Щорічний Індекс сприйняття корупції (Corruption Perception Index – CPI) за 2023 рік

Transparency International опублікувала щорічний Індекс сприйняття корупції (Corruption Perception Index – CPI) за 2023 рік. У ньому Україна отримала 36 балів зі 100, піднявшись у світовому рейтингу на рекордні 12 позицій – зі 116 на 104 місце. 

У 2012-2022 роках Україна набирала або втрачала бали наступним чином: 26 (144 місце) – 25 (144 місце) – 26 (142 місце) – 27 (130 місце) – 29 (131 місце) – 30 (130 місце) – 32 (120 місце) – 30 (126 місце) – 33 (117 місце) – 32 (122 місце) – 33 (116 місце).

З 26 до 36 балів і зі 144 місця на 104 – це вагомий успіх, результат спільних зусиль держави, суспільства і міжнародних партнерів. Центр політико-правових реформ пояснив, у чому особливість індексу та завдяки чому ми зробили такий стрибок.

СРІ – це результат комплексного дослідження. Він показує не рівень корупції, а її сприйняття, тобто як представники бізнесу та експерти оцінюють корупцію в публічному секторі. При цьому використовується понад десять джерел інформації та рейтингів.  Загальний показник держави залежить від формування нею антикорупційної політики, відкритості і прозорості органів державної влади, об’єктивності висвітлення проблеми корупції у медіа, заходів, що вживаються для запобігання і протидії корупції.

Протягом 2023 року в Україні справді відбулися значні зрушення в антикорупційній сфері. Напрямок запобігання був відзначений затвердженням і початком виконання Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки, відновленням декларування публічних службовців та повних перевірок декларацій, поверненням державних закупівель на платформу ProZorro. Ключові антикорупційні органи (Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура), а також АРМА отримали керівників, обраних за результатами прозорих конкурсів. Розпочато конкурс на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.

Після формування повноважного складу Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів і Громадської ради доброчесності відновилося кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів, наслідком якого має стати очищення судової системи від недоброчесних суддів. Новостворена Дорадча група експертів розпочала конкурс на посади відразу трьох суддів Конституційного суду України.

Минулого року також відбулася низка резонансних корупційних викриттів, розпочато кримінальні провадження щодо топ-посадовців. Підозри в корупції вручені ексголовам Верховного Суду і Фонду держмайна, суддям Київського апеляційного суду, кільком народним депутатам. Темпи роботи нарощує і Вищий антикорупційний суд, який виніс 65 вироків (у попередні 2019-2022 роки їх середня кількість становила 52). Олігархи, які до початку повномасштабного вторгнення росії мали досить потужний вплив на економіку і політику в Україні, зараз частково втратили свій вплив.

Заради об’єктивності варто зазначити, що всі ці успіхи відбувалися не без участі громадянського суспільства, яке час від часу мусило нагадувати державній владі про необхідність та важливість системних і послідовних кроків в антикорупційній сфері. У викритті корупції важливу роль відіграють журналістські розслідування. Суспільство чекає на логічне продовження розслідувань корупції в оборонній сфері, у 2024 має відбутися конкурс на посади суддів ВАКС, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура, підрозділом отримавши жадану автономію, має підтвердити свою здатність діяти незалежно від Офісу Генпрокурора.

Щоби Україна у наступні роки повторювала свій успіх і показник СРІ знову і знову зростав на 2-3 бали, необхідно продовжувати антикорупційну реформу, повністю виконати заходи, передбачені Державною антикорупційною програмою на 2021-2025 роки, розробити і прийняти Антикорупційну стратегію на період після 2025 року та нову державну програму з її виконання. І потрібно це, звісно, не заради місця у світовому рейтингу, а для кращого життя українців. Нагадаємо, що очолює список світових лідерів СРІ Данія з 90 балами, а серед друзів-сусідів України у Молдови та Угорщини по 42 бали, Румунії – 46, Польщі та Словаччини – по 54. Відтак, нам є кого переганяти.