Україна таки буде в ЄС, хто б і що з цього приводу не говорив
У день 1 вересня збігається декілька святкових дат. Це — День знань, початок нового навчального року, вступ у силу Угоди про асоціацію з ЄС, День нотаріату України. Тому політичні керівники держави поспішають асоціювати себе з відкриттям відремонтованих ділянок доріг та нових шкіл. Безумовно, це приємні моменти покращення нашого життя. Та чомусь про наукові заклади, їхні успіхі ніхто звітувати не поспішає.
Останнім часом трапилося декілька несподіванок і на шляху до ЄС. Двадцять четвертого серпня на заходах з нагоди Дня Незалежності України Петро Порошенко сказав, що ми йдемо євроатлантичним автобан, що веде до членства в Європейському союзі і членства в НАТО. Раптом 29 серпня пан Жан-Клод Юнкер, керманич єврочиновників коментуючи слова Порошенко, заявив: «Нещодавно мій друг Порошенко сказав: «Дивіться, Україна — це майже ЄС і НАТО». Однак на даний момент її немає ні там, ні там, і важливо це розуміти». Добре те, що одразу ж представник України при Євросоюзі, посол Микола Точицький висловив Єврокомісії свою стурбованість у зв’язку з висловлюваннями єврокерманича Ж.-К. Юнкера. Адже у виступі Петра Порошенка йшлося про незмінність стратегічного курсу України на інтеграцію в європейські і євроатлантичні структури. А, нібито, сказане (Президентом) про те, що Україна вже в ЄС і НАТО, не відповідає дійсності. До того ж, ці слова глави ЄК були широко використані в першу чергу для пропаганди в російських ЗМІ з метою дискредитації нашої країни та її євроінтеграційного курсу. Хоча разом із тим ЄС надає постійну підтримку Україні й відзначає реформи, які здійснює Україна.
Не зайве нагадати, що Україна активізувала співпрацю з НАТО в 2014 році на тлі анексії Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. А в кінці того ж року Верховна Рада прийняла закон, який відкидає позаблоковий статус нашої держави. Тим більше, у червні 2017-го парламент підтримав закон, який закріплює намір України вступити в НАТО. Водночас Президент України П. Порошенко заявляв, що рішення про вступ України в альянс прийматиметься на референдумі. А заявку про членство в ЄС Україна має намір подати лише через п’ять років. У липні 2017 року П. Порошенко сказав, що реформи, необхідні Україні для членства в НАТО, на 98 відсотків збігаються з реформами, необхідними для вступу в ЄС. «Сьогодні український народ … нарешті об’єднаний навколо як трансатлантичної, так і європейської інтеграції», — зазначив глава держави.
До честі єврочиновників треба зазначити, що колишній генеральний секретар НАТО, а нині позаштатний радник президента України Андерс Фог Расмуссен, розкритикував заяву президента Європейської Комісії про неналежність України до НАТО і ЄС. Про це Расмуссен написав у Twitter. «Коментарі Юнкера викликають стурбованість. Відштовхування тих, хто прагне до європейського майбутнього, підриває сили ЄС міняти сусідні країни», – вважає він. У свою чергу Євген Чолій, голова Світового конгресу українців, заявив, що асоціація України з ЄС — це перший рішучий крок до справжнього членства нашої країни в Євросоюзі, адже «… асоційоване членство є тільки етапом до повноправного членства в Європейському Союзі».
Тертя з цього питання тривають. Водночас треба сказати про головне. Так, українська влада провела величезну роботу з того, що називається євроінтеграційним процесом. І ратифікація Угоди асоціації з ЄС й отримання безвізу поки що єдині конкретні результати. Але тим же безвізом вже встигли скористатися тисячі громадян країни. Й вирішення цього питання є проявом гідності і відчуттям приналежності українців до Європейського співтовариства. Тому, вважаю, що першого вересня наступає ключовий момент, адже вступає в силу важливий документ — Угода про асоціацію з ЄС. Як зазначають експерти-політологи, — це «остаточний вирок поверненню радянського минулого в нашій країни».
Так, європейський простір для нас відкривається мляво, поступово. Поки лише незначна кількість українських підприємств можуть постачати свою продукцію на ринок Європи. Тому важливо, щоб європейські товаровиробники йшли до нас. У Львівській області, наприклад, протягом двох останніх років завдяки інвестиціям побудовано нові підприємства у Бродах, Перемишлянах, Золочеві, що випускатимуть продукцію для євроринку. Так, лише відкриття виробництва у Бродах дасть області майже 12 000 робочих місць. Тут заплановано випуск якісної продукції для високоточних виробництв автомобілів BMW, Genereal Motors, Volkswagen. І це є також реальні кроки на шляху до європейської інтеграції. А сільгосппідриємства Тернопільщини самотужки вийшли на німецький ринок завдяки високій якості своєї продукції. Все це приклади того, як треба працювати.
Сьогодні в кожному регіоні триває просвітницька робота з того, як і яким чином треба готуватися до виходу на масштабний євроринок. Мова ро нові стандарти й дійсно нову якість вітчизняній продукції, щоб її впізнавали на прилавках магазинів і знали, чим ми можемо пишатися, і що ми самі виготовляємо й споживаємо.
Віктор Ковальський, шеф-редактор газети «Юридичний вісник України»
Джерело: ЮВУ
Коментарі
Loading…