Інфляція правових норм у світі продовжується – Індекс верховенства права 2022

Інфляція правових норм у світі продовжується – Індекс верховенства права 2022

Олена Стойко

Укладачі глобального Індексу верховенства права у цьому році знову повторили невтішні висновки попередніх звітів. Попри те, що практично скрізь принцип верховенство права визнається як основа для миру, справедливості, поваги прав людини, ефективної демократії та сталого розвитку, однак уже п’ятий рік поспіль більшість країн, включених до списку, ігнорують його важливість.  З 2015 року свобода слова погіршилася у понад 80% країн; в 61% за останній рік показники Індексу знизилися. Лідерами у цьому падінні є Судан і М’янма, а посилення авторитарних тенденцій стають дедалі очевиднішими у цілій низці країн. Хоча цьогорічне погіршення показників не є таким масштабним і різким, як у 2021 році, однак у більшості країн по 7 з 8 критеріїв Індексу спад спостерігається уже другий рік поспіль.

На думку авторів доповіді, основними чинниками, що зумовлюють погіршення ситуації з верховенством права є пандемія коронавірусу та відповідні карантинні обмеження, запроваджені урядами, а також спровокований нею економічний спад. Однак серед причин, що негативно впливають на правові та демократичні інститути не згадано про російську агресію проти України. Гіперінфляція норм міжнародного права, коли дії держави-агресора та демонстративне порушення нею фундаментальних засад світового порядку не отримують належної правової оцінки з боку ООН, прямо чи опосередковано ослаблюють національні правові системи. Принцип верховенства права не є винятково внутрішньою справою держави: інфляція правових норм на міжнародному рівні провокує аналогічні процеси і у національному законодавстві. На жаль, лише недавно Євросоюз усвідомив цінність цього свого основоположного принципу і в 2020 році випустив перший звіт про його дотримання в державах-членах, а в цьому році запровадив фінансові санкції за його порушення. Це упущення до певної міри можна виправдати тим, що відібрані критерії Індексу – обмеження влади уряду; відсутність корупції; відкритість уряду; дотримання основних прав і свобод людини; порядок і безпека; регуляторна політика; цивільне та кримінальне правосуддя – не передбачають виходу за рамки національного законодавства.

Лідерами у дотриманні принципу верховенства права у світі є Данія, Норвегія, Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Люксембург, Естонія та Ірландія. Найгірші показники з-поміж 140 країн у Венесуели, Камбоджі, Афганістану, Конго, Гаїті, Єгипту, Камеруну, Нікарагуа, М’янмі, Мавританії та Болівії. З-поміж країн Євросоюзу найгірша ситуація в Угорщині (опустилася на 4 позиції), Болгарії та Хорватії.

Спостерігається певна залежність між заможністю країни та дотриманням принципу верховенства права: чим багатша країна, тим вищі позиції у рейтингу вона посідає. Хоча є винятки, що радше підтверджують це правило. Так Венесуела, віднесена до групи країн з доходом вище середнього, займає останню – 140 позицію у рейтингу. Угорщина та Тринідад і Тобаго з групи країн з високим рівнем доходу, мають 0,52 бала, що типово для бідніших країн. Руанда, країна з низьким доходом на душу населення має 0,63 бала та посідає 42 місце у загальному рейтингу.

Україна посіла проміжну – 76 – позицію у рейтингу, опустившись на два рядки через погіршення показників у категорії «Порядок і безпека». У своєму регіоні «Східна Європа та Центральна Азія ми опинилися на 7 з 14 місць. Останніми у нашій географічній групі є Туреччина, РФ та Киргизстан. За рівнем корупції Україна опинилася майже в кінці списку – 116 місці, хоча країна-агресор – на 90. Найкращі показники України у відкритості уряду (50 місце у світі), дотриманні основоположних прав і свобод людини та громадянина (55) та цивільному правосудді (67).