Правовий тиждень новин

Як заповнювати звіт партії за 2020 рік?

06.07.2021 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало нові роз’яснення для політичних партій про фінансування політичних партій та підготовку їхньої паперової квартальної звітності за 2020 р., у яких партії можуть знайти відповіді на питання:

– коли закінчується календарний рік, протягом якого партія повинна витратити кошти, отримані з державного бюджету?

– які особливості проходження зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності партії?

– чи потрібно відображати у Звіті кошти по надходженню і витратах по вищевказаних виборах (виборчі фонди), а також дані по відкритих рахунках таких фондів, відомості про відкриття та закриття рахунків таких фондів?

– чи вважається внеском на підтримку політичної партії безоплатне проведення для представників партії семінарів, тренінгів, навчань, онлайн дискусій тощо?

Нагадаємо, що партії можуть подавати звіти за 2020 р. протягом 40 днів після закінчення карантину. Так, за умови, якщо дію карантинних заходів не буде продовжено, 11 жовтня 2021 р. буде останнім днем строку подання звітів за всі квартали 2020 р. та за перший квартал 2021 р.

 

Інституційний аудит закладу освіти може проводитися частково онлайн

 

06.07.2021 Набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України «Деякі питання здійснення державного нагляду (контролю) у сфері загальної середньої освіти» від 30 квітня 2021 р. № 493, яким Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти викладено у новій редакції.

«Враховуючи зовнішні обставини, зокрема пандемію, і, відповідно, перехід шкіл на дистанційне навчання, Державна служба якості освіти України вдосконалила процедуру проведення інституційного аудиту. Відтепер експерти зможуть вивчати діяльність закладу освіти з використанням онлайн-технологій. При цьому головна ідея зовнішнього оцінювання залишається незмінною – підтримка і допомога школам на шляху підвищення якості освіти», – прокоментував Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак.

Так, дистанційно можуть застосовуватися такі методи збору інформації, як:

– опитування учнів, їхніх батьків та вчителів;

– спостереження за проведенням навчальних занять;

– вивчення документації.

Також доповнено критерії та індикатори оцінювання діяльності закладу освіти щодо рівня організації дистанційного навчання. Експертна група вивчатиме, наскільки ефективно вчителі застосовують:

– цифрові технології;

– електронні освітні платформи;

– форми організації освітнього процесу.

Водночас строк перебування експертів у закладі лишився незмінний: п’ять або десять робочих днів (залежно від штату педагогічних працівників). Обидві сторони під час інституційного аудиту мають право на аудіо-, фото- і відеофіксацію.

Крім цього, наказом затверджено Порядок проведення позапланових перевірок закладів загальної середньої освіти та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 5 серпня 2019 р. № 1071 «Про затвердження уніфікованої форми акта, що складається за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти».

 

У підготовки до осінньо-зимового періоду включиться нова Міжвідомча робоча група

06.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2021/22 року» від 2 червня 2021 р. № 683.

Вказана Міжвідомча робоча група є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, що утворений з метою забезпечення своєчасної та якісної підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду, оперативного вирішення наявних проблемних питань, якісного забезпечення споживачів житлово-комунальними послугами, удосконалення системи розрахунків між споживачем та надавачем послуг, сприяння укладенню договорів на постачання природного газу між підприємствами теплопостачання та газотранспортними підприємствами.

Основними завданнями Міжвідомчої робочої групи є:

1) координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов’язаної з:

– підготовкою об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2021/22 року;

– стабілізацією фінансового та економічного стану підприємств теплопостачання;

– проведенням заходів щодо підвищення рівня розрахунків за спожиті комунальні послуги;

– зменшенням заборгованості підприємств теплопостачання перед енергопостачальними організаціями;

– взаємодією підприємств теплопостачання та газотранспортних підприємств щодо укладення договорів на постачання природного газу;

2) підготовка пропозицій щодо:

– оперативного вирішення проблемних питань, пов’язаних з підготовкою об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу до осінньо-зимового періоду 2021/22 року;

– стимулювання залучення інвестицій на модернізацію об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу;

– формування ціни на природний газ та тарифів на теплову енергію під час підготовки та проходження осінньо-зимового періоду 2021/22 року;

– реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на будівництво, реконструкцію та модернізацію об’єктів теплопостачання.

