Дайджест правових новин

опублікував Ковальський Віктор 23.11.2021, 11:58 1.4k переглядів 0 Голосів

Нова процедура списання з балансу багатоквартирних будинків

15.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 301» від 10 листопада 2021 р. № 1178.

Змінами до Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. № 301, зокрема розширено перелік установ та організацій, які включають в себе поняття балансоутримувач.

Списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об’єкти державної або комунальної власності (далі – балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

У разі коли балансоутримувачем є державне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), комунальне підприємство, установа, організація, що належить до сфери управління органу місцевого самоврядування, або господарське товариство, інша господарська організація чи підприємство, створене внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об’єкти державної або комунальної власності, рішення про списання багатоквартирного будинку погоджується з відповідним суб’єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, органом місцевого самоврядування.

Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване також особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, та/або об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією об’єднань співвласників багатоквартирного будинку), утвореним у такому будинку, шляхом надсилання балансоутримувачу повідомлення у паперовій або електронній формі та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності, та/або документів, що відповідно до законодавства підтверджують утворення у будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку) відповідно.

Процедура списання багатоквартирного будинку як об’єкта державної або комунальної власності державним підприємством, установою, організацією, що належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), іншим господарським товариством, організацією чи підприємством, створеним внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств, вважається закінченою з моменту погодження з відповідним суб’єктом управління, до сфери управління якого належав такий будинок, акта про списання багатоквартирного будинку з балансу.

Правовий режим Дія Сіті формуватиме Мінцифри

15.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Міністерство цифрової трансформації України» від 3 листопада 2021 р. № 1162, згідно з якою Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, серед іншого, у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.

Так, Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань:

– приймає рішення про набуття статусу резидента Дія Сіті, про залишення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті без розгляду, про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті, про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а також вживає заходів щодо забезпечення внесення відповідних записів до реєстру Дія Сіті;

– вживає організаційних заходів щодо забезпечення функціонування реєстру Дія Сіті та є його держателем;

– здійснює заходи із створення, доопрацювання та супроводження програмного забезпечення реєстру Дія Сіті, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист інформації, що міститься в реєстрі Дія Сіті, або делегує передбачені цим підпунктом повноваження державному унітарному підприємству, що належить до сфери його управління;

– здійснює в порядку та межах, що визначені Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», контроль за відповідністю заявників та резидентів Дія Сіті вимогам, визначеним ст. 5 зазначеного Закону;

– здійснює розгляд звітів про відповідність, незалежних висновків та іншої інформації про резидентів Дія Сіті на предмет наявності ознак, що можуть бути підставою для прийняття рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.

Також Мінцифри має право отримувати від інших державних органів, компетентних органів іноземних держав та міжнародних міжурядових організацій інформацію з метою накопичення відомостей про відповідність чи невідповідність заявників та резидентів Дія Сіті вимогам, визначеним ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».

Енергоаудит підприємств проводитимуть раз на 4 роки

15.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про енергетичну ефективність» від 21 жовтня 2021 р. № 1818-IX, який визначає правові, економічні та організаційні засади відносин, що виникають у сфері забезпечення енергетичної ефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії.

Як інформує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, серед основних положень Закону можна виділити такі:

– квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити, у тому числі, інформацію про енергоефективні заходи;

– великі підприємства зобов’язані раз на 4 роки проводити енергоаудит, якщо не запроваджено сертифіковану систему енергетичного або екологічного менеджменту;

– органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання, що відповідає найвищому класу енергоефективності.

Прикінцевими положеннями закону встановлено:

– щорічно передбачати у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету;

– доручення Уряду розробити і затвердити державні цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду, підприємств-виробників теплової енергії, підприємств водопостачання та водовідведення.

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про енергозбереження».

Окрім того, усунено технічні перепони, що ускладнювали укладання ЕСКО-

Заборонено рекламу дитячих сумішей

15.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері забезпечення дитячим харчуванням у відповідність з вимогами законодавства Європейського Союзу» від 21 жовтня 2021 р. № 1822-IX.

Зокрема новою ст. 25-2 розд. III Закону України «Про рекламу» заборонено рекламу дитячих сумішей початкових та дитячих сумішей для подальшого годування, крім випадків, крім реклами:

у спеціалізованих виданнях (у тому числі електронних) з питань догляду за дітьми грудного віку та/або дітьми раннього віку;
у наукових фахових виданнях (у тому числі електронних);
у матеріалах (у тому числі електронних), які поширюються на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики, призначених виключно для осіб, які мають кваліфікацію в галузі медицини, харчування або фармації.

