Початок на виліт: Зеленський в жорсткому клінчі з Радою

Президентство Зеленського почалося з протистояння з парламентом і урядом. Чи зможе він вийти з цієї сутички без втрат?

Два місяці на ухвалення законів про зняття депутатської недоторканності і незаконному збагаченні і на голосування за новий виборчий кодекс, а після — дострокові парламентські вибори в Україні. Такий ультиматум депутатам Верховної Ради висунув під час відбулася 20 травня інавгурації президент Володимир Зеленський.

Крім іншого, він зажадав відставок голови СБУ, міністра оборони, генпрокурора і членів уряду. Таким чином, своє президентство Зеленський починає з жорсткого клінчу з Верховною Радою і Кабінетом Міністрів. Питання лише в тому, чи зуміє він без втрат з цього протистояння вийти. На ультиматум вже відреагував Володимир Гройсман, подавши у відставку з посади прем’єр-міністра. Але навряд чи це можна вважати перемогою Зеленського.

У стилі Василя Голобородька

Інавгурація нового президента України дуже нагадала чергову серію «Слуги народу» — серіалу, в якому Володимир Зеленський зіграв роль вчителя Василя Голобородька. Як і його герой, Зеленський несподівано опинився на вершині влади, кинувши виклик існуючій політичній системі. У президента Зеленського та ж риторика і ті ж акторські паузи — тільки все це в реальності, а не в кіно.

Заявивши про розпуск Верховної Ради, глава української держави зайшов не тільки в політичне, а й в юридичне конфліктне поле. До чергових парламентських виборів — п’ять місяців. Зеленський наполягає на проведенні дострокових виборів в кінці липня. Юридичне обґрунтування цього рішення поки не оприлюднено. Формальною підставою для нього, очевидно, стане відсутність парламентської коаліції. Але довести законність своїх дій президенту буде непросто. Це ж, повторюся, не кіно. Однією підтримки українців, якщо вона буде, для цього недостатньо. Потрібні вагомі юридичні підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради.

Політична реальність може дуже сильно розчарувати президента Зеленського. Зрозуміло, що він хоче виглядати як Голобородько — безкомпромісним борцем за справедливість. І для цієї гри нинішній склад парламенту, напевно, добре підходить. Але є Конституція, гарантом якої і є глава держави. І те, що в кіно собі дозволяв герой Зеленського, не може дозволити собі новий президент України, якщо це суперечить основному закону.

Головне для Зеленського — зберегти кредит довіри

Маючи підтримку в 73,2 відсотка голосів українських виборців, Володимир Зеленський пішов на відкритий конфлікт не тільки з Верховною Радою, а й з усієї існуючої політичною системою. Членам уряду він дав зрозуміти, що чекає і від них заяв про відставку.

Політичні «динозаври» дивляться на Зеленського зі скепсисом. Мовляв, спробуй нас ще «перевари»: ми пережили Ющенко, Януковича і Порошенка, переживемо і тебе. Саме від цих «динозаврів» багато в чому буде залежати подальша доля нового президента. Адже на дострокових виборах до Верховної Ради життя не закінчується, це очевидно. Чи зможе глава держави не тільки стукати черевиком по парламентській трибуні, а й демонструвати вміння домовлятися зі своїми опонентами? Схильний він дослухатися до всіх сторін в українській політиці?

Кредит довіри, який має сьогодні Зеленський, до чого його зобов’язує. І якщо він думає, що це дає йому право ігнорувати законодавство, то глибоко помиляється. Тому що, діючи поза конституційним полем, президент України не тільки сформує потужний опозиційний табір в країні, але і може втратити довіру виборців. У 2010 році президент Віктор Янукович, зневаживши закон, повернувся до конституції 1996 року, що де-факто призвело до узурпації влади. Чим це закінчилося, всім відомо. У тому числі і Володимиру Зеленському.

Президентство Зеленського — гра з багатьма невідомими

У своїй інавгураційній промові президент Зеленський сказав багато хороших і правильних слів — і на адресу і тих, хто виїжджає з країни, і тих, хто втрачає віру в Україну, перебуваючи в включеному Криму і окупованому Донбасі. Він підкреслив, що українській державі потрібен мир, що країні необхідна перезавантаження. Багато з чим, напевно, можна погодитися. Питання лише в тому, чи здатна політичний новачок Зеленський змінити ситуацію на краще.

Очевидно, що дострокові парламентські вибори і відставка уряду не вирішать всіх проблем нового президента. Так, в Раді він отримає свою фракцію («Слуга народу»). Так, в кабінеті міністрів з’являться свої люди. Але хто стане союзником Зеленського в найближчому майбутньому? Олігархи на зразок Ігоря Коломойського, Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа? Соратник і колишній заступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов? Колишні регіонали, які згідно з останніми соціологічними опитуваннями збільшать в наступному парламенті свою присутність? Про це Зеленський поки не сказав ні слова. Як і про те, чи виконає він своє головне передвиборчу обіцянку — чи внесе закон про імпічмент президента.

Зараз президентство Зеленського виглядає грою з багатьма невідомими. Робити прогнози в нинішній ситуації — найбільш невдячна справа. Антисистемщик вирішив ламати систему. Вона, звичайно ж, противиться. Контури майбутнього виглядають поки що туманно. Поруч з президентом багато людей з сумнівною репутацією, але є надія, що цей стан триватиме недовго. Українці чекають якісних змін. І саме виборці, а не хтось інший, будуть оцінювати роботу президента Зеленського.

Сергій Руденко, журналіст

Джерело: ЛІГА.net