Ковальський Віктор
Традиція підтримувати останки вождів у тонусі та розміщувати їх грандіозних усипальницях прижилася саме у соціалістичних країнах.
Мавзолеєм зазвичай називається монументальна похоронна споруда з прахом померлого всередині. Першим мавзолеєм вважається гробниця карійського сатрапа Мавсола, побудована IV столітті до н.е. у Галікарнасі (Бодрум, Туреччина), звідки ці споруди й одержали свою назву. А всього у світі зараз налічується 125 мавзолеїв; правда, у більшості з них забальзамованих тіл немає і ніколи не було.
А ось традиція підтримувати останки вождів у тонусі та розміщувати їх у грандіозних усипальницях прижилася саме у соціалістичних країнах. В яких саме читай у цій статті!
До речі, бальзамувати небіжчиків на території Російської імперії почали ще задовго до Леніна. У 1881 році цю процедуру піддали тіло відомого російського хірурга та вченого Миколи Івановича Пирогова. Воно досі знаходиться у музеї-садибі у Вінниці (Україна).
Мавзолей Димитрова, Болгарія
1949 року помер Георгій Димитров — «болгарський Ленін» і вождь болгарського народу. Цього ж року його тіло забальзамували радянські фахівці та відправили до Софії.
На площі Олександра I останки Георгія Димитрова помістили у спеціальний мавзолей. Тіло було там до 1990 року, аж до падіння комуністичного режиму. Тоді болгарська Комуністична партія на прохання родичів ухвалила рішення про перепоховання. Тіло Георгія Димитрова перенесли на центральний цвинтар Софії.
1999 року мавзолей підірвали. Але будівля була настільки міцною, що це вдалося зробити лише з п’ятої спроби.
Мавзолей Хо Ши Міна, В’єтнам
Творець комуністичного В’єтнаму Хо Ши Мін помер 2 вересня 1969 року і в заповіті просив кремувати своє тіло, помістити порох у три урни та поховати в кожній частині країни — на півночі, півдні та в центрі. Але його наступник вирішив забальзамувати тіло і цим увічнити вождя.
Бальзамування займалися знову радянські фахівці, вони ж і будували мавзолей. Причому спочатку тіло вождя знаходилося в секретному місці, щоб уберегти його від американських бомбардувань під час В’єтнамської війни. І тільки коли США вийшли з війни, 1973 року почалося будівництво мавзолею. У 1975 році туди внесли тіло Хо Ші Міна, де воно знаходиться і досі у скляній труні.
Головним архітектором мавзолею був один із авторів проекту ленінського меморіалу — радянський архітектор Гарольд Ісакович. За цей проект він здобув зірку Героя В’єтнаму.
До речі, ленінський мавзолей міг бути зовсім іншим. Читай про це тут: ” 10 проектів пантеону, в якому хотіли перепоховати Сталіна та Леніна “.
Мавзолей Готвальда, Чехія
Керівник Комуністичної партії Чехословаччини, а за сумісництвом і президент цієї країни Клемент Готвальд помер у березні 1953 року, і його тіло теж забальзамували. Але окремий мавзолей будувати не стали, а розмістили у колишньому пантеоні чеських легіонерів біля Національної пам’ятки на празькому пагорбі Вітків.
Тіло знаходилося там аж до 1962 року, поки його не прибрали через неякісне бальзамування і розкладання. За іншою версією причиною такого рішення стала критика «культу особистості» Готвальда. Останки чеського вождя кремували, а попіл розмістили у будівлі пам’ятника. 1990 року порох вивезли та поховали на празькому Вільшанському цвинтарі у Празі.
Мавзолей Сухе-Батора та Чойбалсана, Монголія.
У 1952 році помер лідер Монголії Хорлогійн Чойбалсан. Його тіло перевезли до Улан-Батора, де звели спеціальну усипальницю на північній стороні площі Сухе-Батора, навпроти Палацу уряду.
Крім Чойбалсона в мавзолеї було розміщено останки Сухе-Батора, вождя монгольської соціалістичної революції 1921 року. Але, на відміну інших подібних мавзолеїв, доступом до їхнім тілам було закрито. Музей простояв до 2005 року, пізніше тіла кремували та перепоховали в Алтан-Улгії, а будівлю знесли та спорудили на його місці меморіал на честь Чингісхана.
Мавзолей Мао Цзедуна, Китай
Після смерті Мао Цзедуна в 1976 році його тіло піддали бальзамування, потім помістили в спеціальну усипальницю, побудовану в центральній частині площі Тяньаньмень у Пекіні, і дали назву «Меморіальний комплекс голови Мао».
На відміну від інших мавзолеїв цей меморіальний комплекс вражає своїми розмірами: його площа — 57 тисяч квадратних метрів, а вся територія розбита на п’ять великих залів. Тіло вождя у кришталевій труні розташоване у Залі відвідувачів. Його все ще можна відвідати, але при цьому доведеться відстояти величезну чергу та пройти своєрідний фейс-контроль. Пускають туди лише тих, хто одягнений пристойно та акуратно.
Кімсусанський палац Сонця, КНДР
Усипальницею для північнокорейських вождів у Пхеньяні є Кімсусанський палац Сонця, колишня парадна резиденція Кім Ір Сена. Її перебудували у величезний меморіальний комплекс. Тут знаходяться не лише забальзамовані тіла Кім Ір Сена та Кім Чен Іра, а й музей з їхніми особистими речами, автомобілями та навіть персональним броньованим вагоном. Мавзолей відкритий для відвідувачів, але, як і в Китаї, тут також доведеться пройти дрес-код та обшук.
І тут над бальзамуванням попрацювали наші спеціалісти.
Мавзолей Агостіньо Нето, Ангола
Агостіньо Нето, перший президент Анголи, який намагався збудувати в країні комунізм, помер 1979 року. Цього ж року його тіло забальзамували радянські фахівці та відправили на батьківщину.
Там же почалося будівництво мавзолею, що тривало 30 років. Протягом цього часу доступ до тіла відкривали щорічно. А 1992 року на прохання сім’ї тіло все ж таки поховали на центральній площі столиці.
Але будівництво меморіального комплексу не призупинили та відкрили у 2012 році. Зараз він є футуристичною спорудою в стилі радянського бруталізму, що чимось нагадує ракету. Сам мавзолей зараз перекваліфікували на пам’ятник незалежності Анголи.
Фото: Getty Images, wikipedia.org
Микита Шабалов
Коментарі
Loading…