Зазначена реклама може містити лише науково підтверджену інформацію, а також інформацію, яка не справляє враження, що штучне вигодовування є рівноцінним або має переваги порівняно із грудним вигодовуванням.

Змінами до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», серед іншого:

– новою ст. 32-1 визначено спеціальні вимоги до дитячого харчування;

– заборонено обіг дитячого харчування, харчових продуктів для спеціальних медичних цілей та харчових продуктів для контролю ваги, якщо про намір введення їх в обіг не повідомлено.

Також змінами до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» збільшено відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері дитячого харчування. Зокрема оператори ринку нестимуть відповідальність за:

– порушення вимог щодо надсилання повідомлення про намір введення в обіг харчових продуктів (штраф на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат);

– пропонування до реалізації або реалізація дитячого харчування з порушенням вимог до визначеного законодавством про харчові продукти вмісту та/або кількості інгредієнтів та/або речовин (штраф на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат);

– пропонування до реалізації або реалізація дитячого харчування, що містить заборонені законодавством про харчові продукти речовини та/або інгредієнти (штраф на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб – підприємців – у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат).

Окрім цього, новою ст. 6-1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» визначено перелік обов’язкової додаткової інформації про дитяче харчування.

Установлено, що:

– дитяче харчування, яке відповідало вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, що діяло до введення в дію цього Закону, але не відповідає вимогам цього Закону, може вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після набрання чинності цим Законом. Таке дитяче харчування може перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання, закінчення строку придатності, мінімального терміну придатності або дати «вжити до…»;

– висновки санітарно-гігієнічної експертизи на дитяче харчування та затверджені етикетування, які були чинними на день введення в дію цього Закону, залишаються чинними до закінчення зазначених у них термінів дії.

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про дитяче харчування».

Закон вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (з винятками).

Чинну територіальну юрисдикцію судів залишили незмінною ще на рік

16.11.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів» (законопроект № 5387), яким продовжено на один рік термін здійснення місцевими судами своїх повноважень у межах раніше визначеної (до утворення (ліквідації) районів згідно з Постановою Верховної Ради України № 807-IX) територіальної юрисдикції, але не пізніше 1 січня 2023 р. (було – не пізніше 1 січня 2022 р).

Судді вищих спеціалізованих судів притягуватимуть до відповідальності за неповагу до суду

16.11.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення» № 5490, згідно з яким вищі спеціалізовані суди набувають повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП (Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України), в порядку, встановленому для місцевих господарських та адміністративних судів, апеляційних судів та Верховного Суду.

Постанова, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена до апеляційної палати вищого спеціалізованого суду.

Відповідні зміни вносяться до ст.ст. 213 та 221-1 КУпАП.

Нотаріуси можуть проводити медіацію

16.11.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про медіацію» (законопроект № 3504), який визначає правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту, принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки тощо.

Дія Закону поширюватиметься на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).

Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу. Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.

Також встановлюється, що медіація не проводиться у конфліктах (спорах), що впливають чи можуть вплинути на права і законні інтереси третіх осіб, які не є учасниками цієї медіації.

Окрім цього, змінами до Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора. Нотаріальна палата України здійснює підготовку нотаріусів у сфері медіації, веде та оприлюднює реєстри нотаріусів, які пройшли підготовку у сфері медіації.

Базова підготовка медіаторів здійснюється за програмою обсягом (тривалістю) не менше 90 годин навчання, у тому числі не менше 45 годин практичного навчання, яка включає теоретичну підготовку і відпрацювання практичних навичок.

Оцінку медичних технологій, які не є лікарськими засобами, відтермінували на рік

17.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1300» від 10 листопада 2021 р. № 1172, якою відтерміновано до 1 січня 2023 р. (раніше – до 2022 р.) запровадження державної оцінки медичних технологій, які не є лікарськими засобами.

Також передбачено, що:

– Порядок включення (виключення) лікарських засобів до (з) Національного переліку основних лікарських засобів та/або до (з) номенклатур лікарських засобів, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, із застосуванням державної оцінки медичних технологій затверджується МОЗ;

– строк проведення державної оцінки медичних технологій за скороченою процедурою може бути продовжений на 10 календарних днів, необхідних для надання МОЗ відповіді на обґрунтований запит уповноваженого органу.

Закон «Про адміністративну процедуру» схвалено

17.11.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про адміністративну процедуру» (законопроект № 3475), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов’язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.

