Ковальський Віктор
Господарський суд Одеської області ухвалою закрив провадження у справі № 5017/2833/2012 про банкрутство ДП «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут» з посиланням на імперативні приписи ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Відповідно до цієї норми Закону провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд зауважив, що, закривши провадження у справі про банкрутство до вирішення питання про повернення нерухомого майна у державну власність, місцевий господарський суд не захистив права боржника та Держави Україна в особі Фонду державного майна України за наявності у нього всіх правомірних очікувань щодо розгляду позовних заяв, у тому числі впродовж розумного строку.
ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС скасував постанову суду апеляційної інстанції і залишив у силі ухвалу місцевого господарського суду, зазначивши таке.
За наявності прямої вказівки закону – ч. 5 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» висновки апеляційного суду про неможливість закриття провадження у справі № 5017/2833/2012 до завершення вирішення позову, який розглядається в межах справи про банкрутство, є помилковими. Припинення / закриття провадження у справі про банкрутство не припиняє прав та обов’язків учасників справи, які виникли у цих процедурах, та не перешкоджає вжиттю заходів для повернення майна, оскільки судовий захист порушеного права особи не обмежується лише розглядом справи про банкрутство та спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство. Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства.
У разі закриття / припинення провадження у справі про банкрутство вирішення спорів, стороною в яких є боржник, у межах справи про банкрутство завершується їх розглядом по суті суддею, якому були передані такі справи автоматизованою системою документообігу суду, з ухваленням відповідного судового рішення, що узгоджується з принципом «незмінність складу суду», задля недопущення створення для сторін перешкод у реалізації права на судовий захист і загрози сутності гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права сторін на доступ до суду та ефективний засіб захисту впродовж розумного строку.
Зазначені висновки відповідають положенням ч. 2 ст. 31 ГПК України, відповідно до якої справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
З дня постановлення господарським судом ухвали про припинення / закриття провадження у справі про банкрутство арбітражний керуючий (залежно від процедури – розпорядник майна (у випадку припинення повноважень керівника або органу управління боржника та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна), керуючий санацією, ліквідатор) мають виконувати свої повноваження до обрання / призначення керівника або органу управління боржника у визначеному установчими документами або законодавством порядку, а після того передати їм бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 20 січня 2021 року у справі № 5017/2833/2012 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.
Коментарі
Loading…