in

Парламент в умовах війни: аналіз діяльності та шляхи удосконалення законодавчого процесу

Модерувала круглий стіл Юлія Кириченко, членкиня правління ЦППР, співголова Ради Реанімаційного пакету реформ. Звертаючись до учасників заходу з вітальним словом, вона зазначила, що законодавча робота Парламенту в Україні є надзвичайно важливою, оскільки відповідно до Конституції України Верховна Рада України — єдиний законодавчий орган України. Закони, що приймаються Парламентом — основа всієї національної правової системи. Конституція України не передбачає жодних можливостей для делегування чи передачі законодавчих повноважень іншому суб’єкту під час війни.

«Вкрай важливо, що Парламент продовжив свою роботу в живому (офлайн) режимі у своєму звичному приміщенні в центрі столиці України попри реальну загрозу ракетних обстрілів та фізичного знищення парламентарів. Засідання Парламенту відбувалися майже щотижня (у середньому 3-4 засідання на місяць). Середня тривалість кожного засідання, починаючи з травня 2023 року, становить близько трьох годин. Кожного місяця Парламент розглядав близько 60 змістовних питань щодо ухвалення законів та інших актів. Найактивнішим був липень 2022 року, коли було розглянуто 163 змістовних питання», — проінформувала Юлія Кириченко.

А Олександр Корнієнко, Перший заступник Голови Верховної Ради України, додав: «Ми вистояли. Вистояв народ, влада, зокрема українська демократія та Парламент. Верховна Рада продовжує працювати попри всі виклики й ми усвідомлюємо, що діяльність має продовжуватися заради всіх спільних цілей України. І одна з головних — Перемога».

У другій частині круглого столу Юлія Кириченко та експерти ЦППР з конституційного права Антон Чиркін й Ірина Шостак презентували Білу книгу законодавчого процесу — аналітичний документ, у якому запропоновано шляхи та способи розв’язання проблем законодавчого процесу в Україні, узагальнених у Зеленій книзі.

Ознайомитися з повним текстом проєкту Білої книги законодавчого процесу можна за посиланням.

Взяла участь в обговоренні й виконавча директорка Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Ольга Лимар. Вона відзначила: з моменту повномасштабного вторгнення Росії спостерігається різна динаміка відкритості комітетів Верховної Ради України — одні знаходять можливості проводити круглі столи, експертні дискусії з представниками громадянського суспільства щодо законопроєктів, водночас інші —  більш закриті.

«При закритості порядку денного Парламенту, в обмежених часових рамках ускладнено донести іншу точку зору, часом є день, щоб донести іншу точку зору (інколи вже на етапі підпису закону Президентом).  Тому розуміння порядку денного (наприклад, на квартал), можливість організаціям громадянського суспільства надавати пропозиції – зробили б законодавчий процес більш інклюзивним та ефективним», — зауважила директорка.

Проведення публічних консультації, де народні депутати також би були суб’єктами їх проведення, і подальше створення інструментів (включно з діджиталізованими) проведення публічних консультацій дозволить залучати громадянське суспільство до законодавчого процесу, що важливо для подальшого демократичного розвитку держави навіть попри війну.

Проведення заходу стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Погляди, висловлені під час обговорення, необов’язково відображають погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Велика Палата ВС дійшла висновку, що повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою є доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до ст. 86 ГПК України

Аналітичний звіт за підсумками опитування «Війна, мир, перемога, майбутнє»