Як пояснив заступник Міністра юстиції Олександр Банчук, Закон:

– зобов’язує адміністративні органи обґрунтовувати свої рішення;

– наділяє учасників адміністративних правовідносин суттєвими процедурними правами (право особи бути вислуханою до прийняття будь-якого індивідуального рішення, що може на неї негативно вплинути, та надати необхідні докази; право кожної особи на доступ до матеріалів справи, що її стосуються);

– встановлює вимоги до форми та змісту адміністративних актів та правил набрання ними чинності;

– визначає процедуру оскарження адміністративних актів у позасудовому порядку.

Помічниками-консультантами депутатів не можуть бути близькі особи

17.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження спільної роботи близьких осіб» від 17 вересня 2020 р. № 918-IX, яким обмежено спільну роботу близьких осіб на посадах помічників-консультантів депутатів усіх рівнів:

– народних депутатів України;

– депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

– депутатів місцевих рад.

Нагадаємо, близькі особи – члени сім’ї зазначеного суб’єкта, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.

Документацію з охорони праці можна буде вести в е-форматі

17.11.2021 Міністерство економіки наказом № 839-21 від 28 жовтня 2021 р., який був зареєстрований в Міністерстві юстиції 11 листопада 2021 р. за № 1488/37110, затвердило порядок впровадження електронного документообігу в системі управління охороною праці.

Порядок є обов’язковим для всіх роботодавців, які шляхом видання відповідного наказу прийняли рішення щодо впровадження електронного документообігу, створення та використання яких передбачено нормативно-правовими актами з охорони праці (НПАОП).

Одночасно з прийняттям зазначеного вище рішення роботодавець зобов’язаний затвердити:

1) перелік документів, ведення яких передбачається у електронній формі (Перелік);

2) порядок створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення документів, зазначених у Переліку.

У разі прийняття рішення про організацію електронного документообігу документів, створення та використання яких передбачено НПАОП, роботодавець зобов’язаний забезпечити:

1) строк зберігання електронних документів у сфері охорони праці, не менший від строку, встановленого для відповідних документів, визначених НПАОП, у тому числі шляхом використання електронних підписів у форматі, придатному для тривалого архівного зберігання;

2) можливість вільного ознайомлення працівників з документами, якщо така можливість передбачена НПАОП;

3) надання посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та його територіальних органів у передбачених законодавством випадках копій електронних документів, які відповідають вимогам до форматів даних електронного документообігу, встановлених законодавством, а також у паперовій формі чи за допомогою технічних засобів відтворення змісту цих документів у вигляді, що сприймається людиною.

Національна служба здоров’я аналізуватиме спроможність надавачів медичних послуг за програмою медичних гарантій

17.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410» від 10 листопада 2021 р. № 1168.

Порядок укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 410, доповнено новим розділом, згідно з яким з метою забезпечення належної підготовки до укладення договорів, оцінки можливостей суб’єктів господарювання щодо надання медичних послуг за програмою медичних гарантій НСЗУ за зверненням суб’єкта господарювання проводить аналіз наявного у суб’єктів господарювання медичного обладнання, персоналу, ліцензій, дозвільних документів, необхідних для надання медичних послуг, а також можливості залучення до надання медичних послуг підрядників для врахування зазначеної інформації під час розгляду заяв про укладення договору, документів, які повинні бути додані до заяви, а також під час формування договорів.

НСЗУ для проведення передбаченого вище аналізу розміщує на своєму офіційному веб-сайті повідомлення про приймання звернень від суб’єктів господарювання щодо проведення відповідного аналізу. Звернення подаються за формою, на умовах та порядку, що визначені в повідомленні.

Також надавачів медичних послуг зобов’язано:

– повідомляти замовнику про заплановані реорганізацію, ліквідацію надавача, початок процедури банкрутства, строк для пред’явлення вимог кредиторами, затвердження передавального акта (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільного балансу (у разі поділу) протягом 10 календарних днів з дати настання відповідної події;

– надавати до 25 числа поточного місяця інформацію про стан розрахунків із заробітної плати за формою, встановленою замовником.

Власники небезпечних порід собак мають страхувати відповідальність

17.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання щодо небезпечних порід собак» від 10 листопада 2021 р. № 1164, якою:

– затверджено перелік небезпечних порід собак.

– встановлено, що власники зазначених вище порід собак до або під час реєстрації, перереєстрації повинні в установленому порядку укласти договір обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам. У разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація собак не проводиться.

