В Україні готуються до загального декларування громадян.

З 1 вересня українцям пропонується добровільно подати разову декларацію і вказати валютні цінності, нерухомість і авто, придбані за доходи, з яких не були сплачені податки. Кампанія триватиме рівно рік – до 1 вересня 2022 року. Справа – суто добровільна. А активами, з яких, як вважається, податки сплачені повністю є:

квартира площею не більше 120 кв. м;
житловий будинок площею до 240 кв. м, в тому числі незавершеного будівництва;
нежитлове приміщення площею до 60 кв. м;
земельні ділянки в межах норм безкоштовного їх отримання (до 2 га, в залежності від цільового призначення. Наприклад, дачну ділянку – не більше 10 соток, садівництво – не більше 12 соток);
один автомобіль;
та інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн.
Таким чином ці активи не підлягають декларуванню, а якщо їх і засвітити, то податок не візьмуть. А ось все те, що є понад зазначених обєктів декларування, підлягає декларуванню, а отже, і сплаті збору за такими ставками – 2,5%, 5% і 9% в залежності від виду активу, а також 18% – якщо знайдуть порушення. Наприклад, про щось забули або прострочили подачу декларації. За ставкою 5% оподатковуються валютні цінності, нерухоме та рухоме майно, що перебуває в Україні; за ставкою 9% – майно, що знаходиться за кордоном; 2,5% – державні облігації України з терміном обігу більше 365 днів.

Сплата разового збору здійснюється протягом 30 днів з дати подання декларації та може бути розстрочено на три рівні частини до 1 листопада 2024 року.

Кого це торкнеться.
Кожен українець, який у силу обставин роками отримував зарплату в конверті і до поточного дня накопичив певну суму коштів (наприклад 1 млн грн) і збирається придбати квартиру, повинен сплатити державі за ставкою 5%. В іншому випадку, якщо перевіряючі самі знайдуть ці гроші, то заплатити з мільйона доведеться вже 108 тис. грн (18% від 1000000 – 400000=600 тис. грн).

А валютні цінності, в тому числі грошові кошти в гривні, треба розмістити на спецрахунках в банках в Україні, а власники повинні довести, що все отримано законним шляхом, себто не в конверті. І ця вимога не зовсім вяжеться з суттю добровільного декларування. Адже мова йшла про те, що законність походження засвеченного майна доводити не треба. Достатньо лише сплатити збір.

“Якщо ми говоримо про рахунок в Україні, то це повинен бути не просто рахунок в банку, а рахунок із спеціальним режимом використання. До того ж якщо ти подаєш заяву на відкриття цього рахунку, це не звільняє  особу від проходження фінмоніторингу. Тобто навіть якщо податківцям джерело не показується, то банки сьогодні можуть зажадати абсолютно будь-яку інформацію. При цьому в кращому випадку, відмовить вам в обслуговуванні чи навіть може подати документи до податкового органу, кажуть експерти.

Адже закон виписаний таким чином, що спочатку відбувається декларування на пільгових умовах, сплачується збір, нібито не вказуючи їх походження, але після цього починається перевірка, і фіскали мають право уточнювати будь-які показники. Отже джерело вказувати необов’язково, але відповідати на питання потрібно. У податківців є право за умови надання  недостовірної інформації, відмовити застосуванні норм закону про амністію. А це ніщо інше, ніж корупційна складова.

В Київському центрі підтримки і розвитку бізнесу запевняють, що вся ця історія торкнеться обмеженого кола людей. Тим, ​​хто заробляє і збирає по дрібниці, амністія за великим рахунком не потрібна. Йдеться в основному про підпільних мільйонерів. Якщо ж у людини є один мільйон гривень, то він на крайній випадок може зареєструватися підприємцем, і ось буде у нього легалізація. для цього процедуру амністії проходити не обов’язково. Тому якщо він збирається придбати квартиру, то легше буде просто купити її.

