Слідче управління ФСБ заочно звинуватило у сприянні терористичній діяльності (ч. 1.1 ст. 205.1 КК РФ) засновнику месенджера Telegram Павлу Дурову. 41-річний бізнесмен, який давно проживає за кордоном, має крім російського громадянство ОАЕ, Франції і карибської держави Сент-Кітс і Невіс, оголошений у міжнародний розшук. Найближчим часом спецслужба має намір звернутися до Лефортовського суду столиці з клопотанням про заочний арешт пана Дурова на два місяці з моменту його фактичного затримання чи екстрадиції з-за кордону. Після цього до розшуку бізнесмена мають підключитись інші країни.
За версією слідства, сприяння фігуранта тероризму виявляється у тому, що Telegram не видаляє «чисельні канали, чати та боти», які використовують спецслужби України, а також терористичні та екстремістські організації для підготовки «масових вбивств, здійснення кібершахрайської діяльності». Наслідком цього стали не лише багатомільярдні збитки, а й численні людські жертви.
Зокрема, ФСБ задокументовано сотні фактів використання українськими спецслужбами популярного у молодіжному середовищі чат-бота месенджера Telegram «Дайвінчик/Leo — знайомства, спілкування та нові друзі» (внесений до Єдиного реєстру заборонених сайтів Роскомнагляду).
Через нього, йдеться у повідомленні ФСБ, російські підлітки залучаються до диверсійно-терористичної діяльності шляхом обману та психологічної обробки. Так, через цей Telegram-сервіс співробітники спецслужб України під виглядом дівчат вступають в онлайн-контакт з російськими молодими людьми, які «в розвиток романтичних відносин надсилали геолокацію бажаного місця зустрічі — як правило, у великому торговому центрі або поблизу соціально значимого об’єкта,— а також оплачували їм квитки в кіно, на концерти.
Надалі через закордонні месенджери з росіянами зв’язувалися представники українських спецслужб, які видавали себе за співробітників російських правоохоронних органів чи Росфінмоніторингу. Вони повідомляли, що спрямовані гроші надійшли на рахунки ЗСУ, а передані координати використані противником для планування завдання ракетних ударів і безпілотних атак. Потім, зазначають у ФСБ, ошуканих та заляканих громадян під загрозою притягнення до кримінальної відповідальності схиляли до скоєння збройних нападів та підпалів нібито у рамках перевірки антитерористичної захищеності об’єктів та участі в інших «псевдооперативних заходах».
За всіма цими фактами СКР порушено кримінальні справи за ст. 205 КК РФ («Терористичний акт»), ст. 205.1 КК РФ («Сприяння терористичної діяльності»), ст. 281 КК РФ («Диверсія»), ст. 150 КК РФ («Залучення неповнолітнього до скоєння злочину»), ст. 167 КК РФ («Умисні знищення чи пошкодження майна»). У рамках розслідування починаючи з липня 2025 року в Московському регіоні, Санкт-Петербурзі та Ленінградській області, Чувашії, Башкирії, Алтайському краї, Білгородській, Володимирській областях та ще десятці регіонів затримано 46 громадян Росії віком від 12 до 22 років. Всі вони були користувачами чат-бота «Дайвінчик» і здійснили за завданнями українських спецслужб збройні напади на співробітників правоохоронних органів, підпали автотранспорту, об’єктів енергетики, зв’язку та банкоматів, а також використовувалися як кур’єри для отримання грошей у обдурених громадян та доставки цих коштів у криптообмінники для зарахування.
Очевидно, що Павло Дуров є ключовою фігурою у розслідуванні не лише ФСБ, а й СКР. У зв’язку з цим кримінальні справи стосовно нього найближчим часом з великою ймовірністю будуть об’єднані в одне провадження. Кому саме їх розслідувати має вирішити Генпрокуратура.
Кримінальне переслідування пана Дурова у Росії багато в чому нагадує його кримінальну справу у Франції. Увечері 24 серпня 2024 року, коли підприємець прилетів приватним літаком з Азербайджану до Парижа, його затримали співробітники жандармерії та слідчі. Їх цікавили не сам месенджер як технологічна платформа і не політична діяльність його засновника, а розслідування цілого ряду злочинів, які відбувалися, за версією слідства, з використанням Telegram. Загалом пана Дурова допитували за 12 епізодами, пов’язаними з організованою злочинністю.
Серед них називалися незаконний обіг наркотиків, поширення матеріалів сексуального насильства над дітьми, шахрайство, відмивання грошей та діяльність злочинних угруповань.
Французька прокуратура фактично намагалася довести, що керівництво Telegram, свідомо ухиляючись від співпраці зі слідством, сприяло функціонуванню злочинної інфраструктури.
Це стало головною відмінністю справи Дурова від більшості попередніх процесів проти інтернет-компаній. Його не звинувачували у скоєнні цих злочинів особисто. Французьке правосуддя намагалося встановити відповідальність власника платформи за те, що саме через його обслуговування діяли злочинці і що адміністрація сервісу, за версією слідства, не вживала достатніх заходів для припинення їхньої діяльності.
Перші чотири доби пан Дуров провів під вартою. Його неодноразово допитували слідчі. 28 серпня 2024 року суддя офіційно звинуватив Павла Дурова і переклав справу на стадію судового розслідування. Водночас підприємця звільнили з-під варти, але на дуже жорстких умовах. Він був зобов’язаний внести заставу у розмірі €5 млн, двічі на тиждень відзначатись у поліції та не мав права залишати територію Франції. По суті, йшлося про судовий контроль, який дозволяв йому жити на волі, але суттєво обмежував пересування.
Паралельно французька преса уважно стежила за змінами політики Telegram. Вже у вересні 2024 року компанія оголосила про посилення модерації, закриття деяких спірних функцій та готовність активніше співпрацювати з правоохоронними органами за законними судовими запитами. Багато спостерігачів пов’язували ці рішення безпосередньо з французьким розслідуванням.
Декілька місяців пан Дуров залишався у Франції під судовим контролем. Лише у березні 2025 року слідчий суддя вперше дозволив йому залишити країну на кілька тижнів. Після цього підприємець вилетів до Дубаї, де знаходиться штаб-квартира Telegram. У липні 2025 року Апеляційний суд Парижа пом’якшив умови судового контролю. Відтепер Павлу Дурову дозволено виїжджати до Дубаю, де він постійно проживає, на строк не більше 14 днів поспіль за умови попереднього повідомлення слідчих суддів.
Наразі французька преса згадує про реакцію російської влади на затримання підприємця. Хоча Павло Дуров залишив країну ще у 2014 році після конфлікту навколо соціальної мережі «ВКонтакте», Москва публічно виступила на його захист.
Офіційні представники МЗС росії нагадали європейським ЗМІ історію 2018 року, коли російський суд намагався заблокувати Telegram, а численні західні правозахисні організації виступали на захист месенджера.
Посольство росії в Парижі вже наступного дня після затримання звинуватило французьку владу у відмові співпрацювати з російськими дипломатами і вимагало надати консульський доступ до пана Дурова, який мав російське громадянство поряд з французьким. На його підтримку висловлювалися й російські політики. Арешт пана Дурова вони представили як приклад політично вмотивованого тиску на свободу слова та цифрові платформи.
Резонанс виявився настільки великим, що президент Франції Емманюель Макрон змушений був спростувати твердження про політичний характер справи. «Арешт відбувся виключно в рамках судового розслідування, що триває. Це аж ніяк не є політичним рішенням»,— наголошував тоді французький президент.
За матеріалами іноземних ЗМІ

Коментарі
Loading…