До переліку увійшли породи:

Аіді (вівчарка атласька)
Айну (собака айнський, хоккайдо)
Акбаш
Акіта-іну
Акіта американський (собака великий японський)
Бандог американський
Бергамаско (вівчарка бергамська)
Брохольмер датський
Був’є арденський
Був’є фланерський
Бульдог алапаський чистокровний (отто)
Бульдог американський
Бульдог мальорський (ка-де-бо, перо де пресо мальоркін)
Бульмастиф
Бультер’єр англійський
Бультер’єр англійський стафордширський
Бурбуль південноафриканський
Вівчар картський (вівчарка картська)
Вівчарка голландська
Вівчарка грецька
Вівчарка ештрельська (португальська горна)
Вівчарка кавказька (вовкодав кавказький)
Вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський)
Вівчарка східноєвропейська
Вівчарка французька (Босерон)
Вовкодав ірландський
Гампр
Доберман
Дог аргентинський (аргентинський мастиф)
Дог канарський
Кангал
Кане-корсо
Као де кастро лаборейро
Као де сера де астрела (португальський пастуший собака)
Марема (вівчарка маремо-абруцька)
Мастиф англійський
Мастиф бельгійський
Мастиф піренейський
Мастиф тибетський
Московська сторожова
Перо де преса канаріо (собака канарський)
Піт-бультер’єр американський
Рафейру дуалінтежу (собака португальський сторожовий)
Ріджбек родезійський
Ріджбек тайський
Ротвейлер
Собака вовчий італійський
Собака вовчий саарлоський (вольфхаунд)
Собака вовчий чеський
Тер’єр американський стафордширський
Тоза-іну (собака японський бійцівський)
Метиси всіх порід.

Тарифи на трансплантацію серця та легень підвищено втричі

17.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 р. № 1083» від 10 листопада 2021 р. № 1173, якою підвищено тарифи на операції з трансплантації серця та легень.

Міністерство охорони здоров’я інформує, що змінами:

– розділено послугу «Трансплантації серця/комплексу «серце-легені» або після перенесеної трансплантації серця/комплексу «серце-легені», у т. ч. донорський етап» на дві окремі послуги: з трансплантації серця та трансплантації легень;

– збільшено втричі тарифи на трансплантацію серця та легень – до 2 млн грн та 2,7 млн грн відповідно.

Заклади вищої освіти публікуватимуть щорічні звіти на своїх сайтах

18.11.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо оприлюднення щорічного звіту керівника закладу вищої освіти та цільових показників діяльності закладу вищої освіти» № 5685-д, згідно з яким щорічний звіт керівника закладу вищої освіти повинен містити інформацію про рівень досягнення цільових показників діяльності закладу вищої освіти, визначених контрактом, станом на 31 грудня року, за який складається звіт.

Також заклади вищої освіти зобов’язано публікувати на своїх офіційних веб-сайтах, серед іншого, цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинен забезпечити керівник закладу вищої освіти, механізми перевірки досягнення таких цільових показників, терміни для досягнення таких цільових показників, а також щорічні звіти про досягнення цільових показників.

Відповідні зміни вносяться до ст.ст. 34, 79 Закону України «Про вищу освіту».

Зарплати в судах визначатимуться профільним законом

18.11.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання питання оплати праці працівників судів» № 6311.

За словами народного депутата Сергія Демченка, згідно з проектом:

– розмір посадового окладу в судах установлюється Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;

– мінімальний розмір посадового окладу державного службовця апарату місцевого загального суду, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, встановлюється на рівні 20 % від базового розміру посадового окладу судді місцевого суду;

– мінімальний розмір посадового окладу працівника патронатної служби апарату місцевого загального суду становитиме 25 % від встановленого законом базового розміру посадового окладу судді місцевого суду;

– у судах, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або декількох областей, до зазначеного вище окладу застосовується коефіцієнт 1,5;

– для Верховного Суду, вищого спеціалізованого суду такий коефіцієнт становить 2;

– для кожної наступної за рівнем оплати праці посади державного службовця розмір оплати збільшується на 5 % по відношенню до попередньої посади службовця цього суду;

– встановлюються регіональні коефіцієнти, зокрема розмір оплати праці працівників судів, розташованих у містах з населенням від 100 тис. осіб, додатково збільшується на 10 %, з населенням від 500 тис. осіб – на 20 %, від 1 млн осіб – на 25 %.