 

Ставка податку за користування надрами залежатиме від ціни ресурсів на світових ринках

 

06.07.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» № 5600, яким, зокрема пропонується:

– приведення абсолютних значень розмірів ставок податків у відповідність до фактичного рівня макроекономічних показників;

– підвищення ефективності сплати рентних платежів з видобування корисних копалин та акцизного податку;

– засоби протидії «скруткам» та боротьби з необлікованим використанням землі та тіньовим обігом сільськогосподарської продукції;

– унеможливлення зловживання бюджетним відшкодуванням ПДВ;

– підвищення повноти сплати податків та ефективності адміністрування податкового боргу.

Зокрема запроваджується звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиним податком і військовим збором громадян та підприємців, які користуються державними програмами «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека».

«Завдяки змінам до Податкового кодексу ми матимемо дієві механізми боротьби зі «скрутками» та тіньовим обігом сільськогосподарської продукції, а також зі зловживаннями бюджетним відшкодуванням ПДВ. Ті, хто раніше ухилявся від сплати податків, тепер платитимуть. А розмір ставки оподаткування за користування державними надрами буде залежати від ціни на ресурси на світових ринках і обчислюватись за формулою, що прив’язана саме до ринкової вартості, а не до собівартості видобутих копалин, як це є зараз. Так, відносно залізної руди (62% Fe CFR), яка сьогодні вже коштує більше 200 дол. США за тонну, наразі держава отримує за «бідну руду» 19,20 грн/т, а за «багату руду» – 204 грн/т. Після ухвалених змін, цей показник складе 507,80 грн/т», – прокоментував Міністр фінансів Сергій Марченко.

 

Облаштувати доступ для осіб з інвалідністю можна без документів на будівельні роботи

08.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або їх розумного пристосування» від 30 червня 2021 р. № 668.

Дія затвердженого Порядку не поширюється на засоби безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів, що влаштовуються відповідно до проектної документації на будівництво об’єктів під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення підприємств, реставрації, капітального ремонту (включаючи роботи з реконструкції вхідних груп, під час яких здійснюється влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів).

Проектна документація на влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів або їх розумного пристосування розробляється відповідно до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів, затвердженого наказом Мінрегіону від 16 травня 2011 р. № 45.

Параметри засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів або їх розумного пристосування визначаються відповідно до вимог будівельних норм, стандартів і правил.

Перед початком виконання робіт із влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів або їх розумного пристосування замовник надсилає повідомлення про наміри щодо влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів або їх розумного пристосування структурному підрозділу обласної, районної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з питань архітектури або виконавчому органу сільської, селищної, міської ради з питань архітектури:

– в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом, користувачами якої є суб’єкт звернення та суб’єкт надання відповідної послуги;

– у паперовій формі (зокрема через центри надання адміністративних послуг) або поштовим відправленням з описом вкладення.

До повідомлення про наміри замовник додає затверджену проектну документацію на влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів або їх розумного пристосування.

Уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі зазначених документів визначає відповідність намірів замовника вимогам нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення і надсилає протягом п’яти робочих днів замовнику повідомлення про погодження намірів, а у разі невідповідності намірів замовника вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам уповноважений орган з питань містобудування та архітектури протягом п’яти робочих днів подає зауваження та пропозиції щодо приведення намірів замовника у відповідність із зазначеними вимогами.

Після врахування зауважень та пропозицій замовник має право повторно звернутись до уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури за погодженням намірів.

У разі ненадання уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури відповіді на повідомлення про наміри протягом п’яти робочих днів з дати його надходження наміри вважаються погодженими зазначеним органом без зауважень за вмовчанням.

Роботи з влаштування засобів безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів виконуються без документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм та правил.

Засоби безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів або їх розумного пристосування, влаштовані відповідно до вимог цього Порядку, не підлягають прийняттю в експлуатацію.

 

Президент повернув закон про відновлення роботи Вищої кваліфкомісії суддів України

 

09.07.2021 Президент України Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» (законопроект № 3711-д), який Верховна Рада прийняла 29 червня 2021 р.

«Підтримуючи необхідність відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не можу погодитися із пропонованим Законом підходом до вирішення окремих питань», – йдеться у пропозиціях Президента.

Зокрема Закон містить положення, які не узгоджуються між собою.

Так, абзацом сімнадцятим пункту 16 розділу І Закону передбачено, що рішення першого складу Конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. Водночас згідно з абзацом двадцятим зазначеного пункту Закону рішення Конкурсної комісії ухвалюється, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Конкурсної комісії, з яких двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями та двоє запропоновані Радою суддів України.

