in , ,

«Христос у труні» і правова невизначеність

«Христос у труні» закликає до правової визначеності

К числу желающих рассмотреть картину Карла Брюллова добавился Европейский суд
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв до розгляду скаргу колекціонерів з Німеччини Олександра та Ірини Певзнер на рішення Верховного суду Росії (ВС). У 2019 році ВС виключив із рішень судів трьох інстанцій вказівку про повернення картини Карла Брюллова «Христос у труні» подружжю Певзнер, залишивши, за словами заявників, питання про речовий доказ у кримінальній справі невирішеним. Колекціонери скаржаться до ЄСПЛ порушення правової визначеності (ст. 6 Конвенції). Раніше ЄСПЛ комунікував скаргу цих заявників на невиконання рішення про повернення їм картини — цього вони домагаються вже 18 років.

ЄСПЛ опублікував повідомлення про комунікацію скарги німецького колекціонера Олександра Певзнера та його дружини. “Ъ” неодноразово розповідав про те, як пара протягом 18 років намагається повернути картину «Христос у труні», написану Карлом Брюлловим у рідкісній техніці транспарент. У 2003 році Олександр та Ірина Певзнер придбали полотно за €100 тис. у російського православного приходу Воскресіння у Брюсселі та привезли його до Санкт-Петербурга. За кілька місяців регіональне управління ФСБ заарештувало картину — це сталося після того, як справжність полотна підтвердили у Державному Російському музеї (ДРМ). Відносно Олександра Певзнера порушили кримінальну справу про контрабанду, а полотно передали до ДРМ як речовик. Через десять років справу припинили через закінчення термінів давності. Однак ще довгий час долю самої картини так і не було визначено, а суди виносили суперечливі рішення.

Так, у 2017 році, після рішення Конституційного суду картина мала повернутися до подружжя Певзнер, але «Христос у труні» був на той час уже включений до Музейного фонду Росії. Колекціонери спробували одержати полотно звідти. Одночасно до ВС звернувся заступник генпрокурора РФ, зажадавши виключити з рішень двох інстанцій вказівку на повернення картини подружжю Певзнер через сумніви щодо належності їм картини. Касаційне подання ЗС підтримало, виключивши з резолютивних частин рішень судів трьох інстанцій вказівку про повернення картини законним власникам — подружжю Певзнер.

Зазначимо, раніше Європейський суд з прав людини комунікував іншу скаргу подружжя Певзнера — на відмову російської влади повертати картину.

Щодо другої скарги, Росія має відповісти на чотири питання щодо винесеного Верховним судом у грудні 2019 року рішення.

Зокрема, уповноважений РФ при ЄСПЛ Михайло Виноградов повинен буде розповісти Страсбургу, «який спільний інтерес переслідувало» втручання ВС у рішення п’ятирічної на той момент давності і чи був дотриманий у рамках цього втручання справедливий баланс між суспільним інтересом та дотриманням фундаментальних прав заявників.

Порушень у рішенні Верховного суду раніше не знайшла уповноважений з прав людини у Росії Тетяна Москалькова. Скарга колекціонерів вивчалася в її апараті більше ніж півроку, але в результаті там вирішили, що доводи судової колегії обґрунтовані. Якщо ж Олександр Певзнер хоче вирішити суперечку про власника полотна, йому варто звернутися до цивільного суду, вважає омбудсмен. Сам колекціонер зазначає, що факт передачи  його скарги ЄСПЛ вже свідчить про визнання судом наявності проблеми, яку в апараті Тетяни Москалькової виявити не змогли.

Заявники впевнені, що рішення ВС порушує принцип правової визначеності (ст. 6 Конвенції), оскільки необґрунтовано ставить під сумнів їхнє право власності на картину, погіршує їхнє становище і взагалі винесено більш ніж через п’ять років після судового акта, який наказує повернення ним картини.

Подружжя Певзнер також скаржилося на порушення Росією ст. 18 Європейської конвенції з прав людини («Межі використання обмежень щодо прав»), аргументуючи це тим, що рішення національних судів продиктовані не нормами права, а бажанням держави привласнити витвір мистецтва. Однак у цій частині скарга комунікована не була. «ЄСПЛ за цією статтею має дуже жорсткий стандарт доведення. Ця норма за своїм правовим змістом дуже близька до умисного порушення прав особи, тобто до кримінального злочину – винесення наперед неправосудного судового рішення», – каже пан Певзнер.

Він вважає, що подані скарги об’єднають після того, як по другій із них пройде обмін сторін зауваженнями. На початку 2020 року Росія вже відповіла на вісім питань про виконання винесеного у 2017 році рішення про повернення картини власникам та не побачила у справі порушення прав подружжя.

Адвокат Максим Крупський, який представляє інтереси пана Певзнера, пояснює, що у разі задоволення скарги ЄСПЛ президія ВС повинна буде скасувати спірне ухвалу: «У разі позитивного для нас рішення суду буде повернено силу апеляційної ухвали Ленінградського обласного суду від 2014 року, подружжю Певзнер. Якщо суд визнає порушення ст. 6 Конвенції у зв’язку з невиконанням судового рішення, що набрало законної сили, про повернення картини, Росія в особі Мінкульту також буде зобов’язана виключити картину з Музейного фонду. Але раніше навіть за наявності національних судів, що набули чинності, про повернення картини Певзнерам Мінкульт фактично не виконував їх протягом більш ніж півтора року»,— нагадує юрист.

За публікаціями у ЗМІ

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

На порталі петицій до Київської Міської Ради –  petition.kyivcity.gov.ua  – за минулий тиждень (15.11.2021 – 21.11.2021) створені нові петиції.

У Швейцарії народ на референдумі вирішить, чи QR-коди законні?