Прикордонникам додали повноважень

19.11.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо вдосконалення порядку використання та застосування заходів примусу, бойової техніки та озброєння особовим складом Державної прикордонної служби України» (законопроект № 5232), який наділяє прикордонників повноваженнями:

– здійснювати поверхневу перевірку осіб, речей, товарів (вантажів) та транспортних засобів;

– використовувати і застосовувати заходи примусу (фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальну зброю, озброєння та бойову техніку, зброю кораблів, катерів та суден забезпечення, озброєння повітряних суден);

– використовувати та застосовувати засоби візуального і технічного спостереження та фіксації, технічні засоби прикордонного контролю, світлотехнічні та сигналізаційні засоби, інші технічні засоби охорони державного кордону, а також інженерні боєприпаси, споруди і загородження;

– розблоковувати та припиняти протиправні дії у разі заблокування пунктів пропуску через державний кордон України, контрольних пунктів в’їзду-виїзду, військових містечок, підрозділів та органів управління Держприкордонслужби.

«Законом чітко визначено порядок використання заходів примусу, умови, межі, вид та інтенсивність їх застосування з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила або вчиняє правопорушення. Раніше прикордонники використовували всі сили і засоби підзаконними актами, наказами МВС тощо, а тепер їхня діяльність буде передбачена законодавчо», – повідомила Держприкордонслужба.

Страхові компанії зможуть змінювати обсяг ліцензії

19.11.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про страхування» (законопроект № 5315).

Як інформує Національний банк, Закон змінює вимоги до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління й управління ризиками, припинення діяльності компаній та передавання страхового портфелю тощо.

Зокрема страховики повинні мати прозорі структури власності, розкривати інформацію про всіх власників істотної участі та ключових учасників компанії. Засновники та власники зобов’язані мати бездоганну ділову репутацію, а також задовільний фінансовий і майновий стан. Національний банк здійснюватиме обов’язкове погодження власників істотної участі.

Під час реєстрації страхові компанії повинні будуть надавати плани діяльності на три роки, введено вимоги до системи корпоративного управління компанією (зокрема, роботи ради та правління), які будуть пропорційними, тобто залежатимуть від значимості компанії.

Підвищується роль та значення професійної діяльності осіб, відповідальних за виконання ключових функцій (управління ризиками, комплаєнсу, внутрішнього аудиту та актуарної функції). Керівники страхових компаній та особи, відповідальні за ключові функції, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам до професійної придатності та ділової репутації, а Національний банк погоджуватиме їх призначення на посади. Також передбачається здійснення Національним банком оцінки колективної придатності членів наглядової ради або виконавчого органу страховика.

Встановлюється диференційований підхід до мінімального розміру статутного капіталу страховиків: 32 млн грн для страховиків non-life та 48 млн грн – для компаній зі страхування життя, страховиків із ліцензією на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та на здійснення діяльності з перестрахування.

Страховики дотримуватимуться вимог до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу. Водночас установлюється два різні підходи до вимог платоспроможності – спрощений (Solvency I) та базовий (Solvency II), зокрема базовий застосовуватиметься до страховиків життя, компаній із ліцензіями на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та більших страхових компаній. Впродовж перших трьох років після введення в дію Закону всі страховики повинні будуть відповідати вимогам платоспроможності за спрощеним підходом.

Закон дає змогу страховим компаніям отримувати всього одну ліцензію замість цілої низки на кожен окремий вид послуг. Так, Національний банк перейде від ліцензування окремих видів страхування до ліцензування за класами, а страхова компанія зможе змінювати обсяг ліцензії – додавати нові класи або ж навпаки звужувати обсяг ліцензії. Законом виділяється п’ять класів у межах страхування життя (life) та 18 класів за напрямом non-life-страхування, при цьому компанії не зможуть поєднувати послуги life та non-life-страхування.

Закон передбачає обов’язкову реєстрацію страхових посередників у єдиному реєстрі, встановлює вимоги до їх навчання та рівня компетентності, уникнення конфлікту інтересів, розширення переліку інформації, яка розкривається споживачеві тощо.

Окрім цього, з’явиться дієвий та чіткий механізм припинення діяльності страховиків – вихід із ринку може бути як добровільним (через реорганізацію, передавання страхового портфеля, ліквідацію тощо), так і примусовим. Законом встановлено підстави для віднесення страхової компанії до категорії неплатоспроможних та для примусового відкликання ліцензії. Передбачено також можливість уведення в страхову компанію тимчасової адміністрації для захисту інтересів клієнтів.

Закон вводиться в дію з 1 січня 2024 р. (з винятками). Водночас, визнається таким, що втратив чинність з дня введення в дію цього Закону, Закон України «Про страхування».

