Застосування положення КК України про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень

Якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, учинених до постановлення цього вироку, то в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватися залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку і яке рішення ухвалює суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.

У разі, коли попередній вирок залишився незмінним й ухвалене в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок – попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, – виконується самостійно.

У разі встановлення судом, що кримінальні правопорушення за новим вироком були вчиненні особою до постановлення декількох попередніх вироків, за які особа засуджена до покарань, що належить відбувати реально, остаточне покарання призначається на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими частинами 1–3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених особі покарань за новим вироком та попередніми вироками.

Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу захисника на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів у кримінальному провадженні за обвинуваченням раніше судимої особи у крадіжці, вчиненій повторно, та закінченому замаху на крадіжку, вчинену повторно (ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України).

Детальніше з постановою ОП ККС ВС у справі № 760/26543/17 (провадження № 51-3600кмо20) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95042469; з окремою думкою судді – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95042552.