Про фактори, що впричинили зіткнення між Індією та Пакістоном…

У квітні в індійському Джамму та Кашмірі стався найстрашніший у країні теракт за останні 15 років: озброєні бойовики розстріляли туристів, загинули 26 людей. Відповідальність узяв підрозділ, пов’язаний із пакистанським угрупуванням «Лашкар-е-Тайба».

Слідом за нападом Індія відкликала угоду про водні ресурси, посилила візовий режим та знизила рівень дипломатичних відносин із Пакистаном. Конфлікт навколо Кашміру, який триває вже понад 75 років, знову опинився у центрі міжнародної уваги. 30 квітня міністр інформації Пакистану Аттаулла Тарар заявив: Ісламабад має «достовірну інформацію» про те, що Індія має намір «вжити воєнних дій» проти Пакистану в найближчі 24–36 годин».

Про етапи конфлікту та можливі наслідки

22 квітня група бойовиків напала на туристів в індійському регіоні Джамму та Кашмір (регіон – предмет територіальної суперечки між Індією та Пакистаном) . Того дня жертвами стрілянини стали 25 громадян Індії та один непалець, які відпочивали в долині Байсаран біля міста Пахалгам. Теракт став найбільшим за кількістю жертв серед мирного населення з 2008 року.

Відповідальність за теракт узяв підрозділ “Лашкар-е-Тайба” “Фронт опору”. За даними ЗМІ, цей підрозділ з’явився в пакистанській частині Кашміру після того, як регіон у 2019 році втратив свій особливий статус, який надає йому широку автономію. Одна з головних цілей «Лашкар-е-Тайба» — відокремити Кашмір від Індії. При цьому дослідники неодноразово писали, що пакистанські силовики мають зв’язки із цим угрупованням. Сам “Фронт опору” заявив, що приводом для теракту стала видача індійською владою дозволів на будівництво в Кашмірі нового житла на 80 тисяч осіб. Імовірно, до нього в’їдуть індійці з інших регіонів.

Реакція

Індійська поліція після нападу в Пахалгамі показала портрети трьох ймовірних терористів. При цьому невідомо, скільки було бойовиків. Наразі тривають їхні пошуки, у Пахалгамі силовики провели масштабні рейди та затримали для допиту понад 1500 осіб. Потім влада знесла вдома 10 жителів штату, яких підозрюють в участі в теракті. За даними ЗМІ, для цього силовики використали вибухівку.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що «Індія виявить, вистежить і покарає кожного терориста та його покровителів» і «переслідуватиме їх до краю землі». Індійська поліція також запропонувала винагороду у два мільйони рупій ($23 500) за інформацію, яка допоможе заарештувати трьох підозрюваних.

Потім влада знизила рівень дипломатичних відносин з Пакистаном: скоротила чисельність працівників посольств, закрила наземний транзитний пункт, призупинила дію договору про спільне використання водних ресурсів річки Інд.

Витоки п’яти із шести річок системи Інда знаходяться в Індії, але основним споживачем води є Пакистан, і в 1960 році було підписано угоду про розподіл водних ресурсів. Індія вперше призупинила дію договору.

Поки що призупинення навряд чи вплине на обсяг води в Пакистані, але Індія тепер не зобов’язана ділитися даними про скидання і дотримуватися мінімальних норм подачі води. Пакистанські офіційні особи розцінили дії Індії як «водну війну» та акт агресії на тлі вже існуючого дефіциту води.

Також Індія пообіцяла анулювати за три дні всі видані пакистанцям візи. У відповідь віце-прем’єр і міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар заявив, що якщо Індія звинувачує його країну в причетності до теракту і має докази цього зв’язку, то індійська влада повинна негайно пред’явити їх міжнародній спільноті.

Пакистан оголосив індійських радників з питань оборони, військово-морських сил та авіації в Ісламабаді персонами нон грата. Більше того, країна зупинила торгівлю з Індією, закрила повітряний простір для індійських авіакомпаній і оголосила про зупинення віз для індійців, виданих за програмою звільнення від віз (SAARC).

