Безпека людини в умовах глобалізації: сучасні правові парадигми

У кінці лютого в Навчально-науковому Юридичному інституті НАУ вже традиційно за участю провідних вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері права — вчених, представників законодавчої влади, дипломатичних структур, керівників та фахівців юридичних установ, суддів відбулася VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Безпека людини в умовах глобалізації: сучасні правові парадигми».

Як наголосила, відкриваючи конференцію, директор інституту Ірина Сопілко, на сьогодні проблема безпеки людини в глобалізованому світі є особливо актуальною, зважаючи на виникнення цілого ряду нових явищ та атрибутів сучасності, які породжують загрози й вимагають належного правового регулювання. За її словами, саме величезним науковим інтересом до питань безпеки, важливістю дослідження різних її аспектів та необхідністю розробки нових концепцій для пошуку правових шляхів вирішення проблем, пов’язаних із безпекою людини, й обмовлена тематика наукового заходу.

Про важливість безпекових питань говорили й наступні промовці, зокрема, Надзвичайний і Повноважний Посол Палестини в Україні, доктор Мохаммед аль-Асаад; директор Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік НАНУ Олександр Копиленко; заступник голови Вищого адміністративного суду України, секретар Пленуму Вищого адміністративного суду України, доктор юридичних наук Михайло Смокович; директор представництва Turkish Airlines в Україні Дінчер Саїджі; радник із зв’язків з парламентом Консультативної місії Європейського Союзу в Україні, доктор наук з міжнародного публічного права (Інститут Рауля Валленберга по правах людини і гуманітарному праву / Лундський університет, Швеція) Скурбаті Алан.

Під час першого пленарного засідання закордонні фахівці, зокрема, Олів’є Ведрін – речник Єврокомісії, політолог, очільник бізнес-школи «Континентальний університет» у Києві (Франція), Йозеф Зятко — президент Європейського інституту безперервної освіти, генерал – лейтенант ІСОСRIM (Словаччина); Алієв Амір – декан юридичного факультету Бакинського державного університету, доктор юридичних наук, професор, Тургай Гусейнов – доцент кафедри міжнародного приватного права і європейського права Бакинського державного університету, доктор юридичних наук, професор, Юзеф Сабол – професор факультету менеджменту безпеки Академії поліції Чехії в Празі, Ольга Казанцева – заступник генерального директора Gunsel Group (Туреччина) поділилися досвідом нормативноправового забезпечення різних сфер безпеки й окреслили своє бачення реформування міжнародних безпекових інституцій.

У ході другого пленарного засідання вже вітчизняні вчені, в тому числі професор кафедри господарського та адміністративного права факультету соціології і права НТУ України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», доктор юридичних наук Дмитро Голосніченко, декан юридичного факультету МЕГУ імені академіка Степана Дем’янчука, доктор філософських наук Андрій Матвійчук, докторант Інституту законодавства Верховної Ради України, кандидат юридичних наук Ярослав Мельник, проректор з наукової роботи Донецького юридичного інституту імені Е. О. Дідоренка, доктор юридичних наук, професор Сергій Пєтков та кандидат юридичних наук, помічник народного депутата Роман Коніжай, у своїх доповідях ґрунтовно проаналізували питання безпеки людини в аспекті практичного застосування норм чинного законодавства України, конституційних гарантій безпеки людини і громадянина, публічного адміністрування в сфері безпеки людини, фінансової безпеки держави та громадянина, інформаційної безпеки людини і суспільства в умовах глобалізації, кримінально-правової охорони безпеки людини, забезпечення трудових прав і свобод в умовах глобалізації, стандартів екологічної безпеки, що встановлюються законодавством Європейського Союзу та законодавством України, безпеки підприємництва в сучасному європейському просторі тощо.

Загалом же в Міжнародній конференції взяли участь 359 вчених, представників дипломатичних структур та юристівпрактиків із 30 країн світу, 21 регіону України, 84 вищих навчальних закладів та 47 організацій та установ. Завдяки роботі конференції відбувся конструктивний діалог й обмін досягненнями, що є вкрай важливим кроком на шляху подолання кризових явищ і глобальних катастроф, сприяння розвитку відкритого й демократичного суспільства.

Проведення такого рівня наукових заходів, безумовно, сприяє підвищенню фаховості науковопедагогічних працівників і в черговий раз доводить, що завдання вчених полягає в тому, щоб об’єднати зусилля й спрямувати потенціал людства в потрібному напрямку – забезпечити безпечне майбутнє не лише сучасним, але й майбутнім поколінням.

Підготував
Ілля МОРОЗ