Вдосконалено процедури реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Кабмін затвердив розроблену Мін’юстом постанову щодо покращення якості адміністративних послуг (у т.ч. онлайн) та вдосконалення процедури реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Постановою від 24 листопада 2021 р. № 1224 внесені зміни до Порядку ведення ДРРП та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

«На сьогодні одним із основних векторів політики держави залишається діджиталізація адміністративних послуг та питання захищеності інформації, що обробляється в Єдиних та Державних реєстрах. З огляду на це як держава, так і споживачі адміністративних послуг зацікавлені в належній верифікації осіб, що звертаються для проведення реєстраційних дій. Відтак, і виникла необхідність внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з метою забезпечення ефективності механізмів перевірки суб’єктів речового права при проведенні державної реєстрації речових прав на нерухоме майно», – повідомив заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Під час проведення державної реєстрації буде проводитись автоматична перевірка та внесення відомостей про суб’єкта речового права, встановлюватимуться обтяження на підставі відомостей, отриманих з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

«Процедура вчинення саме нотаріальної дії залишається без змін. Нотаріус аналізує подані для нотаріальної дії документи і, якщо усіх характеристик об’єкта вистачає, вчиняє нотаріальну дію і здійснює одночасно державну реєстрацію. При реєстрації, характеристики об’єкта беруться з нотаріального документа» – звертає увагу Кирилюк Дмитро, приватний нотаріус, кандидат юридичних наук.

Зміни, які вносяться до порядку державної реєстрації речових прав.

1. Серед обов’язкових відомостей, які вносяться до ДРРП, фігуруватиме ціна нерухомого майна, встановлена в договорі (у разі набуття права власності на нерухоме майно за відплатним договором).

Такі вимоги розповсюджуються і на земельні ділянки усіх форм власності та видів цільового призначення. У разі купівлі-продажу, міни земельних ділянок, ціна, за якою здійснено продаж (міну) земельної ділянки відображатиметься у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Якщо за договором набувається право власності на кілька земельних ділянок та/або об’єктів будівництва (закінчених будівництвом об’єктів), відомості про ціну кожного вносяться до Держреєстру відповідно до визначеної в такому договорі ціни кожного з об’єктів. За статистикою, лише у 55 % договорів купівлі-продажу землі (сільськогосподарського призначення) реєструються ціни. Відтепер, реєстрація цін при купівлі-продажу земельної ділянки буде обов’язковою. Такими діями, вочевидь, держава хоче встановити контроль над ціновою політикою продажу земель. Така «відкритість» цін продажу земель дасть можливість встановити середню вартість землі по регіонам і областям. Можливо, з часом ці дані будуть відкритими, і кожен українець зможе ознайомитись – за скільки можна купити чи продати землю у його області. Проте не факт, що встановлена у договорі ціна продажу земельної ділянки буде відповідати дійсності, оскільки про реальну вартість землі будуть знати тільки продавець і покупець.

2. Технічна інвентаризація нерухомого майна не проводиться у разі державної реєстрації права власності на житло за заявами, поданими в електронній формі, у разі коли державну реєстрацію права власності на таке житло проведено до 1 січня 2013 р.

Документ, що засвідчує факт існування об’єкта нерухомого майна та містить його технічні характеристики, є технічний паспорт. «Якщо людина захоче зареєструвати право власності, яке підтверджується документом, зареєстрованим до 2013 року БТІ, то для реєстрації цього права власності людина буде зобов’язана подати технічний паспорт, зареєстрований в ЄДЕСБ. Іншими словами, людина змушена витратитися на проведення технічної інвентаризації квартири, будинку, тощо і змушена буде витратитися на виготовлення «нового» технічного паспорта, який має бути внесено до ЄДЕСБ. А це значний фінансовий тягар для багатьох українців» – пояснює Кирилюк Дмитро.

3. Передбачено присвоєння окремої адреси для складової частини будинку, будівлі, споруди (квартира, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове та нежитлове приміщення).

Документ, що підтверджує присвоєння такому об’єкту адреси отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. При умові, що заявником будуть вказані реквізитами та відомості про суб’єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об’єкту адреси.

Кирилюк Дмитро також додає, що обов’язковою вимогою державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням є наявність і відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Якщо говорити простою мовою, то процедура реєстрації «знесення» будинків, споруд значно ускладняється. Тепер вона буде здійснюватися через ЄДЕБС.