Приватні судові виконавці: спроба повернути довіру?

Як відомо, на початку липня Президент України Петро Порошенко підписав закон, який запроваджує інститут приватних виконавців судових рішень. Реалізація подібної новації в українських реаліях є досить доречним та прогресивним явищем. Адже, як свідчить практика інших держав, реформування виконавчої служби в Україні дозволить підвищити якість та кількість виконаних судових рішень і залишити в системі більше кваліфікованих спеціалістів.

Проте ще до старту ця система потребує вдосконалення та певних запобіжників. Передусім ідеться про запровадження гарантій того, що приватні виконавці не стануть засобом протиправного тиску на громадян та бізнес. Нагадаю, що головною метою Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» було вирішення проблем із гранично низькою часткою фактичного виконання судових рішень, відсутністю ефективної системи мотивації державних виконавців, системними недоліками у взаємодії державних виконавців з іншими державними та недержавними установами. Проте аналізуючи документ, який набере чинності в жовтні поточного року, виникає риторичне питання: а чи справді вирішить створення інституту приватних виконавців перелічені вище проблеми?

Згідно з ізаконом приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту ступеня магістра, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права після отримання диплома магістра не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит. Особа, яка хоче стати приватним виконавцем, зобов’язана пройти навчання та стажування, загальний строк якого не може перевищувати трьох місяців. Державне регулювання діяльності приватного виконавця буде здійснювати Міністерство юстиції України.

Цікаво, що зараз ніхто не порушує тему про те, наскільки якісно працює державна виконавча служба та чи працює взагалі. Проте, можливо, за цілком слушною, з одного боку, ідеєю створення приватних виконавців приховані дещо інші завдання? Давайте розберемося.

Запровадження такої системи потребує проведення широкої інформаційної й роз’яснювальної кампанії серед населення, оскільки можливе асоціювання їх із колекторами. За останні десять років колектори, через відсутність нормативного регулювання їхньої діяльності, створили собі імідж організованих злочинних груп, які домагаються виконання боргових зобов’язань будь-яким чином, навіть із використанням грубих протиправних методів, які часто мають ознаки злочинів. Не виключене й завуальоване використання таких виконавців в економічних суперечках, наприклад, у рейдерських захопленнях. Уже давно не секрет, що в наших сучасних реаліях будь-які реформи, які на перший погляд працюють для людей, часто стають «схемами» для бізнесу.

Окремим аспектом у контексті цього варто відзначити cтворення «кишенькових виконавців» при банках, фінансових (факторингових) компаніях та олігархах. Така діяльність, з одного боку, посилить банківську систему, а з іншого, враховуючи інертність судової системи, тривалість розгляду судами скарг на дії виконавців, а низький рівень активності правоохоронних органів при захисті прав громадян призведе до численних конфліктів. В них, на жаль, «слабкою ланкою» будуть саме інтереси пересічних громадян, а не «замовників» послуг приватних виконавців. Крім того, отримуючи доступ до приватної інформації (так званої «професійної»), для приватного виконавця виникають аж занадто широкі можливості. Тому потребують удосконалення механізми захисту будь-якої інформації, що знаходиться в приватного виконавця, а також впровадження більш суворої відповідальності за її розголошення.

Насамкінець варто наголосити, що поки що сама ідея створення в Україні інституту приватних виконавців судових рішень викликає більше запитань, аніж дає відповідей. Запозичення європейського досвіду — це досить прогресивно, проте й не треба забувати про суто українські реалії, винахідливість, менталітет наших громадян. Тому задля покращення процедури виконання судових рішень необхідно в першу чергу вдосконалити роботу системи органів державної виконавчої служби, довести їх роботу до максимальної ефективності шляхом внесення відповідних змін до законодавства й збільшенням фінансування, а не перекладанням функцій держави на плечі приватного бізнесу.

А загалом, як на мене, реформування системи виконання судових рішень – без реформування судової влади, без підвищення її ефективності та оперативності судового розгляду є передчасним, оскільки в зародку деформує саму логіку та філософію державницького підходу у вирішенні складних проблем.