in

Корупційний детектив у Бобровиці

Як голові РДА виліз боком бартер автозаправки в обмін на РАЦС

Сімнадцятого липня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановив ухвалу, якою було відкрите касаційне провадження по багатостраждальній справі колишнього голови Бобровицької райдержадміністрації Чернігівської області Миколи Супруна, викритого два роки тому в одержанні хабаря. Ця історія засвідчила надзвичайно низький рівень юридичної грамотності низової ланки вітчизняної Феміди, оскільки судом першої інстанції двічі ухвалювалися обвинувальні вироки, і двічі вони були забраковані апеляційним судом.

Не прийшовся до двору

У травні 2014 р. Микола Супрун розпорядженням виконувач обов’язків Президента України Олександра Турчинова був призначений головою Бобровицької РДА, але після обрання главою держави Петра Порошенка чомусь не вписався в нову систему балансів і противаг. Причому розклад сил був таким, що мажоритарні акціонери української влади погоджувалися усунути його з посади не інакше як внаслідок вчинення ним якоїсь серйозної провини, наприклад скоєння корупційного злочину. Цікаво, що полюванням за ним у формі розставляння різноманітних пасток зайнялися не співробітники СБУ, а працівники МВС, з чого можна робити припущення, що пан Супрун викликав роздратування не стільки в наближених до Президента Порошенка, скільки в оточення тодішнього прем’єр-міністра Яценюка. Бо якби ініціатором заходів був глава держави, це делікатне діло було би доручене підлеглим Валентина Наливайченка, а не Арсена Авакова.

Початок цієї історії офіційно датується третім лютим 2015 року, коли було зареєстровано рапорт начальника відділу боротьби з корупцією Управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Чернігівській області про те, що голова Бобровицької РДА Микола Супрун вимагає 45 тисяч гривень у директора ТОВ «Інтергаз-5000». Цікавий документ, чи не так: система УБОЗ була ліквідована за рік до цього, як структура, що остаточно дискредитувала себе в очах суспільства, бо сама її назва викликала огиду в усіх порядних людей. Їхніх співробітників перепризначили до новостворених управлінь протидії злочинності у сфері економіки, а цей «оперок» протягом цілого року так і не навчився підписуватися своєю новою посадою.

Втім, облишмо його й повернімося до Супруна. Там, судячи з тексту вироку, вийшла така історія. Очоливши вдруге Бобровицький район (був головою РДА у 2009–2010 рр.) він розгорнув бурхливу діяльність по малюванню різноманітних прожектів. Яка в цьому була доля показухи — про це краще судити тамтешнім мешканцям, але здалеку видається, що задуми були корисними. Серед них, наприклад, було спорудження в Бобровиці перинатального центру матері й дитини, який у тексті вироку помилково названо «пірамідальним». А ще палацу урочистих подій, оскільки наявне приміщення відділу реєстрації актів цивільного стану вважалося найгіршим у Чернігівській області. Скептики з числа депутатів районної ради вважали ці плани маніловщиною, оскільки бюджетних коштів під їх реалізацію не було, але Супрун сподівався на щедру допомогу спонсорів із числа місцевих бізнесменів, яких закликав і умовляв давати йому гроші. Саме на цій ниві він і попався до однієї з розставлених міліцією пасток.

Спілкуючись якось із керівником приватного проектно-архітектурного бюро, яке малювало проект перинатального центру, Супрун попросив його прикинути, скільки може коштувати розробка проекту спорудження нового РАЦСу, а заодно й подумати, хто з місцевих бізнесменів міг би оплатити ці роботи. Питання було досить слушним, оскільки його співрозмовник, виконуючи замовлення по виготовленню різноманітних проектів спорудження житлової та комерційної нерухомості, спілкувався з багатьма грошовитими мешканцями району. Тож, по першому пункту проектант назвав суму 45 тисяч гривень, а по другому порекомендував поспілкуватися з власником мережі автомобільних газозаправних пунктів, який офіційно обіймає посаду директора ТОВ «Інтергаз-5000». А коли ж звів їх разом, ті домовилися, що голова РДА допоможе бізнесменові одержати землю під заправку поблизу села Браниця, а той профінансує проектні роботи для спорудження палацу урочистих подій. Автозаправник, судячи з усього, давним давно мав «дах» в особі колишнього УБОЗу і формально рахувався його таємним агентом, тож інформація про їхню зустріч дуже скоро стала відомою співробітникам Управління протидії злочинності у сфері економіки, що й дало привід начальникові одного з його відділів написати рапорт про те, що Супрун вимагає в цього бізнесмена хабар у сумі 45 тис грн.

