in

ВАЖЛИВІ РІШЕННЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО ПОДАТКОВИХ СПОРІВ

Що нового та важливого було прийнято?
Фактичне скорочення термінів на обжалювання Інформаційного повідомлення рішення (далі ІПР)
Продовжувальний час плательщики об’являли ІПР у судовому порядку протягом 1095 днів, не залежачи від попереднього використання процедур адміністративного об’явлення. Тем не менше, ніж 26 листопада 2020 року в деле №500 / 2486/19 Судова палата КАС ВС вирішила відкрити такі практики, погляди на неї внаслідок порушення принципів правової визначеності як одного з основних елементів верховенства прав. Потому, вкажіть, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною відносно норми частини четвертої статті 122 КАС України, Судова палата КАС ВС прийшла до виводу про необхідність подати іск касально ІПР не позднее месяца после окончания процедур административного обжалования, конечно, если она использовалась .

Що це важливо і що буде далі?
” Потому вперед необхідно більше, ніж подрібнити час, щоб іск був поданий вовремя. Також немаловажно відзначити, що за раннім поданим пошуком, незалежним від стадій та інстанцій розгляду, може виникнути питання про збереження судом першої інстанції вимог процесуального законодавства в частинах відкриття виробництва за результатами пошуку, які були подані щомісяця після закінчення процедур адміністративного обговорення. При застосуванні вищеуказаного виводу ВС, налогоплатежники можуть бути обмежені правами на судову захист, а прийняті в них за допомогою судових рішень – зазначено.

✅ Прокурор може бути ініціатором судового процесу у сфері налогових розробок лише, якщо чедядяверванснансенсансансенсансенсансансане
Більша палата Верховного Суду, розглядаючи можливість захисту інтересів держави прокурором, зробила вивід, що для цього йому необхідно четко визначити вимогу статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, зокрема, за рішенням невідомого уповноваженого органу про своє бажання ідіти в суді. Якщо ж вимоги не були виконані – якщо вони не повинні бути розглянуті.

Хоча розгляд вказаних справ не було здійснено у сфері налогових пропозицій, данний вивід Великий Палати цілеспрямовано застосовується у участі випадків підручних прокурорів налоговиків.

Що це важливо і що буде далі?

Щоб бути власним власником роялті, він не повинен бути власним торговим знаком
Верховний Суд, розглядаючи справу № 826/5306/16, визнав, що компанія, яка придбала виключні права на використання торгових марок і має право на отримання доходу від їх використання, вільно розподіляючи цим домом без зобов’язань за подальшим його перерахуванням третім особам, є бенефіціарним отримувач доходу несмотря на те, що в результаті власного ВОІВ означає другу компанію. Важливо, що в даному делегуванні придбання нерезидентом виключної ліцензії на право використання торгової марки було оплачено одним єдиним платежем без зобов’язань доплачувати.

Що це важливо і що буде далі?
Налогоплатежники, які набувають права на використання об’єктів інтелектуальної власності не напряму в власній власності, в більшості випадків відмовляють у захисті своїх прав у разі донарахування їх на основі репатріації.

✅ Якщо допустили до перевірки – наказ вже не оскаржується, але можна посилатися на процесуальні порушення при оскарженні ІПР
Можливість визнання перевірки незаконною через процесуальні порушення контролерами після фактичного їх допуску до перевірки часто була дискусійною, і практика в цьому питанні змінювалася.

Крайня позиція Верховного Суду викладена в постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826 / 17123/18. Так, Верховний Суд вказав, що оскарження наказу про проведення перевірки після допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки подальша скасування наказу не може привести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

При цьому, від факту допуску до перевірки, оскаржуючи в подальшому її наслідки у вигляді ІПР, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони обумовлюють протиправність таких рішень. При цьому, суди повинні оцінювати такі підстави позову в першу чергу, і лише якщо порушення не призвели до протиправність ІПР – переходити до перевірки підстав позову в частині здійснення платником порушень податкового чи іншого законодавства.

Чому це важливо і що буде далі?
Зазначене рішення може зняти частину головного болю від роздумів про допуск або недопуск податківців до перевірки під страхом накладення адміністративного арешту за недопуск. У той же час, факти процесуальних порушень не просто можуть бути використані потім, а й повинні будуть розглянуті судом в першу чергу.

✅ Платник податків може подати позов, вимагаючи внести зміну в інтегровану картку платника податків

Внесення змін до цих ІПР не завжди сприймалося судами як належний спосіб захисту прав платників, що могло спричинити за собою ряд процесуальних питань і неможливість відновити порушені права добропорядного платника.