Відтак запроваджуваний Законом порядок прийняття рішень першим складом Конкурсної комісії зумовлює колізію правових норм з одного і того ж питання.

Наявність внутрішніх суперечностей у нормативно-правовому акті є несумісною з принципом правової визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм.

Зазначене свідчить про відсутність належного правового регулювання, порушення конституційного принципу верховенства права, що створює ризик неоднакового застосування положень Закону.

 

Затверджено вимоги до програм підвищення кваліфікації аудиторами безпеки автомобільних доріг

 

09.07.2021 Набрав чинності наказ Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Вимог до програм підвищення кваліфікації осіб, які здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг» від 18 травня 2021 р. № 268, дія яких поширюється на суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації осіб, що здійснюють аудит та перевірку безпеки автомобільних доріг або мають намір провадити таку діяльність.

Підвищення кваліфікації здійснюється за програмами, які за змістом поділяються на такі типи: програми підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг, програми підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг, та спеціальні програми.

Програма підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг має включати питання безпеки автомобільних доріг (етапи, показники, глобальний підхід до безпеки автомобільних доріг, фактори виникнення дорожньо-транспортних пригод, поведінка учасників дорожнього руху, ведення статистики дорожньо-транспортних пригод, методи аналізу даних про дорожньо-транспортні пригоди, проектні рішення щодо складових елементів і функцій доріг), проектування автомобільних доріг з погляду безпеки (базові принципи проектування автомобільних доріг з погляду безпеки, людський фактор у проектуванні автомобільних доріг, функціональна класифікація доріг, планування безпечної мережі доріг, особливі проблеми автомобільних доріг населених пунктів, розташованих уздовж доріг, проектування автомобільних доріг з урахуванням потреб всіх учасників дорожнього руху, практичні рішення щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в лінійних населених пунктах, управління місцями концентрації дорожньо-транспортних пригод), організації проведення аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, основи правового регулювання аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг, а також інші питання, визначені замовниками освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Програма підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг, має охоплювати також питання безпеки дорожнього руху, причини виникнення дорожньо-транспортних пригод, оцінки ризиків виникнення дорожньо-транспортних пригод, аналіз даних про дорожньо-транспортні пригоди, основи виявлення, аналізу та вжиття заходів щодо оцінювання та ліквідації аварійно-небезпечних ділянок і місць (ділянок) концентрації дорожньо-транспортних пригод, усунення причин їх скоєння, принципи організації дорожнього руху, використання елементів безпеки в проектуванні, будівництві та експлуатації доріг.

Спеціальна програма підвищення кваліфікації має охоплювати окремі питання програм підвищення кваліфікації аудиторів з безпеки автомобільних доріг та програм підвищення кваліфікації осіб, що проводять перевірку безпеки автомобільних доріг.

Програми підвищення кваліфікації за обсягом поділяються на:

– довгострокові програми – програми підвищення кваліфікації обсягом не менше ніж 4 кредити ЄКТС;

– короткострокові програми – короткострокові програми підвищення кваліфікації обсягом не менше ніж 1,5 кредита ЄКТС.

Програми підвищення кваліфікації розробляють і затверджують відповідні суб’єкти надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації та можуть передбачати очну (денну, вечірню), дистанційну та змішану (очну та дистанційну з використанням спеціальних інтернет-платформ, веб-сайтів тощо) форми навчання.

 

Українську ідентичність формуватимуть за новою програмою

09.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на період до 2025 року та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 30 червня 2021 р. № 673, метою якої є удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності.

Програма передбачає концентрацію такі пріоритетні завдання:

– формування української громадянської ідентичності – здійснення заходів, спрямованих на впровадження та утвердження суспільно-державних (національних) цінностей, розвиток громадянської ідентичності населення України;

– військово-патріотичне виховання – здійснення заходів, спрямованих на формування у громадян готовності до захисту України, громадського сприяння безпеці та обороні України та підвищення престижу військової і спеціальної державної служби;

– формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання – здійснення заходів, спрямованих на розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання;

– підтримка та співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства щодо національно-патріотичного виховання.

 

Класи-комплекти можна створювати в будь-якій початковій школі

 

09.07.2021 Набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 05 серпня 2016 року № 944» від 27 травня 2021 р. № 588, яким Положення про з’єднаний клас (клас-комплект) початкової школи у філії опорного закладу викладено у новій редакції.