Міліцейська пастка для чиновника

Подальші дії цих двох ділових людей носили форму типової земельної оборудки. Спочатку на одного зі співробітників автогазозаправного пункту було оформлено 40 соток придорожньої землі для, нібито, ведення особистого селянського господарства, а потім було вирішене питання про змінену цільового призначення цієї ділянки із сільськогосподарського на комерційне. Десятого серпня 2015 р. Супрун як голова РДА підписав розпорядження про затвердження детального плану земельної ділянки для подальшого будівництва на ній АГЗП і наступного дня в офісі ТОВ «Інтергаз-5000» передав цей документ бізнесмену, а взамін одержав 45 тисяч гривень. Тут його й затримали співробітники міліції.

Зловмисник пробув під вартою три доби й 14 серпня був звільнений під заставу в сумі 80 тисяч гривень. За день до цього розпорядженням Президента України Петра Порошенка його було відсторонено від посади, відповідно до частини третьої статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, а 5 жовтня 2015 р. взагалі звільнено з посади без зазначення причини. Свою вину Супрун не визнав, запевняв, що проти нього було влаштовано провокацію. Наполягав на тому, що гроші в бізнесмена брав не для себе, а для будівництва РАЦСу, зазначав, що домовлялися з ним про те, що той передасть їх напряму проектанту під час їхньої тристоронньої зустрічі на території Бобровицької лікарні, але хабародавець під різними приводами заманював його до себе в офіс. Проте Ніжинський міськрайонний суд вироком від 19 лютого 2016 року визнав його винним і засудив до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, хоча до набрання цим вердиктом законної сили залишив запобіжним заходом заставу.

В апеляційній скарзі адвокати Супруна висловили низку істотних претензій до судді Юрія Куровського, котрий, зокрема, безпідставно відхилив клопотання про допит низки свідків, серед яких були посадові особи Бобровицької РДА та органів юстиції, які могли підтвердити, що підсудний дійсно одержував не хабар, а спонсорську допомогу, й не для себе, а для потреб громади. Так само, на думку апелянтів, безпідставно було відхилене клопотання про дослідження в судовому засіданні низки записів підслуханих телефонних розмов Супруна, які свідчили про те, що одержані гроші він планував витратити на зведення палацу урочистих подій. Прокурор, у свою чергу, теж написав апеляцію, в якій просив призначити підсудному не шість, а дев’ять років позбавлення волі. Апеляційний суд Чернігівської області визнав доводи захисників слушними й ухвалою від 25 травня 2016 р. скасував вирок, направивши справу на новий розгляд в той же суд.

Вдруге її розглядала суддя Валентина Пантелієнко, яка усунула недоробки свого колеги Куровського — допитала свідків, дослідила записи, але все одно дійшла висновку про винність підсудного і тут її цілком можна зрозуміти, оскільки протягом останніх десятиліть були написані гори законів, постанов, правил, інструкцій та моральних кодексів, в яких державним службовцям категорично заборонялося одержувати готівкою гроші від бізнесменів, навіть якщо це спонсорська чи благодійна допомога. Для цього існує процедура перерахування коштів на спеціальні рахунки, використання яких проходить під контролем фінансових органів. І якби Супрун дійсно хотів спрямувати ці гроші на оплату проектних робіт, він би не ніс підписане ним розпорядження в офіс бізнесмена, й тим більше не брав би в нього гроші, а почекав би доки той передасть їх керівникові приватного проектно-архітектурного бюро. Тоді б йому однозначно ніхто не зміг би пред’явити якого-небудь обвинувачення.

Останнє слово за касаційною інстанцією

Разом із тим суддя Пантелієнко припустилася такого ляпу, який важко зрозуміти й вибачити: призначила підсудному покарання вже не шість, а сім років позбавлення волі з конфіскацією майна, про що й написала в ухваленому нею вироку від 5 грудня 2016 року. Переглядаючи це рішення, Апеляційний суд Чернігівської області в ухвалі від 26 червня 2017 р. категорично не погодився з таким рішенням. Так, у її мотивувальній частині було зазначено, що суд першої інстанції не врахував вимоги частини 2 статті 416 КПК України, відповідно до якої при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи посилення покарання лише за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи посилення покарання.

Але попередній вирок судді Куровського був скасований Апеляційним судом Чернігівської області із зовсім інших підстав, а саме через допущення місцевим судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. При цьому в його ухвалі були відсутні будь-які обґрунтування про необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи посилення покарання при новому судовому розгляді в суді першої інстанції. У зв’язку з цим вирок Ніжинського міськрайонного суду від 6 грудня 2016 року було змінено, а в резолютивній частині ухвали написано вважати Супруна засудженим до шести років позбавлення волі й теж із конфіскацією майна, а також позбавленням відповідного рангу державного службовця і права протягом двох років обіймати посади, пов’язані з державною службою.

Сторона захисту з таким висновком не погодилася й подала касаційну скаргу, тож тепер слово за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якщо, звичайно, до того часу його функції не перебере на себе кримінальна палата реформованого Верховного Суду.

Юрій Котнюк, оглядач ЮВУ

Джерело: ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

ЕЛЕКТРОННІ ДОКАЗИ — НОВЕЛА ДО ТРЬОХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ КОДЕКСІВ

Українські суди заповнені на 60 відсотків