in ,

Олійна спадщина «Дельта Банку»: держава поки що програє війну за неї

Цієї весни вкотре привернула до себе увагу боротьба за активи ліквідованого «Дельта Банку»: 4 квітня Верховний Суд поставив на паузу процес розпродажу за безцінь низки доволі прибуткових підприємств з виробництва соняшникової олії, які тим не менш на папері вважаються банкрутами. Тож якщо юридичним службам Національного банку України та Державного експортно-імпортного банку вдасться знайти переконливі аргумент, зазначені установи отримають шанс повернути в казну якщо не всі два мільярди викинутих свого часу на вітер гривень, то принаймні частину цих коштів.

Дуже перспективна галузь

Перед тим, як почати цю сумну для платників податків історію, варто сказати кілька цифр про те, що таке соняшникова олія в економіці України. Якщо в минулому, тобто далеко не найкращому для кон’юнктури світового ринку році сукупний експорт товарів і послуг зменшився з 65 до 61 мільярдів доларів США, то експорт олії, навпаки, збільшився з 4,7 до 5,8 мільярдів у тій же валюті. Протягом останніх десятиліть у галузь вкладалися шалені кошти, тож немає нічого дивного в тому, що в 2012 році один з найбільших банків України «Дельта Банк» видав кредит у кілька мільярдів гривень на будівництво в Одеській області кількох олійно-жирових комбінатів і логістичних комплексів, які дозволяли розвантажувати з залізничних вагонів соняшникове насіння і навантажувати на морські кораблі вироблену з них олію. Звичайно, тратилися на це не особисті кошти банкірів, а гроші їхніх вкладників, одним з яких, наприклад, було Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк» – скорочено Укрексімбанк. Воно, зокрема,  видало «Дельта банку» кредит у сумі 1,347 млрд грн, а заставою їх повернення були права вимоги останнього до своїх позичальників з числа підприємств олійної галузі, які в свою чергу віддали в заставу свою промислову нерухомість разом з обладнанням.

У квітні 2014 році «Дельта Банк» отримав ще одну порцію державних коштів у вигляді кредиту рефінансування від Національного банку України в сумі один мільярд гривень після чого благополучно луснув і в жовтні 2015 був ліквідований постановою НБУ. Взагалі-то, юридична особа під назвою Публічне акціонерне товариство «Дельта банк» продовжує свою діяльність і донині, але тепер метою його існування є виключно повернення коштів своїм вкладникам, а господарює в цій установі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд або ФГВФО).

У 2019 році для досягнення цієї мети було сформовано й виставлено на аукціон пул активів «Дельта Банку», який складався з двох десятків прав вимог до підприємств олійної галузі, які свого часу взяли в нього кредит і не повернули. Загальна сума неповернутих ними кредитів складала 4,876 мільярдів гривень, в числі яких були й ті самі права вимоги на суму 1,347 млрд грн, які ще у 2012 році були передані в заставу Укрексімбанку. За найкращим сценарієм зазначений пул активів мав придбати якийсь потужний агрохолдинг, який спочатку заплатив би за придбання прав вимог, а потім реалізував би ці права шляхом стягнення на свою користь заставного майна у вигляді олійно-жирових комбінатів та логістичних комплексів. Але ж усі розуміють, що отримати права вимоги – це одне, а отримати в своє повне розпорядження успішно працюючі підприємства – зовсім інше. Між ними дистанція величезного розміру, яка проходить через судові процеси й виконавчі провадження, у зв’язку з чим початкова цінність прав вимоги падає в середньому в чотири–п’ять  разів. Принаймні статистика Фонду свідчить про те, що активи даної категорії йому вдається реалізувати за 20–24 відсотки їх початкової вартості. В даному випадку в ході проведення передбаченої законом процедури оцінювання було визначено, що саме цей пул активів «Дельта Банку» в кращому випадку вийде продати за мільярд гривень. Саме тому стартова ціна, за якою вони були виставлені на відкриті торги становила 868 мільйонів гривень.

Фальстарт першого аукціону

Електронний аукціон було вирішено провести на американському майданчику «дебтекс», який на наших теренах організовує Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебтекс Україна». Він попервах був проведений за так званою англійською моделлю, коли його учасники збільшують початкову ціну лоту. Перший аукціон випав на 6 березня 2019 року і пройшов, здавалося, в чесній конкурентній боротьбі: його з ціною 906 млн грн виграло ТОВ «Фінансова компанія «Скай», яка представляла інтереси агрохолдинга «Кернел». Про останнього відомо, що йому належить 8 відсотків світового ринку соняшникової олії, а сам він належить мільярдеру Андрію Веревському, який у 2002–2013 роках був депутатом Верховної Ради – при Кучмі у фракції «За єдину Україну», при Ющенку – у Блоці Юлії Тимошенко, при Януковичу – у Партії Регіонів, проте в залі під куполом з’являвся дуже рідко.

Однак такий успішний початок було помножено на нуль ухвалою Окружного адміністративного суду Києва від 5.03.2019 р., яка забороняла по-перше, проводити аукціон, по-друге, підписувати протокол про результати його проведення, по-третє укладати з переможцем аукціону договір купівлі-продажу виставлених на продаж прав вимоги. Ця ухвала була постановлена в забезпечення ще не поданого позову за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Октант», яке називало себе потенційним учасником аукціону і вказувало, ще серед двох десятків виставлених на продаж активів є одна пустушка. Малися на увазі права вимоги до одного з заводів, які ще в 2015 році рішенням господарського суду, що набрало законної сили, були визнані недійсними, а його заставне майно виведене з іпотеки. Саме ця обставина за версією заявника змусила його утриматися від участі в аукціоні, який він, мовляв, розраховував виграти, й звернутися до суду, аби Фонд разом з «Дельта Банком» виправили свою помилку.

