in

Імплементація норм міжнародного права до національного законодавства

«Імплементація норм міжнародного гуманітарного права та Римського статуту Міжнародного кримінального суду до національного законодавства України» — такою була тема круглого столу, який відбувся в парламенті України. Захід організований громадськими організаціями спільно з Верховною Радою України та Міністерством юстиції України.

Роботу круглого столу було зосереджено на аналізі перешкод в українському законодавстві, які не дають змоги притягнути до відповідальності осіб за скоєння міжнародних злочинів, обговоренні можливості імплементації положень Римського статуту міжнародного кримінального суду та стандартів міжнародного гуманітарного права в Кримінальний кодекс України.

До дискусії з цих питань долучилися заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, народний депутат, член міжнародної організації «Парламентарії за глобальні дії» (Parliamentarians for Global Action) Олена Сотник, заступник міністра юстиції Сергій Петухов, представники парламенту Великої Британії, Головної військової прокуратури України, українські й закордонні юристи, представники громадських організацій.

Також на засіданні було презентовано проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації до положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду», розроблений експертами круглого столу за ініціативи Центру громадських свобод.

Правозахисні організації неодноразово звертали увагу на невідповідність розділу 20 Кримінального кодексу України «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» міжнародному гуманітарному праву, зокрема, Римському статуту. Зокрема, в кодексі не передбачена відповідальність за злочини проти людяності, а його положення щодо агресії, воєнних злочинів та геноциду не повною мірою відповідають вимогам сучасного міжнародного кримінального права. Це негативно впливає на ефективність розслідування злочинів проти учасників Євромайдану (2013– 2014 р.), а також — подій у Криму та на Донбасі (2014 – 2016 р.).

За словами правників, через імплементацію норм міжнародного права та Римського статуту очікується поліпшення розуміння ролі парламентів, яку вони відіграють у процесі узгодження українського законодавства з нормами та стандартами міжнародного права, розширення знань про спроможність вдосконалення українського законодавства, що дасть змогу встановити правосуддя щодо осіб, котрі скоїли міжнародні злочини.

Відповідно до Національної стратегії з прав людини від 25 серпня 2015 року, уряд зобов’язаний проаналізувати кримінальне законодавство для виявлення прогалин і невідповідностей міжнародному гуманітарному праву. У Плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини від 23 листопада 2015 року зазначено, що після завершення цього аналізу органи влади мають розробити законопроект щодо внесення змін до Кримінального кодексу України та інших відповідних нормативно-правових актів.

На нагальність розв’язання цієї проблеми звернуло увагу і ПАРЄ в останній резолюції № 2112 (2016), закликаючи українську владу «узгодити національне законодавство, включаючи Кримінальний кодекс України та Кримінально-процесуальний кодекс, з міжнародним кримінальним правом, зокрема, включити статус захопленої людини й визнати катування тяжким злочином».

Загалом же дискусія вийшла цікавою і змістовною. Потрібні лише конкретні дії по реалізації тих ідей і пропозицій, які висловлювалися в тому числі й учасниками цього круглого столу.

Підготував Ілля МОРОЗ,
ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Чому «реформа» прокуратури не спрацювала?

Україна готує черговий позов проти РФ