Напрями та кроки вдосконалення виконавчого провадження

Вдосконалення правових та організаційних засад виконавчого провадження на законодавчому рівні упродовж останніх кількох років обумовило, серед іншого, системне оновлення підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють відносини в сфері примусового виконання судових рішень. Одним з найбільш значущих серед них стало: впровадження автоматизованого арешту коштів боржників за усіма категоріями виконавчих проваджень та впровадження автоматизації процесу отримання виконавцями інформації щодо банківських рахунків боржника і сум коштів на них. Раніше діяла процедура лише автоматизованого арешту коштів боржників, яка поширювалась тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів .

«Автоматизований арешт коштів боржників – один з кроків Мін’юсту до діджиталізації країни, що, у свою чергу, є не лише українською, а й загальносвітовою концепцією. Ця процедура лиш переводить в електронний формат інформаційну взаємодію між виконавцями та банками на етапі розкриття інформації про рахунки боржника та арешту коштів на виявлених рахунках. Для самих же громадян ані процедура арешту коштів, ані процедура їх стягнення не змінилась! Хоч раніше, хоч зараз для того, щоб арештувати кошти, необхідне рішення суду або іншого органу (посадової особи) про стягнення коштів. Хоч раніше, хоч зараз у такому випадку кошти боржника підлягають арешту та списанню. Різниця лиш у тому, що нині постанову про арешт рахунку та інші процесуальні документи виконавець надсилатиме у електронному вигляді, а не у паперовому, як це було раніше. Також в електронному, а не паперовому вигляді виконавець отримуватиме інформацію щодо банківських рахунків боржника і сум коштів на них», – розповідає заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко.

Крім того, як зазначає заступник очільника Мін’юсту, на сьогоднішній день державне підприємство «Національні інформаційні системи» проведено оновлення програмного забезпечення АСВП та реалізовано, зокрема, можливість автоматичного відправлення банкам вимог органів ДВС/приватних виконавців на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника, що передбачено положеннями Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках. З 31.08.2021 інформаційна взаємодія в цьому напрямі здійснюється з АТ КБ «Приватбанк». Можливість підключення в тестовому режимі надано АТ «Універсал Банк».

Слід зазначити, що на сьогодні до функціоналу АСВП, який забезпечує автоматизацію арешту коштів боржника, підключено 14 банків, можливість підключення в тестовому режимі надано понад 40 банкам.

Не менш вагомим стало також нормативне врегулювання та реалізація технічної можливості пред’явлення електронних виконавчих документів до примусового виконання. Це в Україні відбулося вперше за час існування органів державної виконавчої служби. Так, Мін’юст та МВС України першими серед державних органів почали надсилати для примусового виконання виконавчі документи, які видані у формі електронного документа. Наразі це стосується правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих автоматично.

Ці нововведення дозволяють:

• скоротити строки на оформлення та підготовку для направлення на примусове виконання постанов про накладення адміністративних стягнень за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (спочатку зафіксовані автоматично, а згодом і всі інші);
• пришвидшити проведення виконавчого провадження;
• знизити витрати на друк виконавчих документів та послуги поштового зв’язку;
• зменшити частку «ручної» роботи поліцейських;
• зробить процес проведення виконавчого провадження більш ефективним, технологічним та сучасним.

«Таким чином, Мін’юст переходить від паперового до електронного документообігу і в сфері в примусового виконання рішень. Те, що раніше потребувало чималих матеріальних та людських ресурсів, зараз скоротилося до кількох кліків на планшеті», – зазначає Андрій Гайченко.

Також серед успішних проєктів, реалізованих упродовж 2019-2021 років, – інтеграція спільно із Мінцифри на портал «Дія» функціоналу виконавчого провадження, де можна отримати інформацію та сплатити борг онлайн усього в кілька кліків. Така цифровізація виконавчих проваджень та штрафів за порушення ПДР надає можливість будь-якій фізичній особі:

• пересвідчитися у відсутності чи наявності у неї заборгованості;
• отримати інформацію щодо виконавчого провадження, стороною якого вона є, зокрема щодо природи наявної заборгованості та щодо основних процесуальних дій, вчинених виконавцем;
• сплатити суму штрафу чи заборгованості в рамках відповідного виконавчого провадження онлайн.

Протягом останніх двох років Мін’юсту вдалося розширювати доступ до послуг судових експертів. «Система управління організацією роботи науково-дослідних установ судових експертиз значний час не вдосконалювалась: строки виконання судових експертиз були довготривалими, впровадження в судово-експертну діяльність новітніх досягнень науки і техніки відбувалось повільними темпами.

Ми ж чітко визначили граничні строки проведення судових експертиз – 90 днів, запровадили систему електронного документообігу в НДУСЕ, а ще – впровадили в експертну практику 4 нові види судових експертиз: інженерно-механічну, водно-технічну, авіаційно-технічну та історико-археологічну», – розповідає заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби.

Крім того, відтепер на офіційних сайтах НДУСЕ оприлюднюються відомості про стан завантаженості експертної установи та її відділень. У відкритому доступі розміщені дані про кількість експертів за напрямами діяльності в НДУСЕ, стан завантаженості експертів та кількість виконаних експертиз. Також відкрито інформацію щодо поточного стану виконання експертиз регіональними відділеннями інститутів.

«Новація вирішує проблему прозорості та передбачуваності роботи Інститутів та знижує корупційну складову. Тепер замовник, чи то слідчий, чи адвокат, може легко визначити, в якій інститут йому краще звернутися для якнайшвидшого отримання результатів, в якій установі експерти за відповідним напрямом у даний час вільні, в якій установі таких експертів найбільше», – наголошує Андрій Гайченко.

За його словами, були зроблені й кроки, щоб зрівняти повноваження приватних і державних судових експертів, аби збільшити конкуренцію між ними. Так, зокрема, приватним судовим експертам відкрито доступ до 9 нових видів судових експертиз та надано змогу делегувати своїх представників до кваліфікаційної і дисциплінарної палат Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України.