Перелік у новому форматі було затверджено наказом №309 від 22 грудня. Необхідність зміни формату переліку випливала з постанови Кабінету міністрів №1364 від 6 грудня, якою було затверджено, як саме він має формуватися. До цього Мінреінтеграції формувало його більш спрощено, зокрема вказувало лише громади цілком та без вказання періоду окупації чи бойових дій.

Нині території розподілено на ті, що окуповані РФ, і ті на яких ведуться чи велися бойові дії, із вказанням відповідних дат. Своєю чергою території бойових дій поділено на території активних бойових дій та території можливих бойових дій (в останньому випадку фактично йдеться про територіїи, які піддаються ворожим обстрілам).

При цьому певні території можуть бути вказані у різних категоріях у різний час. Так, наприклад, Київ вказано як територію активних бойових дій з 24 лютого по 10 серпня, а з 11 серпня він перейшов до територій можливих бойових дій. Деокуповані ж 11-12 листопада населені пункти Херсонської області, зокрема Херсон, відповідно, з цього періоду значаться як території можливих бойових дій.

Таким чином, за переліком тепер можна визначати офіційно затверджений період окупації тієї чи іншої території. Примітно при цьому, що список досі не відображає деокупацію жодних територій Луганської області. Також їх немає у Запорізькій області.

Крим та Севастополь вказані як окуповані з 20 лютого 2014 року, а території Луганської та Донецької областей, окуповані до 24 лютого 2022 року, – з 7 квітня 2014 року.

Затверджений перелік застосовується, зокрема, для організації виплат внутрішньо переміщеним особам, проведення приватизації державного майна, спрощеного вступу до закладів освіти, обмеження та відновлення доступу до публічних електронних реєстрів тощо. Мінреінтеграції його регулярно актуалізує починаючи з 25 квітня, тому і поточна версія, очевидно, буде змінюватися відповідно до перебігу воєнних подій.

Зазначимо також, що прийняття переліку за новою формою привітала Європейська Бізнес Асоціація, яка раніше закликала Мінреінтеграції зробити це якомога швидше, оскільки змінами до Податкового кодексу від 15 березня було, зокрема, передбачено, що бізнес, який працює на деокупованих територіях, може не сплачувати екологічний податок на час війни.

Аналогічні пільги було запроваджено щодо плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінному від земельної ділянки, за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, а також загальне мінімальне податкове зобов’язання за землю за 2022 та 2023 податкові роки.

Законом було передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, визначається саме Кабміном, а не Мінреінтеграції. Тому фактично через відсутність такого затвердження урядом бізнес скористатись зазначеними пільгами не міг.

Постановою ж від 6 грудня уряд встановив, що це має робити все ж Мінреінтеграції на підставі пропозицій військових адміністрацій відповідних регіонів, та вказав конкретні вимоги до такого списку, зокрема щодо вказання дат початку та завершення окупації чи бойових дій (виникнення та припинення можливості бойових дій). Документ набув чинності 25 грудня, що й відкрило профільному міністерству можливість розробити нову версію переліку в новому форматі.

За публікаціями у ЗМІ.