Формула неприйняття росії. Як її бачать німці?

Німеччина запропонувала відмовитися від принципу «безпека разом з Росією»
Німеччина готується до тривалого протистояння з Росією. Про це на міжнародній конференції в Берліні заявила глава МІД ФРГ Анналена Бербок. За її словами, настав час остаточно замінити формулу «безпека разом з Росією». Про те, чому глава німецької дипломатії порівняла відносини ФРГ і РФ з «розлитим молоком».

Глава МІД Німеччини Анналена Бербок впевнена, що підтримувати Україну і протистояти Росії треба, навіть якщо Європа буде чекати «важкої зими» і запити показують зниження рейтингів європейських політиків. Політик  вважає, що ключовою темою Берлінської зовнішньополітичної конференції в цьому році з розумілих причин стала Україна. Глава німецької дипломатії поспішила запевнити, що Німеччина буде і далі підтримуватиме Україну в політичній, військовій, гуманітарній та економічній сферах. За її словами, «Україна бореться не тільки за своє виживання, але і за вільну Європу». З виступу Анналени Бербок слідує, що вона вважає потрібним підтримувати нинішній курс за будь-яку ціну.

Сенсу в переговорах з Росією по Україні глава МІД ФРГ зараз не бачить. «Ми грішим легкими висловлюваннями: «Ну а тепер, нарешті, розпочніть переговори! Не обов’язково чіплятися за кожен кусок української території. Раді миру потрібно адже бути готовими до компромісу», — переказала вона аргументи ряду учасників внутрішньо німецької дискусії по Україні. При цьому однозначно дала понять, що не згодна з ними. «Я скажу чітко і ясно: ця, з моєї точки зору, наївна позиція вже потерпіла неудалу в 2014 році. Ми бачили, що анексія Криму і дії в Донбасі лише передбачили те, що ми видим на Україні з 24 лютого», — заявила пані Бербок, визнавши, що Німеччина даремно не прислухалася до своїх східноєвропейських сусідів, які попереджали про те, що від Росії нічого доброго чекати не треба. По словам міністра мир на умовах, продиктованных Москвою, Київ не прийме.

Німеччина, як слідувало з виступу міністра, готується до тривалого протистояння з Росією.
«Президент РФ Володимир Путін дуже ясно дав зрозуміти, що проведенням  псевдореферендумів на окупованих територіях, що він не шукає шляху назад», — продовжила вона. І призвала європейські країни прийняти нову концепцію: замість «забезпечення безпеки разом з Путинською Росією» — «забезпечення безпеки від Путинської Росії».
Це прояв контрастує з позицією ряду політичних фігур у ФРН, включаючи екс-канцлера Ангелу Меркель. Нещодавно нею було заявлено, що «мир в Європі може бути досягнутий тільки за участі Росії» і що Росія повинна брати участь у роботі над «безпекою загальноєвропейської архітектури».
Впрочем, Анналена Бербок не розглядає зовнішній політичний та економічний курс своїх попередників, включаючи уряд Ангели Меркель, помилковим.
«Одностороння економічна залежність дозволила росії шантажувати нас», – заявила вона.
Российських офиційних осіб  на конференгції в Берлине на сей раз, в отличие от прошдих не було. Раніше Володимир Путін заявив, що влада Німеччини «повинні самі визначити, що для них важливіше — виконання яких-то союзницьких зобов’язань так, як вони це бачать, або забезпечення інтересів свого власного народу, своїх національних інтересів». За його словами, в ситуації з Україною Берлін встановив голову своїх зобов’язань перед НАТО, за що тепер «розплачуються німецький бізнес і громадяни».

Ряд інших учасників конференції в Берліні (прежде всього із країни Балтії), настоювали на тому, що Німеччина могла б грати більш активну роль в українському напрямку.

Так, міністр оборони Латвії, віце-прем’єр Артіс Пабрікс заявив: якщо б ФРГ у пропорції до свого населення та економічної потужності постачала Україну тільки так само озброєною, як її країна, «війна була б давно закінчилася». На його думку, Німеччина «платить занадто маленьку ціну за свою свободу».

У свою чергу, міністр іноземних справ Естонії Урмас Рейнсалу назвав невірними заявами ряду офіційних осіб і експертів, у тому числі з ФРГ, про те, що в країнах — членах НАТО «на складах закінчилося обладнання і важке озброєння, в якому потрібні українські друзі». «Це неправда. У нас все ще є більші можливості залишати зброю в Україні», – зазначив він.

Між тим більшість громадян ФРГ (суддя за представленими на форумі результатами опитування громадської думки, проведеної на замовлення Фонду імені Кьорбера) не хотіли б, щоб їхня країна грала набагато більш активну роль у зовнішній політиці та забезпеченні безпеки.

Так, на питання «Чи повинна Німеччина стати лідером у військовій сфері в Європі?» 68% респондентів відповіли «нетто». На питання «Чи повинна Німеччина бути більш вовлеченою в міжнародні кризи?» 52% учасників опитування відповіли так же. А на питання «Як саме Німеччина повинна бути втягнена в міжнародні кризи?» 65% німців відповіли «шляхом дипломатії», 14% вибрали варіант «воєнним способом» і 13% – «фінансами”.

При цьому 55% ​​респондентів вважають, що Німеччина повинна купувати нафту і газ у «всіх країнах», і лише 38% воліють придбати вуглеводороди в демократичних державах. На питання «Представляє чи Росія військову загрозу для Німеччини?» 22% опрошених відповіли «так, серйозну», а 50% вибрали варіант «так, незначительную». 25% респондентів вважають, що Росія не представляє для ФРН військової загрози.

Олена Черненко