Зазначена ухвала судді О. Огурцова через три місяці була скасована постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, й не тому, що звинувачення «Октанту» виявилися надуманими, а тому що Кодексом адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом встановлення заборони Фонду ГВФО вчиняти певні дії при ліквідації банку. Попри це скасована ухвала покладену на неї місію виконала: всі потенційні конкуренти «Кернелу» зробили логічний висновок, що цей агрохолдинг, перебуває в таємній змові з високопоставленими працівниками Фонду, які навмисне вставили пустушку в пул активів, аби зірвати аукціон. Крім того вони вирішили, що люди Веревського також перебувають у змові й з працівниками олійних підприємств, котрі воліють мати власниками лише «Кернел» й нікого іншого. А ще вони здогадалися, що в цього «Кернела» є своя рука в судовій системі, тож актив, який вони збиралися придбати, є для них дуже токсичним, і колись вони будуть проклинати той день і час коли їм спало на думку придбати ці підприємства.

Тим часом працівники Фонду виправили свою помилку і сформували новий пул активів: 22 березня Фонд ухвалив рішення про їхній продаж, яке було погоджене рішенням правління Нацбанку від 9.04.2019 року, але під час проведення аукціону за англійською моделлю бажаючих не знайшлося. Тоді було вирішено застосувати модель голландського аукціону, коли його організатори через однакові проміжки часу знижують стартову ціну лоту. І от 7 червня 2019 року під час проведення такого аукціону, коли ціна знизилася з 868 до 182 мільйонів гривень, його придбала та сама компанія Фінансова компанія «Скай», яка дуже швидко переказала зазначену суму на рахунок «Дельта Банку».

Повідомлення про цю подію не викликало сенсації в діловому світі – люди, які «були в темі», знали, що все до того й велося, оскільки, як це часто буває, пул активів із самого початку формувався під конкретного покупця, який попередньо домовився з боржником, тобто власником заставлених підприємств. Разом з тим серед людей, далеких від теми, викликало неабияке хвилювання повідомлення про те, що Веревський за 182 мільйони гривень купує те, за що він три місяці тому готовий був заплатити 906 мільйонів. Керівництво ФГВФО на це не зважало – принаймні заступник його директора-розпорядника Світлана Рекрут на початку липня 2019 року публічно заявила, що у Фонду немає юридичних підстав не підписувати договір купівлі-продажу прав вимог. А от у Національному банку вирішили відреагувати на хвилю народного обурення й дати задній хід: рішенням правління НБУ від 8.07.2019 р. було оголошено не чинним його ж рішення від 9.04.2019 р. про погодження умов продажу пулу активів «Дельта банку», тож Фонду у зв’язку з цим не лишалося нічого іншого як наступного дня ухвалити рішення від 9.07.2019 р. про скасування результатів аукціону.

Верховний Суд дає Нацбанкові шанс

Такий поворот, звичайно, не сподобався «Кернелу», тож Фінансова компанія «Скай» подала до Господарського суду Києва позов, у якому вимагала скасувати обидва зазначені рішення НБУ і ФГВФО, а також визнати укладеним договір купівлі-продажу спірних активів між нею та «Дельта банком». Серед усіх трьох перелічених вище відповідачів найбільшу активність проявляли юристи Нацбанку, які просили відмовити в задоволенні позову оскільки в діях ФК «Скай» під час проведення аукціону наявні ознаки антиконкурентної змови.

В ході вирішення даної справи суд в першу чергу досліджував питання про те, наскільки було дотримано відповідачами вимоги нормативного акту під назвою Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, яке було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 р. В цьому нормативно-правовому акті детально прописані підстави як припинення аукціону, так і скасування його результатів, й з приводу останнього наведено два пункти: перший – це придбання права вимоги самим боржником або його поручителем, другий – несподівана зміна вартості активу, яка сталася після публікації оголошення про проведення аукціону, але до укладення договору купівлі-продажу.

За таких обставин юристам НБУ, якщо вони дійсно хотіли виграти справу, слід було зосередити свої зусилля на тому, аби довести в суді факт того, що боржники в особі власників підприємств перебували в змові з покупцем в особі Фінансової компанії «Скай», й ця обставина може бути прирівняна до того, що право вимоги придбавається самим боржником або його поручителем. Але замість того адвокати Нацбанку висунули контраргументом численні порушення, допущені колишнім керівництвом Фонду під час проведення аукціону. Господарський суд Києва визнав доводи НБУ необгрунтованими, оскільки наведені ним порушення ще якось можна було би визнати підставою для скасування аукціону шляхом його припинення, але для скасування результатів уже проведеного аукціону дані підстави ніяк не годилися. Саме тому рішенням суду від 12.10.2020 р., залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 р. позовні вимоги ФК «Скай» були задоволені в повному обсязі.

Не погодившись із ним НБУ, ФГВФО й «Дельта Банк» подали до Верховного Суду касаційну скаргу, а також клопотання про зупинення виконання рішення ГС Києва до завершення перегляду справи в суді останньої інстанції. Дане клопотання й було задоволене ухвалою ВС від 5.04.2021 р., тож є надія на те, що «Кернел» все ж таки заплатить у державну казну більш-менш реальну ціну за підприємства олійної галузі, які мали щастя йому сподобатися.

Юрій Котнюк

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Ольга Совгиря: «Політичні нюанси нашого буття мають шикуватися на фоні права»

Вчинювати злочин колишнім правоохоронцем небезпечно…