Війна набуває тотального характеру…

Всім привіт!

Поки всі очікують ізраїльської «відплати» проти Ірану та зручно ігнорують бомбардування IASF мирних жителів у районах Суні Бейрута (де ніколи не було Хезболли), давайте «повернемося до України»… де мало речей про «стратегію» тим часом так само чітко, як стратегія Байдена-Нетаньягу щодо Близького Сходу.

Тим паче, що хтось запитав мене про те, що потрібно Україні, щоб виграти цю війну – що, вибачте, але: думаючи про можливі відповіді, мене дратує, що, у свою чергу, робить мене гірким саркастичним.

Таким чином… ну, ви вже знаєте, що це означає…

***

Між тим, один із неодмінних висновків полягає в тому, що адміністрація Зеленського в Києві страждає кількома дуже серйозними ілюзіями. Як і той, що він може вразити зомбі-ідіотів на Заході «видовищними» наступами, «мирними планами» та будь-чим іншим: що він може змінити їхню думку, переконати їх у важливості серйозної підтримки України, зробити її здатною перемогти Росію, та інші, подібні фантазії.

Ні, дорогі українці, зомбі-ідіотів нічим не вразиш. Вони продовжуватимуть «бурмотіти й безцільно спотикатися». Або, якщо ви думаєте, що можете: ви не звернули увагу на те, що «Захід» не може навіть вразити себе – програючи одну війну за іншою.

О, ви думаєте, що це не так? А як щодо Лівії, Іраку, Сирії, Малі, Афганістану та Ємену? А як щодо війни проти (квазі)«ісламського» екстремізму (така ж «війна з терором»)?

Насправді: чи є хоч один конфлікт за останні, скажімо, 20-ть років, де «Захід» здобув явну перемогу (у військовому, а й у політичному сенсі)?

Якщо ви ще не зрозуміли: відповідь негативна. І причина в тому, що для «Заходу» «всі ці війни» – а в тому числі й ця в Україні – не тільки «дуже далекі», але й не мають жодного негативного впливу. Вони «просто не мають значення», оскільки «не зменшують прибутки». Навпаки: усі ці війни чудово послужили меті збагачення олігархії, допомогли їй відволікти власну громадськість, здобуваючи непогані прибутки, і вони допомагають їй підірвати плюралізм вдома. Відповідно, ці війни та їхній результат були цілком вдалими. І/або все ще є. Отже, чому Захід має хвилюватися, якщо «він» програє ще одну війну – «навіть якщо» це станеться, це буде війна в Україні?

***

Наступний пункт… а, ви маєте на увазі: «Захід» збирається врятувати Україну з таких причин, як «цивілізація» та «права людини»?

Подібно до того, як «Захід» рятує цивілізацію та права людини, порушуючи всі свої власні «закони» та «правила» та щиро підтримуючи мирний, цивілізований, дипломатичний, плюралістичний та гуманітарний американо-ізраїльський геноцид палестинських цивільних терористів і, тим часом, ліванські цивільні терористи, тому що вони з середньовіччя, ви маєте на увазі?

Дійсно, (принаймні) «половина» України не тільки підтримує, але й радіє тому, як, наприклад, «Ізраїль виконує резолюцію 1701 РБ ООН».

Ага. А хто забезпечуватиме виконання Резолюції ООН 181? Або резолюція РБ ООН 242…?

А якщо ні… ну, то навіщо Заходу підтримувати Україну, коли хтось порушує Статут ООН, плюс близько десятка різних міжнародних договорів і угод, вторгається в неї і веде війну на знищення?

До речі, інша половина України вимагає «до Ден Гааги з пудингом» – при цьому зручно ігноруючи свого «найважливішого союзника», а також їхній «святий союзник» обидва не визнають МКС у Ден Гаазі. Дійсно, ще з часів Кусая Буша в США чинним відповідним законодавством є Закон про вторгнення Гааги. Інший «союзник» вважає МКС «антисемітським». І все ж ви очікуєте, що ці дві сторони допоможуть вам привезти Pudding до Гааги…?

