Щодо сплати туристичного збору

Головне управління ДПС в Одеській області нагадує, що відповідно до пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платниками туристичного збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; особи, визначені пп. “в” пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. “б” пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); ветерани війни; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; діти віком до 18 років; дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади; члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. “б” пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року N 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, із змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування.

Згідно з ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року N 1382-IV “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, із змінами та доповненнями, та п. 9 ст. 2 Закону України від 05 листопада 2021 року N 1871-IX “Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні” документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, – паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Проживання на умовах договору найму може бути підтверджене договором найму (оренди) житла (ст. 759 глави 58 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, із змінами та доповненнями).

Перебування особи у відрядженні підтверджується наказом (розпорядженням) керівника цього підприємства або його заступника (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби), у якому зазначаються мета виїзду, завдання (за потреби), пункт призначення (місто або міста призначення, інші населені пункти, найменування підприємства, установи або організації, куди відряджається працівник), строк (дата вибуття у відрядження та дата прибуття з відрядження), джерело фінансового забезпечення витрат на відрядження, а також за потреби інші ключові моменти (вид транспорту, інформація про додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження, у разі їх встановлення керівником), після затвердження кошторису витрат. У разі направлення працівника підприємства у службове відрядження за запрошенням подається його копія та за наявності програма заходів (п. 1 розд. II Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 N 59, із змінами та доповненнями).

Особи з інвалідністю, діти – особи з інвалідністю підтверджують свій статус відповідними довідками та/або посвідченнями (довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією згідно з пп. 1.6 п. 1 наказу Міністерства здоров’я України від 30.07.2012 N 577 “Про затвердження форм первинної документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях”, із змінами та доповненнями, посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 11.01.2019 N 35 “Про затвердження Порядку оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу відповідно до законів України 16 листопада 2000 року N 2109-III “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” із змінами і доповненнями та від 18 травня 2004 року N 1727-IV “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, із змінами та доповненнями, пенсійне посвідчення з відомостями щодо інвалідності відповідно до розд. II Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року N 26-1, із змінами та доповненнями), а особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей – осіб з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого), – документом, що засвідчує таку особу.

Особи, які належать до ветеранів війни, підтверджують свій статус відповідним посвідченням (ст. 18 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, із змінами та доповненнями, п. п. 3 та 4 Положення “Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів”, із змінами та доповненнями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року N 302, із змінами та доповненнями).

Особи, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджують свій статус відповідним посвідченням (ст. 9 розд.II Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, із змінами та доповненнями, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року N 551 “Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян”, із змінами та доповненнями).

Наявність путівки або курсівки в санаторії і пансіонати та свідоцтво про народження дітей віком до 18 років є підставою для надання пільги по сплаті туристичного збору.

Члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення підтверджують свій статус свідоцтвами, виданими відповідно до Закону України від 01 липня 2010 року N 2398-VI “Про державну реєстрацію актів цивільного стану”, із змінами і доповненнями.

Враховуючи викладене, з метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії, при цьому путівки або курсівки можуть бути в оригіналі.

Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками туристичного збору.

Головне управління ДПС в Одеській області