Мonobank анонсував запуск нового продукту – еквайрингу.

Мonobank анонсував запуск нового продукту – еквайрингу. На думку його керманичив це стане ще одним зручністю як для фізосіб-підприємців (ФОП), так і для покупців. Заявку на передзамовлення вже можна залишити на сайті банку. Але для юросіб така функція поки що закрита.

Йдеться про можливість для підприємств продавати продукцію без POS-терміналів за допомогою зчитування QR-коду гаджетом. Для продавця це буде дешевше і дозволить уникнути тяганини з рулонами чеків. Для покупця це дасть додаткові можливості при оплаті.

Так, пізніше на екрані гаджета у користувача з’явиться опція “buy now pay later”. Без будь-яких кредитів покупець cможет придбати товар з розстрочкою на кілька платежів. Або оплатити покупку пізніше – на 30-й день. Як зазначив Горохівський, співзасновник монобанку, такий підхід дуже схожий з оплатою в Klarna (популярний на Заході сервіс шведської Фінтех-компанія).

Лише через день після повідомлення співзасновником monobank, заявки на попереднє замовлення відправили понад 2,5 тис. “ФОПів”. Комісія, яку банк буде стягувати з кожної операції з використанням платіжних карт, для них складе 1,8% (в LiqPay Приватбанку вона, наприклад, становить 2%). Ці підприємці вже в жовтні, за словами Горохівського, отримають віртуальні термінали.

Сам Горохівський в розмові зі ЗМІ прокоментував свій анонс вкрай стримано: “ми виходимо на ринок еквайрингу, оскільки можемо це реалізувати просто і технологічно. І тому, що ця ніша має глибину, пов’язану не тільки з прийомом платежів. Так, ми боїмося конкурентів. Тому дуже стараємося. І хочемо все зробити крутіше, ніж у них “, – зазначив він.

Щодо планів на наступний рік він підкреслив, що про масштаби завоювання ринку в monobank поки не думають. “Спочатку “потрібно зробити якісний продукт і правильний маркетинг, а частка ринку – лише наслідок”. Більш того, у конкурентів є недоліки, на яких “можна зіграти”.

“[У конкурентів щодо послуги еквайрингу все] дорого, складно і несучасно”, – відрізав без будь-яких уточнень співзасновник monobank.

Відмовився він роз’яснити і те, яким чином зчитування QR-коду буде проходити в фізичних магазинах. І яким чином цей QR-код “можна ліпити на касу, на кожен товар”, як він стверджує. Пообіцяв розповісти про це пізніше.

Адже одна справа вважати код товару в онлайн-магазині, а інше – фізично наносити його на кожну одиницю товару, що само буде трудомісткім процесом. Тому єдиний спосіб розібратися, як це буде працювати, звернутися до практики конкурентів. Наприклад, до LiqPay державного Приватбанку, який був на ринку першим.

У “ПриватБанку” охоплено 76% ринку малого бізнесу, у якого є рахунки і кредити. Тому йому зручно користуватися LiqPay. І з тієї ж причини для monobank це вже потужний конкурент.

“Звичайно, конкуренція – це завжди добре, так як вона розвиває ринок. І ми вітаємо появу конкурента. Але у нашого банку є величезна цифрова екосистема і потужний Фінтех. І для бізнесу це зручно”, – зазначив у розмові зі ЗМІ прес секретар Приватбанку Олег Серга.

Доведеться мобільному банку битися і з іншими учасниками ринку, де також присутні локальні платіжні системи, що надають послуги інтернет-еквайрингу. З числа великих – це EasyPay, Portmone, WayForPay і ін. Вони заробляють комісію до 0,5% за рахунок того, що можуть маршрутизувати транзакції, вибираючи найдешевші поєднання банку-емітента та банку-еквайра. До слова, POS-еквайринг не дозволяє маршрутизировать операції, тому подібні сервіси на цьому ринку не присутні.

В  реальних магазинах через QR-код дійсно відбувається. Робиться це просто – якщо в магазині кілька товарних позицій, то є два варіанти: або на касі на усі товари існує один код, або на кожну товарну позицію – окремий.

У першому випадку прив’язаний до магазину QR-код потрібно вважати гаджетом на касі, ввівши суму оплати. По-другому – QR-код автоматично викладає суму оплати за товарну позицію.

Якщо ж в невеликому магазинчику продається одна товарна позиція, все ще простіше – там може бути один QR-код, що пропонує розмір оплати.

Але як зауважив ЗМІ Олег Серга, у продавця є сила-силенна можливостей, які він може реалізувати на сайті або в додатку LiqPay, створивши QR-код. І зручність в тому, що клієнту потрібно лише підтвердити платіж, щоб не вбиваюти велику кількість потрібної інформації.

“Якщо ви, наприклад, торгуєте квитками на трамвай, які коштують однаково, то вам потрібен тільки один код. Там сума вже” зашита “в коді. Найбільш часто таким чином надходить саме малий бізнес”, – пояснив він.

Правда, звертає увагу Серга, QR-коди в Україні не надто прижилися, як це сталося, скажімо, в Китаї. І в більшості магазинів все ж є термінали.

Такими кодами користуються в основному дрібні підприємці, більшість з яких – торговці на базарі, у яких немає тих самих терміналів.