in

Кодекс про державні та інші офіційні символи України: його доцільність та необхідність

Кодекс про державні та інші офіційні символи України: його доцільність та необхідність

30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 892 «Про проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України». Її пунктом 5 на Міністерство культури та інформаційної політики було покладено обов’язок забезпечити: подання до 1 грудня 2020 р. Міністерству юстиції пропозицій за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проекту Закону «Про державні символи України».

Про порядок використання та захист держсимволів

Сама ідея про розробку єдиного закону, в якому б передбачалися порядок використання та захисту державних символів України, видається обґрунтованою. На сьогодні правовою базою існування державних символів України є: Конституція України, Указ Президії Верховної Ради України від 15 січня 1992 року № 2042-XII «Про Державний гімн України», Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 року № 2067-XII «Про Державний прапор України», Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 1992 року № 2137-XII «Про Державний герб України», Постанова Верховної Ради України від 21 січня 2000 року № 1405-XIV «Про встановлення державної символіки на фасадах і в приміщенні Верховної Ради України», Закон України від 6 березня 2003 року № 602-IV «Про Державний Гімн України». Водночас такий підхід до регулювання відносин, пов’язаних із використанням державних символів, суперечить статті 20 Конституції України, в якій передбачено, що опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Проект Закону України «Про державні символи України» міг би виправити зазначену ситуацію й дати українському народу цілісне уявлення про державні символи України, як символи духовної єдності та самобутності української культури, але на сучасному етапі розвитку держави та суспільства недостатньо прийняти відповідний закон. Виникла нагальна потреба в розробці Кодексу про державні та інші офіційні символи України.

Окрім державних символів в Україні, певне ідеологічне та юридичне несуть й інші владні символи. Так, наприклад, офіційними символами глави держави в Україні є: Прапор (штандарт), Знак, Гербова печатка, Булава Президента України, які засвідчують спадкоємність багатовікових історичних традицій українського державотворення.

В Збройних Силах України використовуються емблеми і прапори ЗСУ, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Сухопутних військ ЗСУ, Повітряних Сил ЗСУ, емблеми Військово-Морських Сил і Військово-Морський Прапор ЗСУ, штандарти Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувача Сухопутних військ ЗСУ, командувача Повітряних Сил ЗСУ, командувача Військово-Морських Сил ЗСУ, емблема розвідувального органу Міністерства оборони України – Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Власні символи мають й інші владні структури. Так, Державна прикордонна служба має наступні символи: емблему, прапор Державної прикордонної служби України, герб Адміністрації Державної прикордонної служби України, прапор Морської охорони Державної прикордонної служби України, Бойовий прапор адміністрації Державної прикордонної служби України, штандарт голови Державної прикордонної служби України. ьСимволами Національної поліції України є емблема НПУ, прапор Національної поліції України та службові прапори територіальних органів, науково-дослідних установ Національної поліції України.

Це — неповний перелік державних органів України, які мають свої символи. Порядок їх використання затверджується указами Президента України, але єдиного підходу до врегулювання цього питання немає. Наприклад, у додатках до Указу Президента України від 7 серпня 2001 року № 594/2001 «Про символіку Державної прикордонної служби України» є лише опис відповідної символіки без графічного зображення, тоді як у додатках до указів, що затверджують символіку Збройних Сил України та Національної поліції України є й опис, і графічне зображення. Окрім того, в зазначених нормативних актах не вказується мета та завдання використання офіційних символів державних органів України. Як правило, пишеться: «Емблема та прапор … є офіційними відмітними символами …, що вказують на належність до …». Такий підхід обмежує ідеологічне значення офіційної символіки. Адже в Україні символіка різних органів державної влади відрізняється. Кожний геральдист скаже: «Усе, що зображено на гербі, емблемі чи прапорі має певне історичне та ідеологічне значення». Наприклад, звичайний меч означає готовність до захисту вітчизни, роду, міста від ворогів, а також участь у боях; полум’яніючий меч, як на гербі Києва, означає не тільки військову, а й духовну зброю, яка символізує просвітництво, світло, добро.

Відповідальність за наругу над державними символами

Неврегульованим залишається й питання про відповідальність за наругу над офіційними символами державних органів України. Щоправда, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до статті 338 Кримінального кодексу України (далі — КК України) (№ 3102), яким пропонується криміналізувати публічну наругу над військовослужбовцями Збройних Сил України, військовою формою одягу або знаками розрізнення військовослужбовців. У КК України статтю 338 «Наруга над державними символами» пропонується перейменувати на «Наругу над державними символами та військовослужбовцями і військовою формою їх одягу».

У пояснювальній записці до документу зазначається, що «сьогодні знову лунають образи в бік військовослужбовців». «Це — неприйнятно. Ніхто не має права ображати людей, які захищають нас, нашу землю, нашу державу – військовослужбовців Збройних Сил України», – йдеться в тексті. Автори законопроекту використовують терміни «наруга» та «образа» як синоніми, але в КК України — це різні поняття. Термін «наруга» використовується до неживих предметів, терміни «образа», «мордування» – до фізичних осіб. Хоча можна погодитися з тим, що публічна наруга над офіційними символами Збройних Сил України є суспільно небезпечним діянням. Назву ст. 338 КК України доцільно перейменувати на «Наруга над державними та іншими офіційними символами України».

Символіка адміністративно-територіальних одиниць

Окрім офіційної символіки державних органів певне ідеологічне значення має символіка адміністративно-територіальних одиниць України. Майже кожне місто, кожен район, кожна область і навіть села мають свій герб та прапор. Але всі вони дуже розрізненні. Дивлячись на них, не створюється враження, що перераховані населенні пункти є складовими єдиної держави. Відсутність однакового підходу до створення та використання місцевої символіки суперечить історичним традиціям. Наприклад, герб Київської губернії відрізнявся від гербу Полтавщини лише кольором та фігурою, зображеною на щиті. А от герби областей відрізнялися від гербів губерній не лише фігурами, зображеними на щиті, але й короною та кольором стрічки, якою обвито вінок.

Немає єдиного підходу і до того, що може бути символікою адміністративно-територіальної одиниці. Наприклад, символами Києва є: герб, прапор, гімн. Символами міста Тульчин є: прапор, малий та великий герб. Немає єдиних стандартів і щодо опису символіки адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена символіка затверджується рішеннями відповідних місцевих рад, але описується вона по-різному. В деяких рішеннях є детальний опис місцевої символіки, який не обмежується словесним відображенням зовнішнього вигляду того або іншого символу, йдеться про історичне та ідеологічне значення для відповідного краю обраної символіки. Окрім того, відкритими залишаються питання про використання символіки міста поряд із символікою відповідного району та області, а також, що буде із символікою ліквідованих районів.

Усі перераховані проблеми та питання потребують вирішення на державному рівні, адже лише держава володіє тим ресурсом, який дозволяє їй забезпечувати порядок у суспільстві та підтримувати ідею про соборність України. Для врегульована цих питані потрібно розробити та прийняти Кодекс про державні та інші офіційні символи України.

Юлія Коломієць, доктор юридичних наук, професор

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Щодо так званої “концепції оновлення Цивільного кодексу України”

Далі презентації діло не пішло. Суд вирішив, що державна установа неправомірно відхилила пропозицію юридичної фірми