Російські суди заборонили публікувати у ЗМІ імена загиблих в Україні російських солдатів. Чому і як це відбувається?

Російські суди заборонили публікувати у ЗМІ імена загиблих в Україні російських солдатів. Чому і як це відбувається.
Декілька регіональних ЗМІ були змушені видалити «сторінки пам’яті», на яких публікувалися списки російських військових, які загинули під час «спеціальної військової операції». Всі імена були отримані з відкритих джерел, нерідко з офіційних повідомлень губернаторів та мерів. Проте районний суд Калінінградської області вирішив, що об’єднання розрізнених повідомлень в один список порушує президентський указ про таємність втрат особового складу російської армії. Юристи вважають, що суддя “вийшов за межі своєї компетенції”.

Світлогірський районний суд Калінінградської області ще у квітні розглянув позов 73 військової прокуратури Балтійського флоту, поданий «на захист інтересів невизначеного кола осіб». Як стверджувалося в позові, прокуратура виявила в інтернеті “інформацію, що розкриває втрати особового складу збройних сил РФ у період проведення спеціальної операції, імена, анкетні дані загиблих, а також їх персональні дані”. Йдеться про розділ “Сторінка пам’яті” на сайті псковського видання 60.ru (засновано ТОВ “Мережа міських порталів”, яке належить Shkulev Media Holding). На цій сторінці видання перераховувало імена мешканців регіону, які загинули під час військової операції на території України. Вони були зібрані переважно із заяв офіційних осіб, включаючи губернатора області.

Прокуратура перерахувала кілька аргументів для блокування сторінки. По-перше, у позові стверджувалося, що інформація про загиблих в операції може підпадати під дію ст. 283 і 283.1 КК РФ (розголошення держтаємниці та незаконний доступ до держтаємниці).

Відомство послалося при цьому на указ президента Росії №1203 – він відносить до державної таємниці «відомості про втрати особового складу російської армії» під час проведення так званої спецоперацій. А раніше президентський указ засекречував втрати лише у воєнний час. Але у травні 2015 року у ЗМІ стала з’являтися інформація про участь російських військових у конфлікті на Донбасі, і після цього до президентського указу додали «спецопераційну» норму. Група юристів намагалася оскаржити правомірність указу у суді, стверджуючи, що президент перевищив свої повноваження, але Верховний суд РФ відмовив їм у позові.

Також прокуратура згадала ст. 276 КК РФ (шпигунство), заявила про порушення закону про персональні дані (ст. 13.11 КоАП РФ) і навіть відповідальність за «незаконне збирання або розповсюдження відомостей про приватне життя особи, що становлять її особисту чи сімейну таємницю, без її згоди» (ст. 137 КК РФ).

Роскомнагляд, який брав участь у процесі як зацікавлена ​​особа, аргументи військового прокурора підтримав. У результаті суддя Михайло Аніськов погодився, що сторінка з інформацією про загиблих у «спеціальній військовій операції» «суперечить вищевказаним нормам закону», а також «підриває основи конституційного ладу та моральності, формує негативну правову свідомість, виховує протиправну поведінку та сприяє вчиненню злочинів».

Після рішення суду сайт 60.ru видалив “Сторінку пам’яті”. А 6 червня аналогічні розділи видалили інші регіональні видання, що належать ТОВ «Мережа міських порталів». Компанія пояснила, що зробила це після попередження від Роскомнагляду. «У зв’язку з таким правозастосуванням, з метою безпеки журналістів редакції, ми закриваємо сторінку пам’яті на 74.ru, – йдеться в заяві челябінської редакції. Просимо вибачення матерям і батькам, дружинам і дітям, рідним та друзям військовослужбовців, які загинули під час військової спецоперації в Україні».

«По-перше, це справа не районного суду, а обласний рівень,— зазначає адвокат Іван Павлов (внесений до реєстру ЗМІ-іноагентів).— Крім того, є більш менш чітка структура нормативних актів про те, що є держтаємницею. І щоб її визначити, потрібна експертиза, яка стосуватиметься не лише указу президента, а й внутрішніх переліків таємниць Міноборони РФ. Адже якщо публікуються  відомості про втрати, то є відомості і про те, що ці втрати взагалі є. Суд, на мою думку, зробив юридичну помилку і вийшов за межі своїх компетенцій». Також адвокат Павлов вважає, що інші ЗМІ поспішили видаляти свої списки загиблих солдатів: «Щоб забороняти аналогічні сторінки, потрібно проходити через нові судові провадження».

«Відомості про реальні втрати можна заблокувати лише по суду,— підтверджує юрист проекту “Мережні свободи” Дамір Гайнутдінов.— Але якщо прокурор вирішить, що йдеться про фейкову інформацію, тоді можливе й позасудове блокування. Однозначних критеріїв оцінки достовірності немає, але РКН і прокуратура вказували, що достовірними вважаються відомості, що виходять із офіційних російських джерел».

Він додав, що «публікація списків у цьому сенсі небезпечніша за окремі повідомлення». Нагадаємо, що Міноборони РФ востаннє називало офіційні дані про втрати 25 березня: відомство стверджувало, що на той момент у ході «спеціальної військової операції» загинув 1351 російський військовослужбовець.

Шеф-редактор одного з регіональних ЗМІ поки що не прибирає свій список загиблих. «Ми збираємо інформацію лише з офіційних джерел: повідомлення губернатора, голів районів тощо. У нас є кілька повідомлень від родичів, але про них ми не повідомляємо, – сказав співрозмовник “Ъ”. – Але якщо ситуація з 60.ru стане прецедентом, думаю, прийдуть і до нас».

У неділю ростовський сайт DonDay опублікував колаж із фотографіями 39 загиблих російських військових, а також вказав встановлену редакцією кількість загиблих із регіону (57 осіб) та короткі дані про них. У вівторок цю публікацію було видалено, редакція не коментує це рішення.

7 червня Кіровський районний суд Петербурга за позовом 301-ї військової прокуратури обмежив доступ до восьми сайтів, на яких було розміщено «відомості, що розкривають втрати особового складу збройних сил Російської Федерації в період проведення спеціальної операції». Йдеться переважно про сайти з українським доменом ua.