Тим часом Мінфін разом з податківцями розробляє законопроект про посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізосіб. Суть – впровадити непрямі методи контролю за витратами. Як розповіли ЗМІ в Мінфіні податкова служба отримає повноваження зіставляти реальний спосіб життя людей з наявною інформацією про їхні доходи і сплачені податки. Наприклад, якщо ви отримуєте мінімальну зарплату, але в якийсь момент купите навіть найдешевше авто, фіскали перевірять, звідки гроші на покупку. Якщо відповіді немає, тоді доведеться платити податок.

Але як саме податківці будуть стежити за витратами, поки не розголошують. З моменту підписання закону про добровільне декларування у Мінфіну є дев’ять місяців на розробку цієї документації. І ми над цим зараз працюємо”, – кажуть в Міністерстві фінансів.

У той же час, як каже заступник директора ГО “Громадський аудит” Андрій Вігірінскій, сам законопроект, ймовірно, буде стосуватися в першу чергу процедур і обсягу інформації, яку повинен буде покупець або продавець повідомити в органи Державної фіскальної служби.

“Вся ця конструкція тримається на трьох стовпах, а саме: тотальна фіскалізація, нульове декларування, а також контроль за витратами українців і порівняння їх з доходами. Непрямі методи контролю мають на увазі, що будь-яка покупка повинна бути прив’язана до вашого індивідуального податкового номеру. Потім за певний період алгоритм податкової служби видаватиме повідомлення про те, що людина не задекларула певну суму витрат. Йдеться про  банківські операції, купівлю-продаж, оплату послуг, оплату за кордоном та ін. Всі вони повинні акумулюватися за суб’єктним принципом з прив’язкою до ІПН.

Таку ініціативу багато експертів вже охрестили справжнім полюванням. “Хоча з юридичної точки зору декларування визначено в ст. 67 Конституції, де зазначено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. А ст. 68 застеригає, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. А незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Так, наша вельмишановна влада раптово, вперше в історії, вирішила реально застосувати ці конституційні положення, фактично перевірити кишені українців. І в податковій є база даних по кожному з платників, і по кожному ІПН можна простежити всі сплачені податки.

І якщо вчинюється покупка на суму понад 400 тис. грн, то податкова буде звіряти суму покупки і суму сплачених податків. І якщо вони розійдуться, то почнеться перевірка, в тому числі джерел їх надходження.

Крім того, є система контролю за використанням коштів на банківських рахунках, моніторинг реєстрів нерухомого та рухомого майна.

Так придбання  товару або послугу, вартість якої перевищує певну суму, то контрагент-платник податків, який продав покупцю такий товар або послугу, буде зобов’язаний повідомити в контролюючі органи про те, що фізична особа вчинила таку покупку.

Впроваджуючи різноманітні методи непрямого контролю, законодавці не повинні забувати  кілька дуже важливих моментів. По-перше, як каже законодавці повинні враховувати можливу акумуляцію активів, які могли дати в користування рідні та близькі особи.

По-друге, проект про добровільне декларування не пивинен порушувати конституційне право громадян на свободу підприємництва і презумпцію невинності. Якщо до громадянина є якісь претензії або підозри, то ці претензії повинні доводити саме податківці. Але не сам громадянин повинен доводити, що не винен і пояснювати, звідки у нього гроші і чи сплачені з них податки. .

Про те, як би нам не хотілося, але назад дороги вже не буде. Це суперечить нашим уявлення про сплату податків. Ми звикли розраховуватися кешем, десь купувати контрабанду, отримувати ліві заробітки. Але час не стоїть на місці. Ми входимо в еру цифровізації. Безліч людей розраховуються за допомогою смартфонів, а документи підписують електронними цифровими підписами. І все це залишає інформаційні сліди, які перетворюються в сліди матеріальні. Але дорогі речи, які коштують значних грошей: техніка, брендовий одяг, путівки, ювелірка – їх придбання не проходить безслідно. І ця сторона нашого життя відповідає за входження в цивілізацію, в сучасні р инкові відносини.

За публікацією у ЗМІ.