Мінюст звітує…

2021 рік видався для Мін’юсту навіть кращим, ніж очікувалось. Він ознаменувався плідною роботою: все, що було розплановано на рік, – у більшості своїй було реалізовано.

Серед найгучнішого:

• справа у Стокгольмському арбітражі за позовом офшорів, які належать Коломойському-Боголюбову: суд повністю відмовив у позові на $6 млрд;
• проміжне рішення у справі «Україна проти Росії» щодо Криму: суд перейшов до розгляду справи по суті та визнав заяву Української сторони прийнятною практично по всіх заявлених пунктах;
• перші продажі недіючих установ виконання покарань (були великі торги з сумою більше 400 млн грн);
• прийнято закони про медіацію та про адміністративну процедуру.

І це далеко не всі здобутки профільного міністерства, яких цьогоріч вдалося досягти. У контексті питання протидії рейдерству, наприклад, Міністр юстиції зазначив, що фактів нападу та «віджимання» бізнесу сторонніми особами вже давно немає – трапляються лише поодинокі випадки, корпоративні спори і суперечки. Ключовим же, що відбулося цього річ у цьому напрямі – зміна фокусу зі знаходження нових й нових способів захисту від неправомірних дій реєстраторів на протидію хакерським атакам. «Практично в будь-який час є якась група, яка намагається зламати ЄДР та реєстр речових прав на нерухоме майно. Ми відслідковуємо кожен факт намагання зламати реєстр чи навіть зломи (а вони були), вносимо зміни в інформацію, яку зламали хакери, і повертаємо назад стан реєстраційних справ, до яких вони дісталися», – розповів очільник Мін’юсту.

Говорячи про найбільш важливі події зі сфери компетенції Мін’юсту, які заплановано на 2022 рік, Денис Малюська відмітив справу проти РФ щодо Донбасу, яка слухатиметься Європейським судом з прав людини вже у січні наступного року. Там об’єднані справи «Україна проти Росії» та «Нідерланди проти Росії». Вона мала слухатись ще цьогоріч у листопаді, але була перенесена у зв’язку із самовідводом судді від РФ. За словами Міністра, це буде проміжне слухання, а фінального рішення чекати ще не один рік. Але це важлива проміжна точка, яку Росія максимально намагається затягнути або змінити її формат.

Продовжуючи тему ЄСПЛ, обговорили також стан справ щодо виконання його рішень. Як зазначив Міністр юстиції, усі проблемні кейси, по яких Рада Європи вимагає від України реакції та виконання рішень ЄСПЛ, спричинені нестачею фінансування — чи то на виплати за рішеннями судів, чи на забезпечення належних умов утримання в’язнів, чи численні мораторії з тим, щоб майно держпідприємств не розікрали. «Там, де є можливість виконати рішення ЄСПЛ без витрати значних фінансових ресурсів, ми це зробили, весь пакет необхідних реформ зараз знаходиться у парламенті та очікує на успішне проходження. А там, де потрібні кошти, — це проблема нестачі коштів, а не необхідності створення нового органу, який мав би контролювати виконання рішень Європейського суду», – наголосив Денис Малюська.

А ось у питанні умов утримання в’язнів, за його словами, вже є очевидний прогрес: йде будівництво нових установ виконання покарань і ремонт існуючих, плюс – істотно лібералізовано режим перебування у таких установах, запроваджено низку додаткових сервісів. Тож, з точки зору генерації майбутніх кейсів у ЄСПЛ проти України в цій сфері – підстави для них з кожним днем зменшуються.

Одна ж з найбільших проблем у питанні виконання рішень ЄСПЛ – мораторії. На додачу вони ще й спотворюють конкуренцію, бо якщо підприємство може не платити кредиторам навіть за судовими рішеннями – директор такого підприємства отримує шалену дискрецію. Це генерація корупції, неефективна робота. Але з іншого боку, є величезна кількість підприємств, які без мораторію зупиняться і не зможуть працювати. Якщо знімуть мораторій – їхнє майно розлетиться між кредиторами, і державі буде завдана шалена шкода. Для того, щоб подолати цю проблему, треба здійснити цілий комплекс заходів, над якими Мін’юст активно працює. «Більше того, ми просимо Європейський Союз долучити серйозних аналітиків та надати нам технічну допомогу. Усе для того, щоб можна було показати галузевим міністерствам варіанти виходу із ситуації після того, як мораторії будуть зняті, що можна якимось чином забезпечити продовження нормального функціонування цих підприємств», – повідомив Міністр юстиції.

Що ж до виконання рішень національних судів та діяльності державної виконавчої служби, він зазначив, що цьогоріч фіксується збільшення надходжень у державний бюджет та коштів, які стягнули виконавці. Більше того, істотно поліпшується матеріальне забезпечення ДВС, адже вперше в історії почали масово закуповувати для них автомобілі й оргтехніку. Незабаром з’явиться можливість потихеньку оптимізувати персонал та займатися реорганізацією територіальних підрозділів державної виконавчої служби. Деякі удосконалення, за інформацією Міністра, планується запроваджувати вже з 1 січня.

Що стосується приватних виконавців, Денис Малюська повідомив, що Верховною Радою у першому читанні прийнято законопроєкт, яким передбачається надання Мін’юсту ефективних контрольних повноважень за виконавчими діями, щоб була можливість оперативно реагувати на незаконні дії чи грубі порушення.

В Парламенті вже також перебуває і законопроєкт, який модернізує систему виконання кримінальних покарань, щоб суддя мав якомога більше опцій щодо того, що він може застосувати до злочинця, щоб досягти його ресоціалізації. Разом із тим, щоб будучи ще ув’язненою людина адаптувалась до життя на волі, щоб у неї з’являлись нові навички для заробітку чесною працею, – у 2022 році, за словами Міністра юстиції, зроблять великий акцент на працевлаштуванні засуджених та ув’язнених.