admin
У випадку отримання вимоги від слідчого у порядку ст. 93 КПК України, як би це банально не звучало, існує декілька варіантів відповідей: надавати документи, не надавати такі документи взагалі або надавати не у повній мірі. Який з них краще потрібно розбиратись у кожній ситуації. Потрібно пам’ятати наступне:
Стаття 93 КПК України надає право стороні обвинувачення витребовувати та отримувати від підприємств, установ та організацій документи.
Для направлення такого запиту слідчому не потрібно вчинювати жодних додаткових дій. Тому найчастіше такий запит продиктований бажанням слідчого дістати певну інформацію чи отримати документи без здійснення всіх законних процедур. Тобто слідчий може діяти за принципом «нададуть документи – ок», «не нададуть або не всі документи – страшного не станеться». Часто члідчий сам втрачає інтересу до такої компанії (якщо вона не виступає важливим фігурантом у кримінальному провадженні).
КПК України не містить конкретних вимог щодо такого запиту, проте вони продиктовані здоровим глуздом та випливають із правил кримінального провадження. У запиті як мінімум повинно бути зазначено:
ПІБ та посада особи, яка направляє запит (можливо такої не існує чи не працює – тому не зайвим буде це перевірити); запит повинен бути викладений на офіційному бланку органу та звірений підписом, печаткою; відомості про кримінальне провадження (як мінімум номер та кваліфікація), а також стислий виклад інформації чому запитується інформація, документи. Якщо щось із переліченого не зазначено то такий запит повинен викликати здивування та занепокоєння.
Слід нагадати, що КПК України не містить обов’язку надавати документи на такий запит, а такий запит взагалі не є підставою для надання документів слідчому.
Тому обравши варіант подій не надавати документи або надати не повні документи необхідно підготувати аргументовану відповідь на такий запит де зазначити наступне:
⁃ невизначеність або доліки такого запиту як документу;
⁃ розбіжності та плутанину у тексті запиту;
⁃ відсутність звязку із перерахованими у запиту явищами та компаніями (якщо вони вбачаються логічно);
⁃ документи містять комерційну чи іншу охоронювану законом інформацію;
⁃ відсутність обов’язку надавати документу на такий запит.
Не зайвим буде подати до слідчого судді клопотання про виклик у випадку звернення слідчим із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.
Про те існують і наступні ризики не подання або подання неповного складу витребуваної документації:
⁃ подальше використання такої відмови для звернення до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів. На практиці слідчий суддя розглядає таке клопотання без участі представника компанії (навіть за умови подачі клопотання про виклик на таке засідання). Слідчий суддя може як задовільнити таке клопотання так і відмовити в його задоволені. У випадку задоволення слідчий отримає офіційний документ, який йому надає право витребувати від компанії документи. І тільки тепер у компанії виникне обов’язок надати такі документи, який необхідно буде виконати.
⁃ слідчий може звернутись із клопотанням про обшук (але потрібно зазначити, що з таким клопотанням слідчий може звернутись як отримавши так і не отримавши документи – це не має визначальне значення).
Обравши варіант надати документи може виникнути наступний певний ризик:
⁃зміна процесуального статусу одного із фігурантів кримінального провадження (від свідка до обвинуваченого) або втрата значення певного доказу;
⁃ підрив або зміна позиції захисту фігуранта кримінального провадження (контрагента) або зіпсування відносин із контрагентом (клієнтом);
⁃ розкриття комерційних або ділових аспектів діяльності контрагента, його подальшого захоплення, шантажу, втрати бізнесу тощо.
Тому дуже важливо чітко визначити правову позицію при отримані запиту (розглянути варіанти своїх дій або партнерських взаємин). При цьому важливим є зробити перспективний аналіз щодо результатів запиту та кримінального провадження.
Такими можуть бути перспективи та ретроспективи виконання (невиконання) вимоги слідчого.
Адвокат ОК
Коментарі
Loading…