Експериментальний проект з підвищення кваліфікації працівниками екстреної медичної допомоги

19.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту із здійснення освітніх заходів та проведення оцінки якості знань (компетентностей) працівників системи екстреної медичної допомоги на національному рівні» від 3 листопада 2021 р. № 1181, якою запроваджено до 31 грудня 2021 р. зазначений експериментальний проект.

Як інформує Міністерство охорони здоров’я, згідно з проектом:

– на етапі підготовки Міністерство розраховуватиме прогнозовану потребу у навчанні, виходячи із кількості працівників бригад екстреної медичної допомоги, погоджуватиме участь центрів медичної допомоги у проекті та проводитиме конкурси, для визначення виконавців, які навчатимуть працівників бригад;

– на етапі навчання працівники бригад проходитимуть теоретичну підготовку та практичні тренінги у симуляційних класах;

– після навчання медбригади складатимуть зовнішній кваліфікаційний іспит з медицини невідкладних станів.

У разі успішного складання іспиту, слухачі отримають сертифікат, який для:

– фельдшерів з медицини невідкладних станів та медичних сестер бригад є підтвердженням їх відповідності спеціалізації «Екстрена медицина» за кваліфікацією «Парамедик»;

– водіїв бригад є підтвердженням їх відповідності вимогам до професії «Екстрений медичний технік».

Також установлено, що за результатами проведення оцінки якості знань (компетентностей) в рамках реалізації експериментального проекту із здійснення освітніх заходів та проведення оцінки якості знань (компетентностей) працівників системи екстреної медичної допомоги на національному рівні працівнику бригади нараховується 50 балів.

Органи місцевого самоврядування стали отримувачами гуманітарної допомоги

19.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо оперативності прийняття рішень» від 21 вересня 2021 р. № 1758-IX.

Змінами до Закону України «Про гуманітарну допомогу», зокрема визначено органи місцевого самоврядування отримувачами гуманітарної допомоги та передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації можуть визнавати гуманітарною допомогою для отримувачів та набувачів, місцезнаходження яких визначено на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

– легкові автомобілі для забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, які перебувають на обліку для їх отримання, та транспортних засобів спеціального і спеціалізованого призначення (крім таксі та автомобілів інкасації) для забезпечення ними підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування;

– вантажі вагою до 5 тонн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також вантажів вагою до 22 тонн, якщо вони складаються виключно з товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів епідемій, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України, або призначених для подолання інших надзвичайних ситуацій, визначених ч. 4 ст. 5 цього Закону.

Також Закон доповнено ст. 11-2, згідно з якою забезпечення підприємств, установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважених ними державних установ та органів місцевого самоврядування транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення, що передаються як гуманітарна допомога для забезпечення соціально-економічних потреб територіальних громад, здійснюється на умовах та в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Такі транспортні засоби не можуть бути відчужені протягом 10 років за будь-якими цивільно-правовими угодами, крім безоплатної передачі іншому підприємству, установі та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноваженій ними державній установі та органу місцевого самоврядування.

Незареєстровані ліки проти рідкісних хвороб закуповуватимуть бюджетним коштом

19.11.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку незареєстрованих лікарських засобів (за міжнародними непатентованими назвами), які можуть ввозитися на територію України з метою постачання за результатами закупівлі, проведеної особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я за кошти державного бюджету» від 15 листопада 2021 р. № 1182.

«Часто виробники лікарських засобів для лікування рідкісних захворювань не зацікавлені у реєстрації лікарських засобів в Україні, тому що вартість препаратів може бути комерційно непривабливою. І для того, щоб пацієнти не залишилися без лікування, було прийнято зазначений перелік. Важливо, що попри відсутність реєстрації в Україні, вказані препарати мають бути зареєстровані в країнах ЄС або США. Така реєстрація гарантує, що вони ефективні, якісні та безпечні» – прокоментував перший заступник Міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда.

Громадяни України на тимчасово окупованій території отримали право на безоплатного адвоката

22.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 1 липня 2021 р. № 1618-IX.

Зокрема змінами до ч. 3 ст. 13-1 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом, за зверненням спадкоємця для завершення спадкування у іншому територіальному окрузі, у випадках, якщо спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, але не закінчена.

Доповненням до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надано право на безоплатну вторинну правову допомогу.

Змінами до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зокрема передбачено, що адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю. На адміністративній межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України запроваджується тимчасовий прикордонний контроль.

Громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї лише через контрольні пункти в’їзду-виїзду, в яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, за умови пред’явлення будь-якого документа, визначеного ст. 5 Закону України «Про громадянство України» або ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України».

