Виконання Державної антикорупційної програми

За виконанням ДАП слідкує Національне агентство з питань запобігання корупції, профільні громадські організації, серед яких громадська організація «Разом проти корупції». Ми моніторимо виконання 216 антикорупційних заходів, або ⅕ її частини за напрямами: будівництво, культурна спадщина, землеустрій, інфраструктура, охорона здоров’я, соціальна сфера, освіта і наука.

Насправді в ДАП не так і просто розібратися, бо це комплексний документ. Кожен захід викладено за такою структурою:

– в першій частині описані корупційні проблеми, які ця програма вирішує і проаналізовані їхні чинники;

– в Додатку №1 визначені очікувані стратегічні результати, спрямовані на вирішення зазначених проблем та індикатори, за якими це можна виміряти;

– в Додатку №2 містяться конкретні заходи, які мають бути виконані для досягнення результатів.

За кожним заходом визначено дату початку та завершення його виконання; відповідальних виконавців; необхідні фінансові ресурси.

Проілюструємо на прикладі забудови пам’яток культурної спадщини.

Не секрет, що в центрах міст новобуд зазвичай впритул наближається до пам’ятки, після чого вони часто руйнуються, їх підпалюють і т.д. Ця проблема спричинена відсутністю єдиного і повного (визнаного державою) електронного переліку об’єктів культурної спадщини, з чітким визначенням та винесенням в натурі їхніх охоронних зон.

При цьому проблема з культурною спадщиною має й інший бік, адже коли режими і межі історичних ареалів населених місць, межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини не встановлені, то потенційним інвесторам і невідомо, що, де і як можна зводити, а уповноважені органи охорони культурної спадщини та органи архітектурно-будівельного контролю та нагляду мають можливість зловживати з наданням необхідних дозволів.

Наприклад, щодо тієї ж таки проблеми забудови пам’яток культурної спадщини, як стратегічний результат визначено, що має бути проведено інвентаризацію об’єктів культурної спадщини, визначено межі і режими використання їхніх зон охорони, забезпечено наповнення та публічність електронного реєстру об’єктів культурної спадщини.

Далі зазначені індикатори, за якими це можна побачити: прийнято відповідні зміни до законодавства: набрав чинності наказ Міністерства культури та інформаційної політики про Порядок обліку об’єктів культурної спадщини; постанова Кабінету Міністрів України про порядок ведення електронного реєстру об’єктів культурної спадщини, порядок доступу до нього, внесення у нього змін (наприклад, вилучення з нього пам’яток).

Іншим індикатором є введення в експлуатацію самого електронного реєстру об’єктів культурної спадщини з чітким переліком інформації, яку він має містити.

Продовжуючи приклад з електронним реєстром пам’яток культурної спадщини, щоб забезпечити його наповнення та публічність необхідно:

1) Розробити проект наказу про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини.

2) Провести інвентаризацію та моніторинг об’єктів культурної спадщини.

3) Забезпечити оцифрування та оприлюднення масиву облікової документації на кожен об’єкт культурної спадщини.

4) Розробити та подати Кабінетові Міністрів України проєкт постанови про вилучення пам’яток національного значення з Державного реєстру нерухомих пам’яток України (у разі їхнього руйнування) і так далі.

Виконання таких великих проєктів є непростим, залежить від багатьох державних органів і органів місцевої влади. Для його результату має бути непопулярний в державному управлінні проєктний підхід. Влада часто змінюється, і виконувати великі проєкти практично неможливо. Так само і не просто звірити, що планували зробити і що зробили. Адже в кожної корупційної схеми є її користувачі (бенефіціари), які зацікавлені в тому щоб схема жила і процвітала. І ці користувачі захищають корупційні схеми від змін.

Так, в органах влади досі є люди, яких називають «підсніжники». Це люди на зарплаті у бенефіціарів корупційних схем, метою яких – захищати їхні інтереси, зокрема не допускати ухвалення тих норм в законодавстві, у яких такі заінтересовані особи не зацікавлені.

І для цього у них є безліч способів як захистити корупційну схему. Кожен ми на власному досвіді відчули за багато років співпраці з владою.

Зокрема це такі способи:

– прийняти документ, але «загубити» в ньому важливу норму, заради якої такий документ і приймався;

– перекрутити текст важливої норми, назвавши це «редакторськими» правками;

– відтягувати до безкінечності прийняття документа, посилаючись на його недосконалість;

– уникати прийняття важливих змін, посилаючись на війну – «не на часі»;

– відкласти через відсутність коштів на виконання тих чи інших заходів;

– підвісити (виконати частину, але не доробити до кінця).

Отож, якщо було заплановано ухвалити постанову і вона схвалена, але її норми вихолощені, то, очевидно, це не є перемогою. А органи влади безперечно прозвітують, що завдання виконано.

До того ж, складно виміряти прогрес ще й тому, що деякі заходи, які передбачає ДАП є дуже складними і комплексними, складаються з десятків окремих важливих кроків і для таких заходів в програмі не розроблялось детальних планів виконання.

Національне агентство з питань запобігання корупції має свій підхід до моніторингу, який ми підтримуємо. Зокрема, НАЗК виходить з того, що моніторинг виконання заходів ДАП має бути доступним для кожного громадянина України та міжнародних партнерів.

У кінці червня 2023 року НАЗК запустило інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики. У цю систему органи державної влади вносять інформацію про виконання ДАП: зараз це інформація про піврічні результати, далі такі дані будуть вноситись щоквартально.

Система моніторингу НАЗК має відкриту та закриту частини. Відкрита (публічна) призначена для відображення повної та об’єктивної інформації про виконання заходів, а також відображення результатів щоквартального моніторингу та щорічної оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та Державної антикорупційної програми.

Ця система матиме зручний інтерфейс та інтерактивну візуалізацію, різні варіанти фільтрації даних, тощо. Закрита частина, до якої підключені всі виконавці програми, призначена для організації та планування виконання заходів в межах кожної інституції, а також надання до НАЗК інформації про стан та динаміку виконання кожного заходу.

Ми в «Разом проти корупції» зі свого боку будемо проводити громадський експертний моніторинг виконання ДАП, що допоможе посилити моніторинг НАЗК. І для цього ми вже зараз запрошуємо експертів у сфері освіти, медицини, в будівництві та земельних відносинах, долучатися до моніторингу того, що робить влада, і де є затримки.

Ми будемо проводити вимірювання прогресу виконання таких галузевих заходів ДАП:

•     містобудування;
•     земельні відносини;
•     культурна спадщина;
•     інфраструктура;
•     освіта і наука;
•     охорона здоров’я;
•     соціальний захист.

Для оцінки прогресу виконання заходів буде залучено незалежних експертів. Вони визначатимуть, як виконується ДАП відповідно до розробленої нашою командою методології. Методологія передбачає оцінку прогресу виконання заходів ДАП. Що таке прогрес виконання? Це середнє арифметичне повноти (міри) виконання заходів та ефективності виконання заходів (впливу способів виконання заходу на вирішення зазначених проблем).

Крім того експерти будуть оцінювати дотримання строків виконання заходів ДАП. А також надаватимуть описовий зворотній зв’язок та рекомендації щодо виконання заходів ДАП (успіхи, перешкоди, рекомендації).  Результати моніторингу ми публікуватимемо у звітах та будемо показувати на дашборді моніторингу, розміщеному на сайті ГО «Разом проти корупції».

Переглянути цей матеріал у форматі відео ви можете за посиланням.

Проєкт реалізується за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI) – провідна антикорупційна програма в Україні, що фінансується ЄС, співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії.