Добробут суддів як складник незалежності правосуддя: у Верховному Суді відбулася презентація Висновку № 28 (2025) КРЄС

Тема добробуту суддів є надзвичайно актуальною не лише для суддівської спільноти, а й для всього суспільства, адже безпосередньо пов’язана з реалізацією права кожної особи на справедливий суд.

«Суддя – це не абстрактна функція, а людина, яка щоденно ухвалює складні рішення, працює з конфліктами, людськими трагедіями, резонансними справами та перебуває під значним суспільним тиском», – зазначив Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко під час круглого столу, присвяченого презентації Висновку № 28 (2025) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) «Про важливість добробуту суддів для здійснення правосуддя».

За словами Голови ВС, традиційно гарантії незалежності суддів розглядаються через процедури призначення, незмінюваність, фінансове забезпечення та захист від незаконного втручання. Водночас Висновок № 28 КРЄС доповнює цю систему важливим елементом – визнанням того, що добробут судді безпосередньо впливає на його здатність здійснювати правосуддя якісно, неупереджено та стійко.

У документі проаналізовано сучасні виклики, з якими стикається суддівський корпус: зростання навантаження, складність правового регулювання, емоційно складні категорії справ, політичний тиск, проблеми з фінансуванням, стрімкі технологічні зміни та суспільну поляризацію.

Особливе місце у Висновку № 28 КРЄС відведено питанню безпеки суддів – зазначається, що загрози особистій безпеці, зокрема у формі словесних образ, онлайн-переслідувань, залякування або фізичного насильства, становлять серйозний ризик для незалежності судової влади.

Такі прояви, наголошується в документі, часто посилюються політичною поляризацією, дезінформацією та суспільним невдоволенням рішеннями у резонансних або соціально чутливих справах. У разі постійного тиску виникає реальна загроза здатності судді ухвалювати неупереджені рішення.

«Йдеться не лише про комфорт умов праці, а й про гарантії внутрішньої свободи судді», – наголосив Станіслав Кравченко, додавши, що в умовах поєднання професійного навантаження з особистими викликами воєнного часу питання стійкості суддівського корпусу набуває стратегічного значення.

Резюмуючи виступ, Голова ВС висловив переконання, що презентація Висновку № 28 КРЄС та подальша дискусія дозволять визначити практичні кроки, які можуть бути реалізовані в українських реаліях з урахуванням європейських стандартів, а також подякував Раді Європи та її проєкту «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади» за системну підтримку української судової влади та сприяння проведенню цього заходу.

Подальше обговорення відбулося за участю суддів Верховного Суду, Конституційного Суду України, апеляційних і місцевих судів, представників органів суддівського врядування, законодавчої та виконавчої влади, науковців і експертів Ради Європи. Учасники зосередили увагу на стандартах добробуту суддів як складнику незалежності правосуддя та на шляхах їх імплементації в національній практиці з урахуванням сучасних викликів.

Модерував круглий стіл суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді, голова Комітету Ради суддів України з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів, заступник представника України в Консультативній раді європейських суддів Єгор Краснов. Розпочинаючи обговорення, він наголосив, що Висновок № 28 КРЄС уперше на системному рівні розглядає добробут суддів як інституційну передумову незалежності та якості правосуддя. За його словами, презентація цього документа має особливе значення для української судової системи в умовах воєнних викликів і триваючих трансформацій.

Позицію Ради Європи щодо порушених питань представив Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. Він звернув увагу на Висновок Консультативної ради європейських судів щодо добробуту суддів як на одну з ключових передумов належного здійснення правосуддя та дотримання принципів верховенства права.

Спікер окреслив напрями підтримки, які надають проєкти Ради Європи, зокрема щодо зменшення надмірного робочого навантаження суддів, посилення гарантій суддівської незалежності, реагування на політичний тиск і публічну критику, удосконалення взаємодії судів із медіа, а також забезпечення належного фінансування судової системи.