Іноземці та особи без громадянства в’їжджають на тимчасово окуповану територію та виїжджають з неї лише через контрольні пункти в’їзду-виїзду, в яких здійснюється тимчасовий прикордонний контроль, за умови пред’явлення паспортного документа іноземця (документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства) та спеціального дозволу з урахуванням положень Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Норми міжнародних договорів України, укладених між компетентними органами України та інших держав, про в’їзд, виїзд і пересування фізичних осіб територією договірних сторін, не поширюються на тимчасово окуповану територію, а виїзд з тимчасово окупованої території іноземців та осіб без громадянства може здійснюватися у випадках та за процедурою, передбаченими Конвенцією Організації Об’єднаних Націй про статус біженців 1951 р.

Також змінами до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:

– визначено особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території та встановлено особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території;

– на період тимчасової окупації заборонено приватизацію об’єктів державної та комунальної власності, розташованих на тимчасово окупованій території, крім випадків приватизації жилих приміщень, що знаходяться на тимчасово окупованій території, військовослужбовцями військових формувань та правоохоронних органів України;

– передбачено, що упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора. Норми цього пункту не поширюються на нерухоме житлове майно, загальна площа якого перевищує показники, встановлені ст. 265 Податкового кодексу України.

Окрім цього, визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»

Оновлено порядок оцінки банками кредитного ризику боржників на тимчасово окупованих територіях

22.11.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15 листопада 2021 р. № 118.

Новою редакцією п. 4 постанови Правління Національного банку України від 30 червня 2016 р. № 351 «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями» встановлено, що банки з метою забезпечення виконання вимог п. 6 ст. 15 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (Закон про тимчасово окуповані території) мають право упродовж строку тимчасової окупації визначати клас боржників за іпотечними кредитами, наданими особам, які проживають на тимчасово окупованій території, визначеній згідно зі ст. 3 Закону про тимчасово окуповані території, або перемістилися з неї, якщо об’єктом іпотеки є майно (крім нерухомого житлового майна, загальна площа якого перевищує показники, встановлені в ст. 265 Податкового кодексу України), розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована, та які на підставі Закону про тимчасово окуповані території звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, виходячи з інформації, наявної в банку на дату набрання чинності Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Також змінами до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2016 р. № 351, зокрема:

– надано право банкам використовувати фінансову звітність боржника, оприлюднену у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

– розширено перелік документів боржника, які повинна містити кредитна справа.

Не справляються митні платежі при переміщенні товарів з та на тимчасово окуповану територію України

22.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України у зв’язку із втратою чинності Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 1 липня 2021 р. № 1619-IX.

Новою редакцією п. 5-1 розд. XXI Митного кодексу України передбачено, що на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» норми цього Кодексу застосовуються з урахуванням цього закону.

До закінчення режиму тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя митні платежі, встановлені цим Кодексом, щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України з та на тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не справляються.

Скасовано акти НБУ щодо вільної економічної зони «Крим»

22.11.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Національного банку України» від 15 листопада 2021 р. № 119, якою визнано такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 3 листопада 2014 р. № 699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим»»;

2) постанову Правління Національного банку України від 16 грудня 2014 р. № 810 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 03 листопада 2014 року № 699»;

3) постанову Правління Національного банку України від 28 квітня 2016 р. № 303 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»;

4) постанову Правління Національного банку України від 28 грудня 2017 р. № 147 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»;

5) пп. 3 п. 1 постанови Правління Національного банку України від 5 лютого 2019 р. № 32 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»;

6) постанову Правління Національного банку України від 17 березня 2020 р. № 31 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 03 листопада 2014 року № 699».

Визначено особливості адміністрування податків і зборів в АРК та м. Севастополі

22.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» від 1 липня 2021 р. № 1617-IX.

Документом установлено особливості застосування Податкового кодексу на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» для платників податків, які мають податкову адресу та/або об’єкти оподаткування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на дату втрати чинності Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».

Зокрема на тимчасово окупованій території не справляються загальнодержавні та місцеві податки і збори та військовий збір; платників податків звільнено від обов’язку подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів; не проводяться контролюючими органами камеральні, документальні та фактичні перевірки; зупиняється заходи, пов’язані з погашенням податкового боргу, нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань та інші порушення податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Контролюючий орган здійснює без подання платником податку заяви списання податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій, пені та несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням)) платника податків із податковою адресою на тимчасово окупованій території, який за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виник у період з дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату прийняття рішення про списання такого боргу.

