Реформу системи фінансування охорони здоров’я на рівні вторинної та спеціалізованої допомоги було успішно розгорнуто у квітні 2020 року, але коригування з боку уряду можуть вплинути на її характер і фінансову стійкість.

Це випливає зі щорічного звіту ЄС про реалізацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС, оприлюдненого у вівторок у Брюсселі напередодні засідання Ради асоціації Україна-ЄС, яке відбудеться 8 грудня.

“Пандемія COVID-19 у поєднанні з частою зміною керівництва Міністерства охорони здоров’я вплинули на реформу в секторі охорони здоров’я”, – зазначено у звіті.

У документі зазначається, що президент і міністр охорони здоров’я пообіцяли розглянути деталі реформи та продовжити її реалізацію, тимчасово відновивши субсидування.

У ЄС вважають, що попри те, що центральне закупівельне агентство (держпідприємство “Медичні закупівлі України”, МЗУ – ІФ) стало основним оператором закупівель медичних товарів, “створення адекватної нормативної бази для медичних закупівель усе ще триває”.

При цьому Мінохорони здоров’я обмежує незалежність МЗУ, агентство бере участь у закупівлі тільки менше половини передбачених у бюджеті позицій, створення наглядової ради МЗУ Мінохорони здоров’я розпочало тільки у вересні, наголошують у ЄС.

Крім того, в ЄС зазначають, що реформи в системі громадської охорони здоров’я не розвиваються, оскільки відповідне законодавство ще не допрацьовано.

На думку авторів звіту, треба далі зміцнювати потенціал Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) у сфері епідеміологічного нагляду та профілактики захворювань. При цьому зазначається, що реорганізацію ЦГЗ було відкладено через епідемію COVID-19. Водночас у звіті зазначено, що наприкінці вересня 2020 року парламент схвалив закон про безпеку крові, який відповідає директивам ЄС.

“Пандемія COVID-19 у поєднанні з частою зміною керівництва Міністерства охорони здоров’я вплинули на реформу в секторі охорони” здоров’я, – резюмують у ЄС.