Пандемія коронавірусу: уряд і підтримка бізнесу, або Кого ощасливить влада?

У період пандемії продуктивний бізнес страждає найбільше. Відповідно, йому й має йти допомога уряду. Добре, що Кабінет Міністрів прийняв рішення про надання «кредитних канікул» для малого та мікробізнесу, що передбачають надання кредитів під нуль процентів, з терміном погашення тіла кредиту через рік. Проте чомусь основною умовою отримання такого кредиту стало збереження не менше 80% робочих місць. Хоча ті, хто намагався отримати кредит за програмою «Доступні кредити» під 5–7–9%», вже знають – з цього мало що вийде.

Реально отримати такий кредит практично неможливо, або потрібно мати залізні аргументи для банкірів. Таким аргументом може стати продуктивність  бізнесу, а не лише його обсяг чи можливість  погашенням тіла кредиту через рік. Хоча в основному український бізнес будується за схемою: «купи — продай», що вимагає величезних і швидких коштів.

Загалом, якщо говорити про підтримку владою бізнесу, то Мінекономіки та Мінфін запропонували низку програм по кредитуванню малого та -мікро бізнесу, які полягатимуть у видачі нових кредитів та рефінансуванню діючих із нульовою ставкою. Фактично — це і є так звані «кредитні канікули», — про що й повідомляє глава уряду Денис Шмигаль. Та погодьмося з тим, що сьогодні ці відсотки не актуальні, оскільки практично пропонується  нульова ставка кредитування по рефінансованим кредитам, які вже є. Більш цінною вважаю ідею  видавати нові кредити – як для поповнення оборотних коштів, так і на інвестиційні цілі, тобто власне те, що і є кредитуванням продуктивного бізнесу, який, до того ж, ще й переймається збереженням робочих місць. На сьогодні втрати спеціалістів є величезними, адже за «довгою» валютою люди потягнулися за кордон. І якщо в підприємства є 500 тисяч грн кредиту, то звернувшись у банк та отримавши допомогу за цією програмою від держави, воно протягом року сплачуватиме нуль відсотків, хоча реально це навряд чи допоможе, оскільки велику частку обігових коштів відтягують оренда, податки на фонд заробітної плати, податок на землю та відрахування за комунальні платежі тощо.  Хоча сума дешевого кредиту, скажімо, в 3 мільйони гривень, нікому б не завадила. До того ж, до інвестиційних цілей на отримання позики уряд включив придбання нежитлової нерухомості та об’єктів права інтелектуальної власності, а також фінансування власного оборотного капіталу.

Особливої уваги в цей період набувають інвестиційні цілі, пов’язані із запобіганням поширенню COVID-19 (виробництво лікарських засобів та/або медичних виробів та/або медичного обладнання тощо). Кажуть, що програма надасть можливість  кредитуватися задля рефінансування існуючих заборгованостей за умови збереження не менше 60% фонду оплату праці та 80% чисельності персоналу в порівнянні зі станом на 1 березня 2020 року. При цьому розмір річного доходу від господарської діяльності може й не перевищувати суму, еквівалентну 10 млн євро, а ще мають бути фактично відсутніми на цей період недіючі кредити.

Отже, в держави з’явилися ресурси і їх потрібно освоїти. А хто буде щасливцями цих дешевих кредитів, наразі не відомо. Спробуйте подати заявку на отримання позики й … отримаєте негативну відповідь. Підстав для такої відповіді банкіри знайдуть набагато більше, ніж плюсів для отримання кредиту.   Притому міністр інфраструктури України Владислав Криклій переконаний, що після того, як карантин можна буде скасувати, в країні почнеться «стрімкий економічний підйом». Посадовець чомусь переконаний, що всі «використовують карантин для того, щоб краще підготуватися, до «буму зростання». Хоча на сьогодні економіка країни істотно втрачає, особливо такі галузі, як авіаційна сфера, туризм, сфера послуг, видавнича, культурна та розважальна сфери тощо. Тим не менше, в уряді кажуть, що після карантину можуть забезпечити створення 500 тисяч робочих місць. Яким чином, коли бізнес наразі не знає як вижити. У  березні під час запровадженого карантину безробіття в Україні значно зросло в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Нині в країні вже майже чотириста тисяч безробітних, з яких майже чверть — стали на облік у період карантину. За прогнозами рівень безробіття в 2020 році складе 9,4%, замість 8,1% озвучених раніше, — підкреслюють у Держслужбі зайнятості. Статистика – загрозлива. Так, станом на 7 квітня 2020 року по допомогу через безробіття до центрів зайнятості звернулися 364 тисячі осіб, що на 13% більше, ніж на 7 квітня минулого року. Думаю, державні керманичі нарешті зрозуміли, що дійсно краще фінансувати бізнес, підтримувати його низькими ставками позик, аніж роздавати соціальну допомогу безробітним. Тому сподіваємося на краще. Головне не дати цій надії померти раніше, аніж підприємці отримають кредити, які мають стати доступними, а не лише обіцяними.

Віктор Ковальський