Що передбачає протидія офшорам?

Кабмін запровадив заходи боротьби з офшорами. Для цього було ухвалено Розпорядження Про затвердження плану заходів щодо недопущення ухилення від сплати податків і зборів суб’єктами господарської діяльності та запобігання відмиванню коштів в офшорних зонах».

Затвердити цей план Уряду було доручено Верховною Радою ще 02.09.2020 року при ухваленні Закону України No 851 IX «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд».

Підпунктом 1 пункту 3 розділу II «Прикінцеві положення» вищезазначеного Закону Уряд повинен був це зробити невідкладно. Але затвердили аж через 5 місяців. Хоча доручення Прем’єр-міністра України на розробку плану на виконання вимог закону було видано ще 29.09.2020.

Яким чином питання офшорів пов’язано з соціальною допомогою дітям з інвалідністю – залишається таємницею. Крім того, дивує низка заходів, які включені в план, бо яке відношення вони мають до протидії офшорним схемам – незрозуміло.

План заходів включає:

• Оновлення українського переліку офшорних зон (цим займуться Мінекономіки, МЗС, Мінфін, Мін’юст, Держфінмоніторинг, ліквідоване ДФС);
• Запобігання незаконному виведенню коштів за кордон, у тому числі до офшорних зон, незаконному переміщенню товарів на підставі підроблених рахунків-фактур (інвойсів) (це доручили силовикам: ДПС, Національна поліція, СБУ (за згодою), Національне антикорупційне бюро (за згодою), Державне бюро розслідувань (за згодою), ДФС, Держмитслужба, Держфінмоніторинг, Національний банк (за згодою), Офіс Генерального прокурора (за згодою), Мінекономіки, Мінфін);
• Подання правоохоронним органам узагальнених матеріалів (додаткових узагальнених матеріалів), сформованих за результатами здійснення моніторингу фінансових операцій, та виявлення таких, що можуть бути Пов’язані з легалізацією доходів від податкових злочинів (цим опікується Держфінмоніторинг);
• Запровадження автоматичного обміну ДПС інформацією з податковими органами інших країн, зокрема відповідно до Загального стандарту звітності (CRS) (ДПС та Мінфін знають як це вирішити);
• Імплементація Плану дій з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (Base Erosionand Profit Shifting — BEPS) шляхом прийняття нормативно-правових актів щодо запровадження кроків такого плану (мрію Данила Гетманцева здійснять ті ж самі Мінфін та ДПС);
• Застосування заходів податкового контролю із запобігання ризикам необгрунтованого формування платниками податку на додану вартість податкового кредиту з урахуванням категорії ризиковості суб’єктів господарювання — учасників схем ухилення від оподаткування, зокрема до:

суб’єктів господарювання, що формують і поширюють ризиковий податковий кредит, — через зупинення реєстрації їх податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суб’єктів господарювання реального сектору економіки, що мінімізують власні податкові зобов’язання з використанням ризикового податкового кредиту, — через організацію проведення документальних перевірок (тільки ДПС).

• Організація проведення документальних перевірок платників податку на додану вартість, які декларують від’ємне значення суми податку, розраховане згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, що сформоване за рахунок сум ризикового податкового кредиту (скоріше за все ДПС).

• Проведення заходів податкового контролю для виявлення, запобігання та руйнування схем ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання під час виплати заробітної плати та інших доходів фізичним особам з метою залучення додаткових надходжень з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (також ДПС).

• Організація в межах компетенції співпраці з територіальними органами Держпраці, Пенсійного фонду України, іншими державними органами щодо здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання законодавства, зокрема податкового, під час виплати заробітної плати та інших доходів громадянам, використання праці найманих осіб, обмін інформацією про виявлені порушення та опрацювання отриманої інформації.
• Застосування заходів податкового контролю за суб’єктами господарювання, зокрема тих, що реалізують підакцизні товари, обсяги доходу яких не відповідають мінімальним витратам у зв’язку з отриманням такого доходу.