Пріоритети роботи Уряду: коментар

Проте з іншого боку сам зміст заяви породжує більше питань, ніж дає відповідей. Наприклад, добре сказано: «Міністерства мають займатися напрацюванням політики і правил, а не управлінням реальним сектором». Але для цього в них мають бути створені директорати для кожного напрямку політики, а цього завдання Уряд не може виконати роками, починаючи з 2016 року, коли вперше його собі поставив.

Уряд Шмигаля давно продублював собі це завдання, але жодного руху вперед не відбувається. Навіть немає визначеності що таке «напрямки політики», скільки їх. Давно стало зрозуміло, що кожне міністерство саме для себе не може вирішити цих питань, має бути уніфікований підхід для всього уряду, тобто всіх міністерств. Втім, відповідна зміна в Закон про ЦОВВ про передачу Кабінету Міністрів права створювати чи затверджувати директорати ним же не підтримується. Без цих змін це завдання залишиться голою декларацією.

Подібна ситуація і з завданням щодо продовження децентралізації. Сама децентралізація повноважень і фінансів, як відомо, зупинена, а в деяких сферах відбувається зворотній процес централізації, наприклад, деяких адміністративних послуг. Прем’єр-міністр наповнив цей пункт категоричною обіцянкою в 2023 році запровадити префектів. Проте це не може бути реалізовано швидше, ніж відповідні зміни будуть внесені в Конституцію України, що в свою чергу не може бути здійснено в умовах воєнного стану, тобто швидше, ніж досягнута перемога у війні.

Водночас законопроєкт про місцеві державні адміністрації в новій редакції №4298, який би суттєво покращив правове регулювання їх діяльності вже зараз, лежить у Верховній Раді підготовлений до 2-ого читання вже більше року, від вересня 2021. І голосів за нього немає, тому що 15 листопада 2021 року на вимогу когось з офісу Президента він був переписаний, м’яко кажучи не в бік європейської інтеграції. І ніякої активності Уряду в цьому напрямку не видно.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