Окремо було відзначено важливість упровадження європейських стандартів у сфері використання штучного інтелекту в судочинстві та безперервного професійного навчання суддів, а також готовність Ради Європи надавати експертну підтримку, зокрема в межах аналізу дисциплінарної практики з метою її узгодження зі стандартами Ради Європи.

Звертаючись до учасників заходу, керівник Секретаріату Консультативної ради європейських судів та Секретаріату Консультативної ради європейських прокурорів Арташес Мелікян окреслив роль висновків Консультативної ради європейських суддів у розвитку судової системи України та відзначив їх послідовне врахування в національній практиці. Спікер наголосив, що висновки КРЄС системно перекладаються, оприлюднюються та інтегруються в діяльність судових інституцій, що є прикладом ефективного впровадження європейських стандартів на національному рівні.

Доповідач відзначив внесок українських суддів у діяльність Консультативної ради європейських суддів, зокрема участь представників України в роботі КРЄС та підготовці її висновків. Окремо він звернув увагу на активну роль українських членів КРЄС у формуванні ключових позицій, у тому числі під час підготовки Висновку щодо важливості добробуту суддів для здійснення правосуддя. Окреслюючи зміст цього документа, доповідач наголосив на необхідності розглядати добробут суддів не лише на інституційному, а й на індивідуальному рівні, оскільки належний стан судової системи не завжди автоматично означає належний добробут кожного судді.

У межах заходу передумови ухвалення Висновку № 28 (2025) КРЄС, його структуру та ключові положення презентував суддя Конституційного Суду України, представник України в КРЄС Віктор Городовенко.

Він звернувся до міжнародного контексту формування підходів до проблематики добробуту суддів. Так, Організація Об’єднаних Націй провела ґрунтовне дослідження взаємозв’язку між добробутом і доброчесністю суддів, результатом якого стало ухвалення 25 липня 2024 року Наурської декларації про добробут судової системи. У декларації добробут визначено як спільну відповідальність судової системи, що потребує дій як від окремих суддів, так і від судових інституцій.

Розвиваючи цю тезу, спікер зазначив, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 28 запропонувала ширше розуміння добробуту — як безперервного процесу, який дає змогу суддям повноцінно здійснювати професійну діяльність, підтримуючи належний рівень фізичного та психологічного здоров’я для ефективного виконання своїх обов’язків із дотриманням незалежності, неупередженості та доброчесності.

Окрему увагу Віктор Городовенко приділив викликам, які безпосередньо впливають на добробут суддів. Серед них – надмірне навантаження та жорсткі строки розгляду справ, які створюють постійний професійний стрес і впливають на якість правосуддя; вторинний вплив травматичного матеріалу у справах, зокрема тих, що стосуються кримінального, сімейного, імміграційного права та права у справах біженців; кадровий дефіцит; фінансові обмеження; публічна стигматизація і тиск.

Говорячи про умови повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, Віктор Городовенко акцентував, що українська судова система не припинила роботу навіть у перші дні повномасштабної агресії та продовжила забезпечувати доступ до правосуддя. Водночас він зауважив, що такі умови створюють додаткові ризики для фізичної безпеки суддів, функціонування судової інфраструктури та збереження судових проваджень.

Посилаючись на пункти 31–32 Висновку № 28 КРЄС, спікер наголосив на складності балансу між інтересами національної безпеки та захистом прав людини. Він зазначив, що в умовах воєнного стану суддя щоденно зважує ці інтереси, забезпечуючи право на справедливий суд навіть за підвищених безпекових ризиків.

Окремо Віктор Городовенко зупинився на ризиках політичного втручання в діяльність судової влади. Він звернув увагу, що використання механізмів судової реформи, дисциплінарних процедур або перегляду гарантій незалежності як інструментів впливу створює загрозу інституційній незалежності правосуддя та посилює професійний тиск на суддів.