А якщо ні, то чому б і ні? Оскільки Міжнародний кримінальний суд і резолюції Ради безпеки ООН/РБ ООН – це певні витратні матеріали в продуктовому магазині: те, що можна вибрати на власний розсуд, або проігнорувати, якщо хочеться. «Будь ласка, запакуйте мені 500 грамів цієї Резолюції, а потім 120-грамовий шматочок цієї Резолюції, але ні-ні: нічого про ICC, це антисемітство..»

Дійсно: невже ніхто в Україні не усвідомлює, що саме така поведінка призвела до всесвітнього колапсу «верховенства закону та порядку» Заходу – у свою чергу, і між іншими, пропонуючи Пуддингу прецедент для його вторгнення та війни з винищення України, водночас перетворення ООН на зграю беззубих гавкаючих собак?

Якщо нічого такого, то хоча б ось що: чому українці тоді очікують, що «Захід», який підтримує геноцид, прийде і врятує Україну від геноциду Пуддинга?

…особливо там, де половина зомбі-ідіотів тут, на «Заході», вважає Зеленського «небезпечнішим», ніж Пудинг. Це особливо актуально для тих, хто дотримується фашистоїдних ідеологій, які виявилися достатньо ефективними, щоб зробити Трампа, Орбана, AfD і FPÖ такими ж успішними…

***

Наступний пункт… ну, дивіться: як умова для «постійного надання допомоги» «Заходом» (га-га), адміністрація Зеленського була змушена видати закон, відповідно до якого іноземці тепер можуть вільно «інвестувати в Україну» – шляхом купівлі нерухомості.

Звісно, ​​законодавство, про яке йдеться, насправді звучить дещо по-іншому і мало б мати якісь інші наслідки, але суть в тому, що в українців немає грошей. «Захід» робить. Отже, скільки України зараз буде продано «Заходу» в обмін на допомогу, яка так і не надійде?

….і чому б замість цього не помиритися, продавши ту саму нерухомість Пуддингу?

***

Наступний пункт… «мирний план» Зеленського…?

Я б справді від щирого серця хотів дізнатися про деталі «плану», який передбачає припинення цієї війни. Війна, у якій є лише одна сторона – лише одна, більше ніхто, – яка може покласти край. Прямо зараз, у будь-який час доби. І та одна партія – не Україна. І точно ніякого «Заходу».

Це пудинг.

(Альтернатива: так, Україна теж може покінчити з цим, відразу. Капітуляцією, звичайно.)

Справа в тому, що Пудинг поклав усі свої яйця в кошик винищення України. Його збройні сили, його економіка, майбутнє всієї РФ і своє власне. Ніщо інше для нього не має значення, тому що ніщо інше не є таким ефективним для його утримання при владі та забезпечення його позиції. Усе, що він має, зараз вкладає у винищення України.

(…як приблизно 0,02% того, що має «Захід»…)

Але Зеленський впевнений, що може… Що саме робити? Розвинути надздібності лицаря-джедая, дозволивши йому переконати Пуддинга відмовитися від усього цього, зупинивши його війну на винищення України? Можливо, через один погляд його очей або рух його руки, якщо він тільки отримає можливість підійти до нього достатньо близько…?

Це не можна назвати навіть «науковою фантастикою».

Те саме стосується поїздки до США, щоб «представити цей мирний план» таким геріатричним апаратникам, як Байден і Трамп. Чи треба нагадувати, що Україна колись була частиною СРСР? Тому принаймні моє покоління українців має ще пам’ятати, як це було колись жити під владою геріатричних апаратчиків типу Брежнєва.

Зверніть увагу: Брежнєв помер у 75 років, Черненко, його наступник, у 73 роки.

О, дивіться: Трампу 78, а Байдену 81. Сюрприз, сюрприз…

І так само, як Брежнєв був частиною своєї власної системи, так і обидва американці є частиною системи правління, де панують корупція, ухилення від податків, видобуток прибутку та домінування олігархії. Але Зеленський збирається їх «переконувати»? Змінити свою думку? І він збирається піти в Rammstein і вимагати зброю……продаючи нерухомість, я думаю…?

Будь ласка, дайте мені перерву з усім цим. Те, що не працювало останні 10 років, не працюватиме й зараз. І – і це зауваження для тих, хто цього ще не зрозумів – посилення невдачі на війні – це шлях з одностороннім рухом.

Той, хто все ще зазнає невдачі в таких ілюзіях, краще поступиться місцем тому, хто цього не робить.

***

Факт: незалежно від того, що оголошують США, що оголошує ЄС, на «Заході» немає ані інтересу, ані політичної волі допомогти Україні виграти цю війну; отже, немає узгодженої стратегії і, отже, об’єднаних зусиль для цієї мети. Багато балакань, мало хто розуміє, що є загроза для всієї системи, але немає повноважень щось змінити, а отже, жодних системних і тим більше послідовних дій. Звичайно, «приємно» побачити/почути ще одне оголошення про «наступний пакет допомоги/зброї». Але не лише те, що до України потрапляє невелика частина заявленого, але саме це є яскравим підтвердженням усього перерахованого вище: Україна весь час отримує один пакет допомоги чи зброї тут, другий там, можливо, цього місяця, можливо, наступного – замість того, щоб «Захід» переконався, що Україна може залежати від постійного потоку зброї та боєприпасів .

Хтось має уявлення про те, яку шкоду завдає така поведінка всьому українському військовому плануванню?

Як хтось там у Києві може планувати операцію, коли він може бути впевнений лише в тому, що не може бути впевнений, чи отримає він необхідну зброю та боєприпаси чи ні?

***

Наступний пункт… Навіть якщо «Захід» раптом (напевно, вдарившись лобом у стіну, причому різко) вирішить серйозно допомогти: ніхто на цьому «Заході» не має уявлення про вплив російські плануючі бомби на хід бойових дій в Україні. (Так, звичайно, деякі з нас попереджають про це вже більше року. Але хто їх слухає?)

«Захід» навіть не уявляє, що означає така зброя – особливо в поєднанні з постійним витоком українських запасів ракет «земля-повітря» через потоки російських ударних БПЛА в Україну, які запускаються щоночі.

Що найгірше, схоже, про це не знають навіть в Адміністрації Зеленського.

Так західні корпорації – нарешті – прийшли до ідеї почати («серйозно») інвестувати в український оборонний сектор. Що насправді чудова новина.

Дійсно: ідея чудова, безперечно. Є лише одна проблема: протиповітряна оборона.

Зараз Військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони України (ПСЗСУ, скорочено — ППО) не можуть забезпечити ефективну протиповітряну оборону українських міст. Про те, щоб зробити те саме для військ ЗСУ на передовій, не можна навіть мріяти. А це в свою чергу означає, що БП теж не може ефективно захищати українську енергосистему.

Отже, як усі вони – Зеленський та різні західні корпорації, які зараз інвестують в український оборонний сектор – планують організувати та запустити виробництво? Останнє, що я чув, це те, що це не працює з електрикою… І навіть якщо, як вони очікують запустити виробництво на об’єктах, які зазнають російських ракетних ударів?

«А, не хвилюйся: це спрацює»?

Так, звичайно: якщо хтось ігнорує загрозу, це змусить її зникнути. Ніби воно згасне весь час на передовій… Ну, чому б нам тоді всім разом не проігнорувати Пудинга: він зникне сам по собі…

***

З огляду на все це актуальне питання: який сенс нескінченно обговорювати дрібні, «тактичні» зміни на полі бою – подібні до яких домінують у цій «війні» майже рівно два роки? …або підрахунок російських втрат? ….ігнорування українського?

Результат цього конфлікту вирішується найкращим чином у звичайний спосіб: десь в іншому місці і тими, хто з цього найбільше виграє.

Ну, добре, давайте спробуємо, «все одно»…

***

Курськ… заднім числом на два місяці тепер очевидно: Зеленський наказав цю операцію, щоб створити чергову ілюзію «Україна може, якщо тільки мати кошти». У (марній) надії він зможе вразити західних зомбі-ідіотів.

Можливо, війська ЗСУ чудово впоралися з перетворенням операції на «Wildschweinjagd» і розгромленням десятків російських підрозділів. Наприклад, бійці 225 ^-го десантно-штурмового батальйону ЗСУ чудово впоралися, коли ще 6-7-8 серпня пройшли майже 40 кілометрів до Коренево. У них є всі підстави пишатися собою. На жаль, вони не захопили місце. Яким тут же була вирішена доля всієї української операції в РФ. Тому що без контролю над Кореневим залучених сил виявилося недостатньо, щоб зупинити контрнаступ росіян, який знову відкрив дорогу на Глушково. А без Глушкова вся операція закінчилася… ну, власне, нікуди. Суджу таки – тимчасово – убезпечила, але Глушковський район, який було б легко обороняти, не убезпечила. Таким чином, найбільший ефект, який мала ця операція, полягав у тому, щоб змусити московських поліцейських Keystone відвести масу військ звідки вони також не могли нікуди дійти: з північного Харкова.

Потім, через місяць, блискучий ГенШтаб-У перекинув 225 ^-й у нову атаку, цього разу далі на захід, через кордон і прямо на Глушково. Знову українські війська зробили все можливе: прорвали оборону кордону, подолали мінні поля та мчали в російський тил. На жаль, на той час у росіян була не тільки ціла (хай і виснажена) бригада морської піхоти, а й два полки ВДВ у цьому районі, а також захищена дорога Коренево — Глушково і, таким чином, перерваний потік постачання.

Що дивно, цього разу 225 ^-й заряд не спрацював… і ця операція нічим не закінчилася. Або що росіяни тим часом штурмують Пихово, на південь від Суджі.

Усе це, звичайно, неважливо. Важливо те, що пів-України тепер може святкувати через те, що росіяни не виконали наказ Пуддинга повернути територію до 1 жовтня…

Яка блискуча перемога… але, добре, це те, що відбувається, коли хтось веде війну для пропаганди, а не для військових цілей. І то спеціально для того, щоб задобрити геріатричних зомбі-ідіотів на «Заході»…

***

Північний Харків… хоча росіяни відвели стільки своїх сил з цієї частини України, що у відповідь почали втрачати позиції, насправді ЗСУ не має достатньо артилерійських боєприпасів і FPV, щоб знищити тих росіян, які все ще тримаються місцями як Глибоке чи вздовж північних околиць Вовчанська.

(…не кажучи про те, що Вовчанськ повністю знесуть і приведуть у непридатність для життя на найближчі 5-10 років…)

Тепер ЗСУ має сподіватися, що зможе відновити одне-два села шляхом ретельної повільної, методичної піхотної атаки, потроху, будинок за будинком – і що до того, як наступна хвиля російської мобілізації відновить сили VSRF, з якими вони там стикаються …

***

Куп’янськ-Сватове… з’ясувавши, що не можуть пробити 115 ^-й мех, росіяни розвернулися і натомість почали штурм на північний захід від Піщаного. На мій великий подив, GenStab-U тоді не тільки почула про цю проблему, але й знайшла місце на карті та навіть вчасно перевела 1 ^-шу бригаду Н.Г. як і 99% інших: з черговим, повністю розгромленим, російським штурмовим угрупованням.

Це також щось на зразок «найкращих новин цього тижня» (якщо не місяця).

***

Креміна… На жаль, нічого подібного не сталося на північ від Тернів, де виснажений 66 ^-й мех не отримав посилення і таким чином втратив контроль над Невським. Натомість GenStab-U «вирішив» ситуацію (читай: зовсім ні), залатавши лінію фронту шляхом додавання батальйону звідси та батальйону звідти. Яка несподіванка, три таких батальйони втратили Макіївку, на північ від Невського…

…тут було б корисно, коли б GenStab виконував свою справжню роботу – наприклад, писав нову доктрину ЗСУ і, таким чином, піклувався про покращення підготовки офіцерів ЗСУ загалом, оскільки це створило б і стандартизувало процедури, за якими батальйон- Командувачів різнорідних підрозділів навчили б співпрацювати та координуватись один з одним… але, ну, я обговорював це всього десь 37 разів, і навіть мені набридло повторюватися…

***

Бахмут… принаймні Часів Яр ще тримається.

***

Торецьк… після перекидання частини сил з району Покровська на цей сектор, близько тижня тому, росіяни «несподівано» атакували всі і дійшли до центру Торецька. Як зазвичай, GenStab-U налагоджує лінію фронту, розгортаючи різноманітні батальйони… як відомо ще з часів Бахмута, це рецепт ще одного великого «успіху»…

***

Покровськ… якщо є якісь «хороші новини» з цього району, то північний сектор ЗСУ – в основному – тримається. Вже приблизно тиждень. Південний сектор – це інша історія: звичайно, 15 ^-й НГ Кара-Даг утримується в Селидовому, але знадобилося розгортання 117 ^-го мех, щоб зупинити російське проникнення – і, таким чином, спробу оточити Селидове – на південь від цього міста. . Штурм росіян на Гірник вдалося зупинити лише після того, як ЗСУ передислокували на цей напрямок 59 ^-ю мех. Своєю чергою, південні підступи до Курахівки тепер утримують ще одна група «самостійних батальйонів»…

***

Вугледар… те, що сталося там минулого тижня, «приблизно» — це не що інше, як ганьба.

Спочатку GenStab-U, можливо, мав намір, але не повернув те, що залишилося від 72 ^-го меха. Це залишило повністю виснажену частину всередині зруйнованого міста. З огляду на те, як зараз виглядають речі (тобто на основі наявної на даний момент інформації), командування 72 ^-го механіку розпочало організацію поетапного виведення. GenStab-U не подбав про те, щоб допомогти підрозділу, убезпечивши фланги, але – у світлі військ у Вугледарі, які надсилали скарги та прохання про вихід із зруйнованого міста – звільнив команду 72 ^-го механіка – а потім залишив російську різанину війська, які все ще перебувають у місті, скинувши на руїни міста вільнопадаючі бомби FAB-3000 та подібні бомби зі своїх бомбардувальників Су-24 та/або Ту-22М-3, а також війська масового вбивства, які намагалися відійти через відкриті поля на північ від це, щоб місто не впало, поки Зеленський у США…

Якщо це правда, а виглядає так, то… Ну, я не прихильник смертної кари, і я вважаю, що не можна марнувати жодного життя. Тому я б рекомендував, щоб і Зеленський, і Єрмак, і Головком ЗСУ, і всі в Генштабі, хто знав про все це, але відмовився піти самостійно, належали реорганізуватися в роту розмінування і відправили або до Херсона, або до східного Харкова.

Звичайно, після відповідного навчання.

Просто немає іншого способу, щоб будь-хто з них коли-небудь зробив добре те, що вони тут зробили – а там на їхні очі, руки та ноги чекає багато роботи .

….і це було б дуже доречним попередженням для тих, хто замінить їх, щоб їхні наступники могли навчитися не гратися життями тисяч інших людей.

Так чи інакше, і що ще гірше, виходячи з досвіду останніх двох років, чистим результатом усієї цієї справи буде те, що 72 ^-а – частина, яка вистояла в Мощуні, частина, яка вистояла у Вугледарі. на два роки, а підрозділ, який ганебно покинуло політичне керівництво в Києві, і вся верхівка ЗСУ – збирається приєднатися до зростаючого списку українських бригад, які «витрачені» на ілюзії та фантазії, а потім залишені вегетувати під час «канібалізації» для будь-яких офіцерів та інших чинів, які є «лояльними» до свого начальства, тому GenStab-U може створити дві інші нові бригади, що складаються з недостатньо навчених мобіків .

До того ж, таким чином ЗСУ втратила найкращу оборонну позицію в цій частині України (не на порожньому місці 72- ^га протрималася у Вугледарі два роки, без допомоги Генштабу-У та решти ЗСУ, плюс блок живлення). Справа не лише в тому, що Богоявленка та Новоукраїнка тепер піддаються подальшим наступам Росії. До кінця цього року росіяни можуть розраховувати на просування аж до лінії Велика Новосілка – Покровськ.

***
Думаю, на сьогодні вистачить. Принаймні виклав усе своє розчарування «на папір»…

Дякую, що дочитали сюди.