Ковальський Віктор
Квартирно-експлуатаційні відділи як підконтрольні установи Збройних Сил України не можуть оскаржувати до суду наслідки внутрішнього аудиту стосовно відповідності їхньої фінансово-господарської діяльності, що узгоджується зі спільним публічним інтересом усієї ієрархічно побудованої системи Збройних Сил України.
Для забезпечення єдності судової практики Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду переглянув у касаційному порядку справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ), який оскаржив окремі пункти аудиторського звіту, складеного відповідачем – підрозділом Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України за результатами аудиторського дослідження діяльності КЕВ (позивача) щодо: дотримання службовими особами законності та виконання вимог нормативних документів з організації обліку, руху, збереження, економного та ефективного використання військового майна і коштів; списання військового майна; операції з оренди; використання фондів та земель; формування спеціального фонду; використання коштів спеціального фонду.
З’ясовуючи, чи аудиторський звіт і додані до нього пропозиції та рекомендації мають для підконтрольної установи лише рекомендаційний та консультативний характер, чи містять обов’язкові вказівки, колегія суддів КАС ВС вказала таке.
Аудиторський звіт надає право вимагати від підконтрольної установи усунення встановлених органом внутрішнього аудиту порушень та одночасно передбачає обов’язок керівника підконтрольної установи виконати таку вимогу й забезпечити вжиття відповідних заходів реагування, спрямованих на усунення встановлених аудитом порушень. Невиконання таких вимог може привести до настання наслідків (відповідальності), зазначених у порядку, встановленому Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
Верховний Суд також виснував, що положення оскаржуваного звіту не можуть порушувати права квартирно-експлуатаційного відділу (частини). Суд роз’яснив, що публічний інтерес у реалізації вимог аудиторського звіту полягає насамперед у вжитті заходів щодо відшкодування недонарахованих та недовідшкодованих збитків, завданих державі, усунення інших наслідків порушень під час реалізації в ЗСУ державної, військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, розвитку системи технічної експлуатації фондів військових містечок з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності тощо. Такий інтерес є спільним для всієї системи ЗСУ, побудованої на системі субординаційних відносин, тобто є спільним для територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь, відповідних управлінь внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, а також Міністерства оборони України та Міністра оборони України як відповідальної особи за виконання або невиконання вимог, визначених у такому звіті, та особи, яка видає відповідний управлінський наказ, обов’язковий до виконання.
Отже, квартирно-експлуатаційні відділи (частини) як підконтрольні установи ЗСУ не вправі брати на себе відповідальність за невиконання прямих обов’язків військової частини чи інших уповноважених суб’єктів, яким вони підпорядковані, та не можуть оскаржувати до суду наслідки внутрішнього аудиту, які узгоджуються зі спільним публічним інтересом усієї ієрархічно побудованої системи ЗСУ.
Правом на звернення до суду з адміністративним позовом щодо визнання незаконними та необґрунтованими порушень, викладених в аудиторському звіті, наділений військовослужбовець, до якого за наслідками проведеної аудиторської перевірки стану фінансово-господарської діяльності КЕВ (частини) були застосовані заходи дисциплінарної відповідальності за встановленою Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» процедурою.
Таким чином, Верховний Суд залишив у силі, змінивши в частині мотивування, рішення апеляційного суду, яким у задоволенні адміністративного позову КЕВ відмовлено повністю.
Постанова Верховного Суду від 2 жовтня 2020 року у справі № 808/1422/17 – https://reyestr.court.gov.
Коментарі
Loading…