Тепер такий клас може бути створений у будь-якій початковій школі, а не лише у філії опорного закладу.

МОН пояснило, що клас-комплект об’єднує учнів різних років навчання (класів), у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, що здобувають початкову освіту відповідно до освітньої програми, яка враховує особливості організації навчання таких учнів.

Такі класи створюються у випадку, коли у зв’язку з демографічною ситуацією один або декілька класів початкової школи не можуть бути створені (навіть з мінімальною наповнюваністю 5 учнів), при цьому їх гранична наповнюваність становить не менше п’яти та не більше дванадцяти осіб.

Освітній процес у таких класах може організовуватися одним або кількома вчителями, у тому числі вчителями-предметниками, можуть використовуватися технології дистанційного навчання, а навчальні заняття за можливості проводяться з одного предмета (інтегрованого курсу), з інтегрованим змістом навчального матеріалу.

Утворення з’єднаних класів не є обов’язковим. Рішення про це ухвалює школа. Під час створення таких класів обов’язково враховуються:

– освітні потреби учнів, у тому числі особливі освітні потреби;

– здатність закладу освіти забезпечити організацію освітнього процесу для учнів різних років навчання на належному рівні;

– рівень забезпечення закладу освіти кваліфікованими педагогічними кадрами;

– наявність належної матеріально-технічної бази (обладнані спортивні об’єкти, навчальні кабінети, комп’ютерне обладнання, доступ до мережі Інтернет тощо);

– укомплектування бібліотечного фонду закладу освіти відповідно до ліцензійних умов.

 

На 742 млн грн збільшено видатки на забезпечення правосуддя

 

12.07.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами» від 17 червня 2021 р. № 1558-IX, яким збільшено на 742 млн грн видатки Державній судовій адміністрації за програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя».

 

Форма і зміст структури власності, яка має обов’язково надаватися державному реєстратору

 

12.07.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності» від 19 березня 2021 р. № 163.

Згідно з ним структура власності за формою є офіційним документом, що являє собою схематичне зображення структури власності юридичної особи, яка відображає всіх осіб, які прямо або опосередковано володіють цією особою самостійно чи спільно з іншими особами або незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи.

Зразки складання схематичного зображення структури власності оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінфіну.

У разі наявності у структурі власності юридичної особи іноземних юридичних осіб та/або осіб, які не перебувають у громадянстві України і є громадянами (підданими) іншої держави або держав, трастів, інших подібних правових утворень до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують належність цим особам, трасту та/або іншим подібним правовим утворенням корпоративних прав у юридичній особі, крім випадків, коли відомості про відповідних суб’єктів наявні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

У разі наявності у структурі власності юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника, відомості щодо можливості здійснення яким вирішального впливу на управління або діяльність такої юридичної особи чітко не відслідковується за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань чи за документами, які подаються для проведення реєстраційної дії у пакеті документів разом із структурою власності, до схематичного зображення структури власності також мають додаватися офіційні документи (їх копії, зокрема нотаріально засвідчені копії), що підтверджують можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Структура власності підписується керівником юридичної особи.

Документи можуть підписуватись іншою уповноваженою особою (крім керівника), яка має право підпису від імені юридичної особи, зокрема представником засновника (учасника) юридичної особи відповідно до прийнятого рішення уповноваженим органом управління цієї юридичної особи. У такому разі до схематичного зображення структури власності також додається оригінал або завірена в установленому порядку копія документа, який підтверджує повноваження підписанта (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього підписанта містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Структура власності, яка подається у пакеті документів для державної реєстрації створення юридичної особи, підписується одним із засновників такої юридичної особи чи іншою уповноваженою зборами особою.

На схематичному зображенні структури власності зазначаються:

– всі особи, які прямо або опосередковано володіють однією юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всі учасники юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юридичної особи);

– всі особи, які незалежно від формального володіння мають можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи;

– розмір участі (відсоток корпоративних прав), який належить кожній фізичній та/або юридичній особі, кожному трасту та/або іншому подібному правовому утворенню в іншій юридичній особі, трасті або іншому подібному правовому утворенні.