Також визначено, що:

– доходи фізичної особи – громадянина України, яка має податкову адресу на тимчасово окупованій території, отримані у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права), оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором за загальними правилами оподаткування, встановленими Податковим кодексом;

– будь-які податки, збори, стягнуті на тимчасово окупованій території, не змінюють розмір податкових зобов’язань з податків, зборів, нарахованих (що підлягають стягненню) на іншій території України;

– контролюючий орган здійснює анулювання реєстрації платників єдиного податку третьої групи, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території, за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без прийняття рішення по кожному окремому платнику податків.

Окрім цього, тимчасово на період дії особливого правового режиму тимчасової окупації, визначеного Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Національний банк України має право встановити порядок транскордонного переміщення готівкової валюти держави-окупанта та/або порядок здійснення операцій з готівковою валютою держави-окупанта на території України.

Зміни внесено до Податкового кодексу, п. 9-3 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про виконавче провадження», ст. 16 Закону України «Про валюту і валютні операції».

Розблоковано роботу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти

23.11.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» від 2 листопада 2021 р. № 1838-IX.

Новою редакцією ч. 2 ст. 19 Закону України «Про вищу освіту» уточнено, що склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формується у такому складі:

1) три особи, які обираються із числа представників всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців;

2) дві особи з числа здобувачів вищої освіти першого або другого рівня;

3) не менше одного представника з числа осіб, які працюють за основним місцем роботи у:

– Національній академії наук України;

– національній галузевій академії наук (по одному представнику від кожної академії);

– закладі вищої освіти державної форми власності;

– закладі вищої освіти комунальної форми власності;

– закладі вищої освіти приватної форми власності.

При формуванні складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти має бути додержано вимогу щодо представництва не більше однієї особи від галузі знань з числа кандидатів, висунутих суб’єктами, зазначеними у п. 3 цієї частини.

Особа може бути висунута кандидатом у члени Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти суб’єктами, зазначеними у ч. 2 цієї статті, або шляхом самовисування.

Установлено, що:

– конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, розпочатий до набрання чинності цим Законом, припиняється у день набрання чинності цим Законом;

– у зв’язку із скасуванням рішення про затвердження складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2021 р. у справі № 640/21854/18 Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки має право затвердити тимчасовий склад Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти без проведення конкурсу, передбаченого Законом України «Про вищу освіту». Повноваження тимчасового складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти тривають до затвердження нового складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, сформованого за наслідками конкурсу, але не більше шести місяців з дня затвердження тимчасового складу.

Окрім цього, Кабінет Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом має розпочати процедуру проведення конкурсу щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з урахуванням вимог цього Закону.

Чемпіонату світу з футболу серед учнів відбудеться в Україні 2023 року

23.11.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про підготовку та проведення в Україні у 2023 році міжнародних спортивних заходів серед учнівської молоді» від 18 листопада 2021 р. № 586/2021, згідно з яким Кабінет Міністрів має:

1) у місячний строк утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні міжнародних спортивних заходів серед учнівської молоді та затвердити його персональний склад;

2) розробити за участю Української федерації учнівського спорту з урахуванням пропозицій Організаційного комітету та затвердити до 29 грудня 2021 р. план заходів з підготовки та проведення в Україні у 2023 р. чемпіонату світу з футболу серед учнів та Всесвітньої гімназіади із зимових видів спорту;

3) забезпечити в установленому порядку реалізацію та фінансування відповідних міжнародних спортивних заходів серед учнівської молоді, зокрема, передбачивши під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на 2023 рік кошти відповідно до обґрунтованих потреб;

4) вжити заходів щодо популяризації серед дітей та молоді занять спортом, створення відповідної спортивної інфраструктури;

5) забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів з підготовки та проведення в Україні у 2023 р. чемпіонату світу з футболу серед учнів та Всесвітньої гімназіади із зимових видів спорту;

6) інформувати щоквартально про хід підготовки до проведення в Україні у 2023 р. чемпіонату світу з футболу серед учнів та Всесвітньої гімназіади із зимових видів спорту.

Також Івано-Франківській, Київській, Львівській обласним та Київській міській державним адміністраціям доручено забезпечити в установленому порядку вирішення питань, пов’язаних із реалізацією заходів з підготовки та проведення в Україні у 2023 р. чемпіонату світу з футболу серед учнів та Всесвітньої гімназіади із зимових видів спорту, у тому числі організацією культурно-освітніх заходів для учнівської молоді.

актуальні правові новини