У межах доповіді спікер також порушив питання щодо застосування штучного інтелекту в судовій системі. На його переконання, такі технології можуть виконувати лише допоміжну функцію та не здатні замінити суддю. Водночас надмірна довіра до цифрових інструментів або використання їх для формування непропорційного навантаження може негативно позначитися на професійній автономії судді та його психоемоційному стані.

Представляючи рекомендаційну частину Висновку, Віктор Городовенко сказав, що забезпечення добробуту суддів потребує дій на індивідуальному, інституційному та державному рівнях. Він окреслив такі напрями, як створення комітетів із питань добробуту, запровадження політик зменшення навантаження, оцінювання психосоціальних ризиків, профілактика професійного вигорання, залучення фахівців із психологічної підтримки та моніторинг фізичних і цифрових загроз безпеці суддів.

У контексті обговорення добробуту суддів як складника здійснення правосуддя тему «Дефіцит сну та виснаження судді – невидима загроза для правосуддя» представили адвокат, член Правничої асоціації «Добросуд» Ілона Камінська та сомнотерапевт, голова громадської організації «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів» Оксана Волошина.

Ілона Камінська наголосила, що йдеться про результати міждисциплінарного дослідження, яке вперше зосередилося на зв’язку між сном, виснаженням і якістю правосуддя. За її словами, дослідження спрямоване не на аналіз індивідуальних особливостей суддів, а на вивчення умов їхньої роботи та навантаження.

Було наведено статистичні показники за 2025 рік: до судів надійшло 5,8 млн справ і матеріалів, з яких 4,6 млн було розглянуто. Акцентовано, що за кожною статистичною цифрою стоїть конкретна людина, яка працює в умовах підвищеного стресу.

Ілона Камінська зазначила, що функціонування системи правосуддя на межі людських можливостей впливає не лише на самих суддів, а й на громадян, чиї справи розглядаються в умовах хронічного виснаження. Вона наголосила на необхідності ухвалення управлінських і політичних рішень на основі об’єктивних даних для збереження функції правосуддя в умовах воєнного часу.

«Сон є базовою біологічною потребою людини та необхідною умовою відновлення фізичного і психічного ресурсу», – продовжуючи обговорення, акцентувала Оксана Волошина. Вона пояснила принцип 8–8–8 (8 годин роботи, 8 годин особистого часу та 8 годин сну) і зауважила, що мінімальна тривалість сну для відновлення становить 7–8 годин, а в умовах хронічного стресу — 9–10 год.

Спікерка звернула увагу на науково задокументовані наслідки хронічного недосипання: зниження когнітивних функцій, порушення здатності до прийняття рішень, підвищення ризиків серцево-судинних захворювань, депресивних станів і посттравматичних розладів сну.

Як вона повідомила, ключовим механізмом порушень є когнітивна гіперактивація — стан, коли нервова система не переходить у режим повноцінного відновлення, що безпосередньо впливає на професійну діяльність судді та якість правосуддя.

До обговорення також долучилися судді Верховного Суду Володимир Погребняк, Олександр Ємець, Станіслав Голубицький і Юрій Луганський, Андрій Зайцев, Євген Петров, Ірина Литвиненко, Віктор Пророк, Валентин Сердюк і Євген Синельников.

Підсумовуючи дискусію, Єгор Краснов наголосив: «Сьогодні ми переконливо побачили, що добробут суддів — це не питання приватного характеру, а складова інституційної спроможності правосуддя та частина довіри до судової влади». Він подякував доповідачам, учасникам і партнерам за професійний діалог.

Захід організований ВС спільно з відділом програм співробітництва Ради Європи в рамках проєкту «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади».

Переглянути онлайн-трансляцію круглого столу можна на ютуб-каналі Верховного Суду – https://www.youtube.com/watch?v=gqeUQKv0aB0.

Джерело:

https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1981516/