Австрійський військовий аналітик Том Купер сумнівається у швидке закінчення війни

Австрійський військовий аналітик Том Купер сумнівається у швидке закінчення війни, розповідає про зв’язок між роботою європейських розвідок та постачанням зброї ЗСУ та розкриває справжню причину крадіжки російськими солдатами пральних машин.

Вже понад десять місяців авторитетний австрійський військовий аналітик Том Купер уважно відстежує події, що відбуваються на війні, розв’язаної Росією в Україні.

52-річний письменник, аналітик та журналіст-розслідувач почав писати про військові конфлікти з кінця 1990-х. Першим предметом його інтересу стала ірако-іранська війна (1980-1989), яка забрала 1 млн. життів, але не принесла жодної з боку перемоги. Потім Купер проаналізував ізраїльське вторгнення до Лівану (1982), атаку Сполучених Штатів на Гренаду (1983), громадянську війну в Нікарагуа (1981—1990) та багато інших операцій.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Купер, з властивим йому сарказмом і зневагою, спрямованою проти російської військової машини, взявся писати і про цю війну.

А вітчизняні ентузіасти — викладачі Києво-Могилянської академії — почали перекладати для української аудиторії його опуси, які розміщені в соцмережах. Чіткий аналіз Купера залучив багатьох читачів. Наразі його колонки регулярно друкує і НВ.

Формула роботи Купера проста: надійні джерела з обох сторін, соцмережі та багато-багато крос-чекінгу.

НВ поговорив з Купером про те, як саме зимовий період впливає на бойові дії, коли Росія втратила стратегічну ініціативу та які економічні особливості режиму Путіна можуть стати ахіллесовою п’ятою диктатора.

— У Росії все відбувається із корупційною складовою, навіть виробництво партій ракет. Росія має великі проблеми з нестачею чіпів та електронних компонентів, які використовуються в крилатих ракетах типу Калібр, Х-55 та ін. Саме з цієї причини вони активно крали пральні машини з квартир українців. Тому що їм потрібні були чіпи з цих машин. У них дуже складний ланцюг постачання електроніки. Припустимо, з Каліфорнії до Чилі, потім до Африки, Катару, Бахрейну і лише потім до Росії. Це дуже довго і немає впевненості у тому, чи прийде товар.

Наразі на деяких підприємствах працює до трьох змін для виготовлення нових ракет. У них достатньо заліза для корпусів та двигунів, але не вистачає електроніки. Як тільки вони її одержують, то одразу збирають максимальну кількість ракет — це може бути три, п’ять, десять. Тільки після цього відбувається кілька хвиль ракетних ударів. Ще вони намагаються зберігати мінімум ракет у резерві на випадок світової війни. Це приблизно третина запасів. Наразі вони опустилися до такої кількості і їм потрібно кілька днів, щоб зібрати необхідний мінімум для наступного удару.

— В Україні ми часто намагаємось порахувати та спрогнозувати, скільки в Росії залишилося ракетного озброєння різних типів. Дуже відома тема. Чи існують узагалі певні цифри, наприклад, від самого російського генштабу?

– Сумніваюся. Припустимо, що є певне військове замовлення створення, наприклад, 100 ракет. У путінській системі влади це означає, що треба заплатити втричі більше, аби вистачило на корупційні відкати. Але все одно виробник виконає роботу наполовину. Це пояснює, куди зникло 1,5 млн. комплектів уніформи з російських складів. Те саме відбувається і з іншими військовими компонентами. З цієї причини ніхто не знає, скільки ракет у них залишилося, бо ніхто не знає, скільки вони виготовили, а скільки грошей було вкрадено вертикаллю виконавців.

— І Путін не знає, скільки в нього залишилось ракет?

— Впевнений, що не знає. Більше того, йому все одно, оскільки він виділив гроші на сто штук і вимагатиме покласти їх на склад. Чиновники можуть виляти. Зрештою, їм доведеться зізнатися, що надто багато вкрадено і замовлення виконати неможливо — це в’язниця чи самостійно піти з життя (або в цьому допоможуть співробітники ФСБ).

— Минули перші два тижні зими. Як холод вплинув на бойові дії на фронтах?

— Погодні умови вже кілька тижнів впливають на війну. Коли температура падає нижче нуля, солдати пітніють під час руху, а як тільки зупиняються, то відразу ж замерзають. З іншого боку, на передових позиціях проблема полягає в збереженні маскування і залишатися в теплі і якось готувати їжу. Українцям, які намагаються залишатися непоміченими у лісосмузі, потрібно спостерігати за настанням ворогів, коли ті одні за одним намагаються атакувати. Дуже складно залишатися в теплі, коли потрібно тривалий час знерухомлено чекати наступного російського наступу. До того ж мокрі черевики завжди призводять до захворювань. Ця проблема настільки велика у російській армії, що погано екіпіровані росіяни крадуть взуття та термобілизну у полеглих українських солдатів. При цьому будь-яка, навіть найякісніша уніформа, швидко рветься.