Однак, Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2020 вказав, що належним способом захисту прав платника податків є саме подання відповідного позову про коригування в інтегрованої картці платника відомостей про спірну суму податкового боргу.

Чому це важливо і що буде далі?
Платники податків зможуть захищати свої права і вносити зміни в інтегровану картку платника без побоювання, що програють справу на формальній підставі невірно обраного способу захисту.

✅ Підпис інспектора-ревізора на Акті перевірки та її вплив на дійсність такого акта

05 березня 2020 року Верховний Суд прийняв постанову, де висловив позицію, що відсутність підписів посадових осіб контролюючого органу в Акті перевірки робить такий акт недійсним, а тому він не може служити підставою для прийняття ІПР.

Тим не менш, не встиг тонер на цьому рішенні висохнути, як 19 червня 2020 року Верховний Суд встиг відійти від зазначеної позиції, вказавши, що відсутність в акті перевірки підпису одного з посадових осіб стосується оформлення результатів перевірки і не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Чому це важливо і що буде далі?
Платникам податків необхідно буде більш якісно обґрунтовувати незаконність донарахувань по суті, адже ставлення судів до помилок в оформленні актів зміниться не на їхню користь.

✅ Судовий збір при оскарженні відмови в реєстрації податкових накладних

Судова практика в частині виявлення недоплати судового збору при оскарженні відмов у реєстрації податкових накладних була досить різноманітна, але найбільші проблеми створювала практика визначення судами вимоги про визнання незаконним рішення про відмову і вимога зареєструвати накладну – непов’язаними.

05 червня 2020 року Верховний Суд вирішив цю проблему, вказавши, що вимога про визнання протиправними акта, дії або бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати недійсним рішення або окремі його положення, зобов’язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися наданих їм повноважень тощо), як способу усунення наслідків протиправності акту, дій або бездіяльності, є однією вимогою.

Чому це важливо і що буде далі?
З одного боку, сума судового збору зменшиться, з іншого – платник податків буде більш впевнений в тому, що він сплатив необхідну суму, і суд його не зобов’яже доплатити, залишаючи позов без руху.

✅ Підвищені штрафи (50% і 75%), відповідно до статті 127 ПК України, застосовуються за кожне порушення і можуть бути відображені в одному акті перевірки

Верховний Суд прийшов до висновку, що несплата податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу відповідно до статті 127 ПК України. При цьому розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи були виявлені порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки. Таким чином Верховний Суд відійшов від сформованої раніше практики застосування підвищених штрафів лише в разі виявлення порушень під час проведення різних перевірок, результати яких зафіксовані в різних актах.

Чому це важливо і що буде далі?
Платникам податків потрібно бути більш обережними, якщо на них покладено обов’язок утримати та сплатити податок замість одержувача доходу, адже в разі повторних порушень їм загрожує штраф до 75% за результатами першої ж перевірки.

✅ Податкова інформація не є належним доказом в суді

Одне з улюблених доказів порушень платника податків, що надається контролюючими органами, не відповідає передбаченим вимогам процесуального законодавства. Так, за результатом розгляду справи №520 / 4829/19 Верховний Суд прийняв постанову, де вказав, що будь-яка податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів суб’єкта господарювання по ланцюгах поставок, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причини неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер і не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Чому це важливо і що буде далі?
Незважаючи на обов’язок податківців використовувати висновки Верховного Суду, ймовірність, що кількість необґрунтованих донарахувань буде знижено – досить мала. Однак є надія, що суди будуть більш критично ставитися до аргументації податківців, яка ґрунтується на подібних неналежних доказах.

✅ Операції по зовнішньоекономічних контрактах можуть бути зняті з валютного контролю на підставі проведення взаємозаліку

31 січня 2020 року Верховний Суд прийшов до висновку про необхідність змінити практику, що припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог не можна вважати підставою для зняття експортної операції з контролю. При цьому, Верховний Суд вказав, що резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України. У свою чергу, припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності і може обмежуватися виключно законами України.

Чому це важливо і що буде далі?
Платники податків зможуть знімати з контролю зовнішньоекономічні операції на підставі взаємозаліку, якщо їм так зручніше, без побоювання бути покараними. Місце, що звільнилося від потенційного оскарження донарахувань час і енергію можна буде інвестувати в розвиток бізнесу і економіки країни.

джерело https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/desjat-samyh-vazhnyh-reshenij-verhovnogo-suda-v-377547/

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

КАС ВС розглянув справу щодо оскарження наслідків внутрішнього аудиту фінансово-господарської діяльності КЕВ

Обговорюємо концепцію розвитку Цивільного кодексу України