Чому Україні потрібен спеціальний закон про муніципальну поліцію?

Минулого тижня Київрада проголосувала за створення нового комунального підприємства — «Муніципальної охорони». Багато спочатку подумали, що мова йде про анонсовану раніше Муніципальну поліцію або Муніципальну варту. Однак, як виявилося, нове КП, до роботи в якому міська влада обіцяє залучити учасників АТО, буде охороняти тільки комунальне майно — некиян. У той же час питання необхідності створення в столиці Муніципальної варти не втратила актуальності і підтримується суспільством.

В Україні розмови про необхідність надання місцевим органам влади можливості створювати підрозділи муніципальної поліції, завдання якої — боротьба з дрібними правопорушеннями, ведуться ще з 2015 року. У парламенті навіть зареєстрований закон «Про державну варту» № 2890, проте далі розмов справа не рухається до сих пір.

Хто такі муніципальні поліцейські?

Іноді, боротьбу зі злочинністю потрібно починати з малого. Це вже доведено відомої «Теорією розбитих вікон». Спочатку — в Нью-Йорку, а потім і в багатьох інших містах США. Так, в 1994 році мер Нью-Йорка Рудольф Джуліані спільно з поліцією почав «політику нульової терпимості» до дрібних правопорушень. Поліцейським дали команду припиняти дрібні злочини — карали навіть за папірець або недопалок, кинутий поруч з сміттєвої урною. Хоча акцент у боротьбі був зроблений на дрібні злочини, всього за два роки місцевої влади вдалося скоротити рівень тяжких злочинів більш ніж на третину, а вбивств — майже наполовину. У підсумку городяни отримали більш чисте і безпечне місто, а також впевненість у здатності поліції справлятися не тільки з дрібними правопорушеннями, але і з важкими злочинами.

Насправді в Україні поява правоохоронних органів, підпорядкованих місцевим властям, об’єктивно пов’язано з процесом децентралізації. Отримавши ширші повноваження, місцевим громадам будуть потрібні і додаткові інструменти для їх реалізації. Існує цілий ряд сфер міського життя, які вимагають додаткової опіки місцевих правоохоронців. Це — контроль за дотриманням рішень міських рад, пов’язаних з, наприклад, вуличною торгівлею, контроль за об’єктами благоустрою, змістом місцевими підприємцями прилеглої території, контроль за порядком і утриманням в належному санітарному стані прибудинкових територій, фасадів будівель і споруд відповідно до правил благоустрою та інші завдання. Тобто, всі ті сфери життя, які важливі для громадян, але на них не завжди вистачає уваги з боку Національної поліції.

У разі створення Муніципальної варти, Національна поліція отримує можливість займатися тяжкими злочинами, а злочини в сфері благоустрою, охорони і захисту комунальної власності місцева влада може взяти на себе.

Світовий досвід говорить про те, що Муніципальна поліція, багато в чому є «превентивної поліцією» і працює для запобігання правопорушень. Перебуваючи в більш тісному контакті з населенням, вона здійснює своєрідний «моніторинг» криміногенної ситуації і, у взаємодії зі звичайною поліцією, може проводити роз’яснювальну роботу і виявляти найбільш проблемні «зони». Таким чином, попереджаються переростання потенційних загроз в реальні.

Підрозділи муніципальної поліції діють практично в усіх містах Європи. Подорожуючи по Європі, більшість поліцейських, яких ми бачимо на вулицях міст: в парках, скверах, біля туристичних визначних пам’яток, і є муніципальною поліцією. Вони не озброєні вогнепальною зброєю, практично не застосовують силу, а якщо і застосовують, то тільки до моменту приїзду кримінальної поліції. Їх завдання — це охорона громадського порядку, безпеку громадян біля свого будинку, боротьба з адміністративними порушеннями, і так далі. Тобто, існує поділ повноважень і завдань кримінальної поліції і поліції муніципальної, і така система досить успішно працює.

Український досвід

В Україні в деяких містах вже функціонує Муніципальна варта. А одним з перших міст в Україні, де було створено муніципальне підрозділ по забезпеченню правопорядку, був Львів — понад 15 років тому. У 2002 році у Львові заснували комунальне підприємство — Львівську муніципальну дружину. Аналогічним шляхом в формі комунальних підприємств були створені підрозділи Муніципальної варти і в Вінниці, Кременчуці, Одесі, Чернігові, Дружківці, Дніпрі, Ірпені Київської області та інших містах. Але, в нашій країні до цих пір немає закону, який би регулював повноваження і функції муніципальної поліції. Як наслідок, багато комунальних підприємства Муніципальної варти виконують функції, скоріше, охоронного агентства для місцевої міської влади. А чи не свою пряму функцію охорони правопорядку і громадян.

Процес створення підрозділів Муніципальної варти сьогодні регулюється законом «Про місцеве самоврядування». Так, їм органам місцевої влади надається право створювати правоохоронні формування, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Ліцензію на таку діяльність, яка реєструється по документам як «охоронна», видає МВС. У підсумку, кожне таке підприємство з силовими функціями керується власним статутом, а повноваження муніципальних поліцейських або дружинників можуть відрізнятися в різних містах.

Так, наприклад, Муніципальна дружина у Львові має право стягувати паркувальний збір, контролювати правила торгівлі алкогольною та тютюновою продукцією, а їх колеги з Чернігова таких прав не мають. Через це випливає друга проблема існування муніципальної варти: окремі мери, користуючись правовою невизначеністю статусу таких структур, які зловживають своїм правом призначення керівництва муніципальної варти.

Саме тому часто спалахують скандали за участю Муніципальної варти. Для того, щоб їх припинити у майбутньому, потрібно внести зміни до законодавства, мета яких — чітко розмежувати повноваження Національної поліції і муніципальної. А також чітко виписати функції «муніципалів», щоб захистити міських поліцейських від політичного впливу. До моменту майбутніх виборів, як парламентських, так і місцевих, це питання буде надзвичайно актуальним.

Джерело: LB.ua.