На тлі політичних рішень розпалювалася ситуація на кордоні між Індією та Пакистаном. Кілька ночей поспіль прикордонники брали перестрілки. Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що військове вторгнення Індії неминуче:

— Ми зміцнили наші сили, бо це зараз неминуче. У такій ситуації необхідно ухвалювати стратегічні рішення, і вони були ухвалені.

Експерти у всьому світі намагаються зрозуміти, чи виллється нова напруга у повномасштабний військовий конфлікт. Експерт із Південної Азії Майкл Кугельман радить усім звернути увагу на країни, які підтримають Індію та Пакистан у разі війни.

«У дискусіях про ключових зовнішніх гравців в індійсько-пакистанській кризі багато йдеться про США, Китай та країни Перської затоки. Але ми маємо більше говорити про Туреччину — близького, недраматичного партнера Пакистану. Вона підтримує позицію Пакистану щодо Кашміру, і оборонні зв’язки зростають», – зазначає він.

При цьому доцент Інституту країн Азії та Африки МДУ Борис Волхонський упевнений, що наявність ядерної зброї в обох країн є ключовим фактором стримування. Він підкреслив, що інші країни навряд чи втручатимуться, максимум — спробують впливати через дипломатичні канали, щоб досягти деескалації напруженості.

— Досвід попередніх подібних терактів показує, що справа обмежувалася максимум деякими локальними ударами відплати по прикордонних територіях, а далі сторони намагалися якось ситуацію спустити на гальмах.

Керівник Центру Індоокеанського регіону ІСЕМО РАН Олексій Купріянов також упевнений, що сторони не хочуть спровокувати супротивника на реальні воєнні дії. На його думку, “і в Делі, і в Ісламабаді зараз вирішують одне завдання: як зробити так, щоб, не втративши особи, показати готовність захищати власні інтереси”.

Кашмір — регіон, який із 1947 року залишається предметом територіальної суперечки між Індією та Пакистаном. Після виходу Індії зі складу Британської імперії князівства отримали право самостійно вирішувати, до якої держави приєднатися. Джамму та Кашмір, де більшість населення складали мусульмани, формально очолював індуїстський махараджа Харі Сінгх. Він прагнув зберегти незалежність, але восени 1947 року на територію князівства вторглися збройні формування з території Пакистану.

Після початку бойових дій Сінгх підписав з Індією угоду про приєднання, а Делі направив у регіон війська. Так почалася Перша індо-пакистанська війна, що завершилася 1949 року:

третина Кашміру залишилася під контролем Пакистану, решта — Індія. 1965 року Пакистан спробував розпалити повстанську війну на індійській території, але через 23 дні бойових дій сторони фактично повернулися до колишніх кордонів.

1971 року Пакистан зіткнувся із повстанням у східній частині країни, де населення домагалося автономії. Індія підтримала повстанців. Внаслідок двотижневої війни Східний Пакистан проголосив незалежність і став новою державою — Бангладеш.

З кінця 1980-х на індійській частині Кашміру посилилися сепаратистські настрої, почали формуватись бойові загони. У регіоні почастішали теракти, викрадення та масові протести. За оцінками правозахисників, з 1988 року в Кашмірі загинуло близько 48 тисяч осіб, включаючи мирних жителів, військових та бойовиків.

Одним із найгучніших нападів став теракт в окрузі Пулваму у лютому 2019 року. Тоді смертник атакував колону індійських силовиків – загинула 41 людина. Відповідальність взяло на себе угруповання «Джаїш-е-Мухаммад», яке, за твердженням Індії, пов’язане з пакистанськими спецслужбами. Через кілька місяців індійська влада позбавила Джамму та Кашмір особливого статусу, скасувавши його автономію та розділивши штат на дві союзні території. Це рішення викликало протести, арешти місцевих політиків та побоювання міжнародної спільноти.

У грудні 2023 року Верховний суд Індії визнав скасування автономії законною. Уряд заявив, що це відкриє шлях до розвитку регіону, проте місцеві лідери говорять про масові репресії та «викрадення» політичної ідентичності Кашміру. Опозиція вважає дії Делі кроком до тотального контролю. У відповідь на політичні зміни у регіоні знову активізувалися збройні угруповання. На кордоні почастішали перестрілки.