Vasyl
У цьому провадженні прокурор стверджував, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано виправдали обвинуваченого за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України менеджера відділу регіонального розвитку, проєктної та інвестиційної діяльності сільської ради і одночасно командира добровольчого формування територіальної громади, який під приводом фіктивної закупівлі жилетів-плитоносок для вказаного добровольчого формування, знаючи, що вони будуть надані йому безкоштовно, підробив офіційні документи – договір купівлі-продажу та видаткову накладну шляхом внесення недостовірних даних, що посвідчували факт придбання сільською радою та передачі їй 150 жилетів-плитоносок, і заволодів бюджетними коштами на суму 274 500 грн.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що під час апеляційного перегляду належним чином не перевірено доводів прокурора про те, що встановлений час придбання бронежилетів свідчив про факт їх отримання саме на безоплатній основі, а свідки вказували на вчинення виправданим дій, спрямованих на незаконне заволодіння бюджетними коштами. Не спростовано твердження прокурора і про передчасність висновку про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, в умовах крайньої необхідності через введений в Україні воєнний стан. Як зазначив ККС ВС, апеляційний суд не врахував показання свідка, що ці жилети-плитоноски в зоні бойових дій не використовувалися, оскільки бійці укомплектовувалися бронежилетами Збройних сил України.
Постанова ККС ВС від 1 жовтня 2024 року у справі № 161/10333/22 (провадження № 51-2275км24) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/122061956.
Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.
Джерело:
https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1695906/
Коментарі
Loading…