На схематичному зображенні структури власності вказуються щодо кожної:

– фізичної особи – громадянина України – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер (та за наявності – серію) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду закордон (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

– фізичної особи – іноземця та особи без громадянства – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) англійською мовою та його транслітерація українською мовою, країна громадянства (підданства), а у разі, якщо особа є громадянином (підданим) декількох країн, – всі країни її громадянства (підданства), дата народження. Якщо особа у звітному році була податковим резидентом країни, відмінної від країни свого громадянства (підданства), або якщо особа є громадянином (підданим) декількох країн, додатково зазначається країна, податковим резидентом якої була особа у звітному році;

– юридичної особи України – повне найменування відповідно до установчих документів, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

– іноземної юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення – повне найменування англійською мовою та його транслітерація українською мовою, країна заснування (утворення), країна реєстрації довірчого власника (за наявності), місцезнаходження, ідентифікаційний номер (у разі наявності), що нерезидент використовує під час подання податкових декларацій та інших податкових документів до податкових органів у країні, резидентом якої він є.

Якщо за звичаями національної меншини, до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, зазначаються лише складові імені.

На схематичному зображенні структури власності щодо кожного кінцевого бенефіціарного власника (за наявності) зазначається опис здійснення вирішального впливу кінцевого бенефіціарного власника на діяльність юридичної особи (прямий та/або непрямий).

У разі здійснення прямого вирішального впливу зазначається відсоток частки в статутному (складеному) капіталі юридичної особи або відсоток права голосу в юридичній особі (дані надаються у відсотках), а у разі здійснення непрямого вирішального впливу зазначається характер бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

 

Майно ВНЗ може безоплатно передаватися іншому державному або комунальному закладу освіти

 

12.07.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного управління майном закладів вищої освіти державної і комунальної форми власності» від 17 червня 2021 р. № 1557-IX.

Зокрема новим абзацом ч. 2 ст. 70 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що майно державного або комунального закладу вищої освіти, у тому числі того, що має статус національного, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених цим Законом, та не забезпечує статутну діяльність, може безоплатно передаватися у встановленому законодавством порядку іншому державному або комунальному закладу вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, науковій установі або науковій організації державної форми власності за умови його подальшого використання виключно для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами та/або Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Також новою редакцією ч.ч. 4 і 6 ст. 80 Закону України «Про освіту» встановлено, що об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов’язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Майно закладів освіти, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до ст. 81 цього Закону.

 

Одноразова відпустка при народженні дитини не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини

12.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини» від 7 липня 2021 р. № 693, який визначає механізм та умови надання одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини.

Згідно з Порядком право на відпустку має:

1) чоловік, дружина якого народила дитину. Зазначені особи під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб;

2) батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Зазначені особи під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, довідку про реєстрацію місця проживання;

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Баба, дід або інший повнолітній родич дитини, батько якої є одиноким, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокого батька, в якій засвідчується невикористання ним такої відпустки та зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, визначених пп. 3 п. 3 цього Порядку.

Для підтвердження статусу «одинокого батька» такі особи також додають свідоцтво про смерть матері дитини або рішення суду про позбавлення її батьківських прав, визнання безвісно відсутньою чи оголошення померлою.

Баба, дід або інший повнолітній родич дитини, мати якої є одинокою, під час подання заяви про надання відпустки повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини, а також заяву одинокої матері, в якій зазначається особа, що фактично здійснюватиме догляд за дитиною, із числа осіб, передбачених пп. 3 п. 3 цього Порядку.

Для підтвердження статусу «одинокої матері» такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

Відпустка не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини.

Працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

У разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.

Граничний строк виплати заробітної плати працівникам за час відпустки не може перевищувати трьох днів з дня її початку.

 

Оновлено форми заяв держреєстрації юридичних осіб

 

12.07.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3268/5» від 29 червня 2021 р. № 2320/5, яким оновлені форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:

– форма 2 «Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади)»;

– форма 4 «Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування»;

– форма 6 «Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи».

 

Новий Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва

12.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна» від 7 липня 2021 р. № 690, який визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об’єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об’єкта, які є самостійними об’єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до ч. 5 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов пояснив, що новий Порядок врегульовує питання щодо:

– переліку реквізитів (складових) адрес об’єктів будівництва, об’єктів нерухомого майна із деталізацією випадків, коли ці реквізити (складові) застосовуються чи не застосовуються;

– визначення необхідних реквізитів для присвоєння адреси за межами населених пунктів;

– присвоєння адреси окремим частинам будинку, які є самостійними об’єктами права на нерухоме майно (квартири, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення);

– здійснення впорядкування нумерації (перенумерації) будинків та квартир;

– визначення переліку об’єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса.