Суспільно корисна праця…

Громадяни потребують сторонньої допомоги від благодійних організацій та держави. Є потреба в діяльності та збільшенні кількості трудових ресурсів, залучених до забезпечення нормального функціонування суспільства. Одним із таких ресурсів є залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт.

Суспільно корисні роботи мають оборонний характер або ж слугують для ліквідації надзвичайних ситуацій, які виникли в період воєнного стану.

Такі роботи під час воєнного стану мають відновити повноцінне функціонування інфраструктури громади та її безпеки. Вони не потребують спеціальних знань або вмінь та не передбачають отримання прибутку. До таких робіт відносяться: розбір завалів, роздача гуманітарної допомоги, ремонтно-відновлювальні роботи, розчищення колій та доріг, будівництво захисних споруд цивільного характеру, вантажні та сільськогосподарські роботи, заготівля дров до опалювального сезону та ін. Не менш важливою є допомога громадянам з інвалідністю та одиноким людям, які постраждали через бойові дії. Саме тому суспільно корисних робітників називають «армією відновлення».

Механізм залучення працездатного населення до таких робіт врегульовано Порядком залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 753 (Порядок № 753).

Відповідно до п.4 Порядку №753, рішення про впровадження трудової повинності та організацію суспільно корисних робіт ухвалює військове командування самостійно або із залученням місцевої влади/органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій. Цим же рішенням визначаються види робіт та перелік об’єктів, на яких вони будуть проводитись, визначається джерело їх фінансування та кількість осіб, які будуть них залучені.

До суспільно корисних робіт можуть залучатися працездатні особи, у тому числі ті, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, а також зареєстровані безробітні.

Суспільно корисні робітники мають право:

– укладати строкові трудові договори з оплатою нижче від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування;

– отримувати заробітну плату на рівні не нижчою за розмір мінімальної заробітної плати (для роботи на умовах повного робочого часу);

– на оплату проїзду в межах регіону до місця виконання робіт та у зворотному напрямку (у разі потреби);

– на охорону праці та загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Джерело