Прокуратура «перешила» податківця-хабарника у шахрая

13 червня Приморський суд Одеси виніс один із тих вироків, які дають громадськості привід говорити про те, що безсоромність представників наскрізь корумпованих органів прокуратури настільки перейшла всі межі пристойності, що цей гнилий зуб треба разом із коренем безжально вирвати з тіла держави й викинути на смітник історії.

Про початок цієї історії можна довідатися з бравурного повідомлення офіційного сайту ГПУ від 23 квітня 2014 року. В ньому, зокрема, розповідалося, що відділом з розслідування злочинів щодо корупційних діянь Головного управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами‚ які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією, Генеральної прокуратури України відкрито кримінальне провадження стосовно старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Одеській області, за ч. 5 ст. 368 Кримінального кодексу України. Частина п’ята статті триста шістдесят восьмої — це вам, зауважимо, не дріб’язок по кишеням цупити — від восьми до дванадцяти років позбавлення волі без будь-якої можливості звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.

Досудове розслідування, сказано в повідомленні, розпочато за матеріалами ГУБКОЗ СБУ України й наразі встановлено, що викритий зловмисник вимагав у засновника низки підприємств Одещини неправомірну вигоду в розмірі 900 тисяч грн за закриття кримінального провадження за фактом ухилення від сплати податків. 3 квітня 2014 року слідчий, мовляв, отримав першу частину неправомірної вигоди в сумі 100 тис грн, а 23 квітня, тобто через 20 днів, під час чергової зустрічі з підприємцем, яка відбулася біля будівлі Приморського райсуду м. Одеси, у власному автомобілі податківець отримав другу частину обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 350 тис. грн. Після чого й був затриманий працівниками Генеральної прокуратури України, які порахували, що загалом сума отриманої неправомірної вигоди становить 450 тис грн.

Досудове слідство йшло доволі жваво й уже 22 жовтня того ж 2014 року дана кримінальна справа надійшла до Приморського суду Одеси з обвинувальним актом за ч. 5 ст. 368 ККУ. Тут необхідно пояснити читачеві, що частина п’ята вказаної статті була запроваджена Законом України № 221-VII від 18.04.2013 р., але вже через рік скасована Законом № 1261-VII від 13.05.2014 р. Судячи з даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, до 30 червня 2016 року судове слідство велося саме за цією статтею. Далі повний «провал у пам’яті», але станом на 13 червня 2017 року, тобто на день ухвалення вироку, прокурор Одеської місцевої прокуратури № 3 Ігор Сухоребрий підтримує обвинувачення вже колишньому податківцю за зовсім іншою статтю Кримінального кодексу України, яка не належить до категорії посадових злочинів, а саме за шахрайство, вчинене у великих розмірах (ч. 3 ст. 190 ККУ). Судячи з усього, в новій версії обвинувального акту вже не йшлося ні про 450, ні, тим більше, про 900 тисяч, а суто про 350 тисяч гривень, які цей капітан податкової міліції 23 квітня 2014 р. одержав  від потерпілого, попередньо сформувавши в його голові усвідомлення, нібито він, відповідно до свого статусу слідчого, уповноважений приймати процесуальне рішення щодо складання, підписання та направлення до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Тобто шахрайським шляхом заволодів його грошовими коштами.

Підсудний свою вину не визнав і, на моє глибоке переконання, правильно зробив. Потерпілий, судячи з тексту вироку, персона вельми несимпатична. Разом зі своїми діловими партнерами він протягом кількох років займався махінаціями, пов’язаними з фіктивною купівлею-продажем нафтопродуктів, за що в 2013 році був разом з іншими плутягами притягнутий до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво та ухилення від сплати податків (статті 205, 212 ККУ). Капітан його не обдурював і хибного враження щодо своїх можливостей не формував. Це була «відносно» чесна оборудка: він пише постанову про звільнення махінатора від кримінальної відповідальності й погоджує її з прокурором, за що отримує гроші. Все по чесному — де тут шахрайство, де тут обман?

Проте суддя Сергій Кічмаренко вирішив, що вина підсудного знайшла своє підтвердження й призначив йому покарання у вигляді п’яти років умовного позбавлення волі з іспитовим строком один рік і без позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах.

Джерело: ЮВУ