Ковальський Віктор
Електронна комерція вже стала буденним явищем, особливо в умовах пандемії та різноманітних карантинних обмежень. Цілком зрозуміло, що наразі назріла необхідність передбачити “правила гри” для електронної комерції як на національному рівні, так і під час міжнародної торгівлі, оскільки за лаштунками залишається безліч надважливих питань.
Серед таких питань: регулювання збору, зберігання та розпорядження приватними даними покупців, у тому числі фінансової та банківської інформації; укладення електронних договорів; виставлення електронних рахунків; захист споживачів товарів та послуг в інтернеті від різноманітних недобросовісних практик тощо.
СОТ включно з Україною, працює над створенням глобальних правил електронної комерції. З 25 січня 2019 року члени СОТ розпочали багатосторонні переговори.
В цих перемовинах офіційно беруть участь представники 86 урядів. Багато інших членів СОТ стежать за ходом переговорів.
Окрім цифрових гігантів, таких як США, Китай та ЄС та інших розвинених країн-членів СОТ, до групи також приєдналися кілька країн, що розвиваються, і навіть 4 найменш розвинені країни.
Разом з цим, Індія та Південна Африка виступають проти Ініціативи, вважаючи, що переговори між частиною членів СОТ поза Дохійським мандатом є неприйнятними.
Австралія, Сінгапур та Японія, сподіваються, що до Міністерської конференції вдасться узгодити ще кілька текстів, а саме з питань регулювання електронних транзакцій, електронного виставлення рахунків, кібербезпеки, вихідного коду, безпаперової торгівлі та відкритого доступу до інтернету, а отже, запропонувати до розгляду на Міністерській конференції не 6, а більше положень.
Незважаючи на незаперечну важливість Ініціативи, у тому числі для приватного сектора, СОТ публікує лише узагальнені новини про її прогрес.
Більшість учасників переговорів також вважають за краще обмежити доступ до своїх пропозицій. У 2019 році Україна приєдналася до заклику, ініційованого Новою Зеландією, який також підтримала Канада, щодо необхідності збільшення прозорості переговорів, наприклад, шляхом публікації проєктів тексту для широкого загалу.
Однак на сьогодні досягти такого рівня прозорості ще не вдалося.
Тим не менш, проєкт нової угоди просочився у пресу, дещо піднявши завісу над змістом положень, що обговорюються.
Згідно з останнім проєктом тексту, пропонується:
– створення умов для розвитку електронної комерції, зокрема шляхом запровадження та уніфікації правил укладання договорів у електронній формі, щодо електронного підпису, електронного виставлення рахунків та електронних платежів; а також ширшому використанню безпаперової торгівлі, подальшому спрощенню митних процедур тощо;
– забезпечення відкритості електронної комерції, через недискримінацію цифрових продуктів, більш чітке визначення меж відповідальності інтернет-платформ, вільний транскордонний потік інформації, продовження дії мораторію на електронні передачі, відкритий доступ до відкритих державних даних та відкритий доступ до інтернету;
– сприяння поглибленню довіри до електронної комерції серед споживачів та підприємців, шляхом попередження спаму, забезпечення захисту персональних даних, вихідного коду та ІКТ продуктів, які використовують криптографію;
– подальше сприяння конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг (як базових, так і з доданою вартістю);
– покращення доступу до ринків ІКТ товарів та послуг, що можуть надаватись електронно.
Детальніше про цю ініціативу можна подивитися тут.
Що чекатиме Україну?
Україна бере активну участь у переговорах щодо Ініціативи від її початку 2017 року.
Оскільки Україна підтримує багато з обговорюваних положень, цілком ймовірно, що у разі прийняття угоди СОТ про електронну комерцію Україна приєднається до неї.
Вже очевидно, що в такому випадку ми візьмемо на себе багато дуже амбітних зобов’язань, які часто навіть не відображені у законодавстві. Наприклад, детального обговорення і оцінки всіх ризиків з точки зору українського бізнесу потребує потенційна заборона локалізації даних та детальні вимоги до захисту приватних даних.
Також окремого аналізу потребують запропоновані винятки, загальні (наприклад, щодо засад державної політики) та з міркувань державної безпеки у світлі цензури, до якої зараз вдається український уряд, зокрема щодо кількох російських вебсайтів.
Але є і погана новина. Вона подягає в тому, що Україна для цілей нової угоди СОТ навряд чи зможе отримати статус країни, що розвивається, і відповідно, розраховувати на певні пільги (перехідні періоди, технічна допомога тощо).
Дійсно, Україна змогла отримати такий статус щодо Угоди про спрощення торгових процедур, однак це сталося винятково, оскільки загалом Україна як новий член СОТ (і за результатами переговорів про приєднання до СОТ) не вважається державою, економіка якої розвивається, щодо впровадження інших охоплених угод.
Тож українському бізнесу потрібно стежити за цими перемовинами, цікавитися в Уряді текстами і пропозиціями, щоб не вийшло так, що одного дня після прийняття нової Угоди український бізнес просто не зможе працювати.
Публікації в рубриці “Експертна думка” не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів
Коментарі
Loading…