Вищої кваліфікаційної комісії суддів, адже саме їй вона надає свої висновки. Основними її завданнями є збір інформації щодо судді або кандидата на посаду судді та надання ВККС висновку про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності за наявності відповідних підстав. З цією метою, члени ГРД також делегуються на засідання ВККС щодо оцінювання судді. Тобто, ГРД не проводить співбесіди із суддями та кандидатами самостійно, але її члени можуть брати участь у співбесіді, яка проводиться ВККС, за наявності – представляти висновок щодо невідповідністі критеріям професійної етики та доброчесності судді/кандидати, і може навіть задавати йому запитання.

Найважливішим тут є те, що у випадку, якщо ГРД надає висновок про невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, судді/кандидату буде складніше успішно пройти оцінювання адже тоді таке рішення ВККС повинно прийматися вже щонайменше 11 її членами із 16.

Варто пам’ятати, що хоч роллю ВККС є перевірка доброчесності суддів чи кандидатів на посаду судді, все одно необхідні запобіжники, щоб впевнитись, що члени Вищої кваліфікаційної комісії самі не зазнають політичного впливу та не приймають сумнівних рішень.

Як обирається та працює ГРД?

Громадська рада доброчесності складається з 20 членів, які обираються на строк у два роки. Закон «Про судоустрій і статус суддів» уточнює, що «Членами Громадської ради доброчесності можуть бути представники правозахисних громадських об’єднань, науковці-правники, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями у сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію та відповідають критерію політичної нейтральності та доброчесності.» Серед двох попередніх складів ГРД значились представники провідних громадських організацій, експерти з судової реформи, правники та журналісти.

ВККС грає важливу роль у призначенні нового складу ГРД, адже саме Голова Комісії скликає збори представників громадських об’єднань, які обирають новий склад ГРД. ВККС приймає заявки на участь у зборах та встановлює, які з висунутих громадських об’єднань відповідають встановленим законом критеріям («які протягом щонайменше останніх двох років, що передують дню проведення зборів, здійснюють діяльність, спрямовану на боротьбу з корупцією, захист прав людини, підтримку інституційних реформ, в тому числі реалізують проекти у цих сферах. У зборах представників громадських об’єднань не можуть брати участь громадські організації або громадські спілки, які здійснювали чи здійснюють діяльність із залученням міжнародної технічної допомоги, донорами якої є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, установи, організації чи підприємства країни, яка визнана Верховною Радою України агресором, або фінансувалися ними»). Далі Голова ВККС встановлює час та місце проведення зборів, на яких запрошені громадські об’єднання обирають новий склад ГРД та направляють перелік обраних членів до секретаріату Комісії для оприлюднення на офіційному веб-сайті. Отже, хоч ВККС напряму не обирає та не затверджує склад ГРД, його обрання залежить від рішення ВККС про оголошення зборів та відбору громадських об’єднань на відповідність встановлених законом критеріям.

Після обрання нового складу, члени ГРД збирають, перевіряють, аналізують інформацію про суддю.  Кожна особа може надати таку інформацію через створений портал: https://grd.gov.ua/. Якщо зібрана інформація свідчить про невідповідність критерію доброчесності, то затверджується висновок, який надається ВККС. Згідно з практикою попередніх складів ГРД, висновок затверджувався всім складом ради. У співбесіді судді/кандидата, щодо якого затверджений висновок, приймає участь представник ГРД, який представляє висновок та навіть може задавати судді/кандидату запитання щодо обставин, викладених у ньому.

Важливо наголосити, що ГРД може передавати до ВККС висновки щодо невідповідності судді критеріям доброчесності. Проте, ГРД може надавати і позитивну інформацію про суддю чи кандидата на посаду судді, адже вона теж може бути важливою під час оцінювання судді Вищою кваліфікаційною комісією.

Які є результати роботи перших двох складів ГРД?

Як зазначалося вище, з 2016 року ГРД працювала у двох складах. Продуктивність цього органу можна оцінити по кількості висновків наданих до ВККС. Наприклад, початок роботи другого складу ГРД у січні 2019 року збігся по часу із процесом другого добору суддів до Верховного Суду. У зв’язку з цим, за січень-лютий 2019 року ГРД проаналізувала 235 кандидатів та надала 71 висновок до ВККС. Під час розгляду кандидатів, ВККС врахувала 25% від висновків: відсоток не великий, але все ж більший за попередні показники (21% під час першого конкурсу в 2017 році).

Під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів ГРД проаналізувала 1682 дос’є суддів та надала ВККС 472 висновки. Проте, співпраця з ВККС була вкрай неефективною через неусунені Комісією процедурні перешкоди, які фактично унеможливили участь громадськості в оцінюванні і раніше стали причиною виходу ГРД з процесу у 2018 році. Тому, у майбутньому слід визначити критерії оцінювання доброчесності суддів та стандарти доказування в межах процедур добору та оцінювання суддів. Так, ГРД ще у січні 2019 року затвердила індикатори, якими вона керувалася при оцінюванні доброчесності суддів . У багатьох випадках ВККС подолало висновки невідповідність судді  чи кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та (або) доброчесності засновані на такій аргументації, мотивуючи це тим, що доводи ГРД були недостатніми та не спирались на рішення відповідних державних органів.

Ще одним викликом під час роботи ГРД виявились надзвичайно короткі строки для проведення аналізу, адже ГРД не має змоги впливати на строки окремих етапів добору/оцінювання, які встановлює ВККС. При цьому слід враховувати, що члени ГРД виконують свою роботу на волонтерських засадах. Отже важливо переглянути характер відносин між ГРД та ВККС, щоб першу сприймали не як підрядника, а повноцінного учасника процесу оцінювання суддів та кандидатів на суддівські посади.

Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ розробила цей матеріал за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), що реалізується Національним Демократичним Інститутом. Думки, висловлені в цьому аналітичному документі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID.