Ковальський Віктор
СТАБІЛЬНА РОБОТА СУДІВ МАЄ ЗАЛЕЖАТИ НЕ ВІД ГЕРОЇЗМУ ОКРЕМИХ ПРАЦІВНИКІВ, А ВІД СПІЛЬНИХ ЗУСИЛЬ УСІХ ГІЛОК ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ
На цьому наголосив голова КГС Касаційний господарський суд Bogdan Lvov, виступаючи з вітальним словом на презентації результатів невідкладного моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів в умовах війни у сферах судочинства, судоустрою, кримінальної юстиції, судово-експертної діяльності, виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), банкрутства.
За словами спікера, представники всіх юрисдикцій Верховного Суду активно долучалися до обговорення проблем під час підготовки звіту. Адже успішність та ефективність його результатів значною мірою вплине на подальше забезпечення єдності і сталості судової практики, що в свою чергу забезпечуватиме дотримання принципу правової визначеності, яка є невід’ємною та органічною складовою принципу верховенства права.
Богдан Львов зазначив, що Верховний Суд спільно з представниками суб’єкта законодавчої ініціативи систематично напрацьовує зміни до процесуальних законів України, зокрема щодо розширення сфери застосування письмового провадження в судах усіх юрисдикцій під час дії воєнного чи надзвичайного стану з метою посилення безпекової складової при розгляді справ у судах для всіх учасників судового процесу. Адже введений на території України воєнний стан регулярно продовжується через тривалу агресію проти нашої держави, а повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, за таких умов не можуть бути обмежені.
«Суди працюють, намагаються повноцінно здійснювати судочинство, але їх робота має залежати не від героїзму окремих працівників, а від спільних зусиль усіх гілок державної влади та їх посадових осіб. Саме вони мають сприяти створенню максимально належних і безпечних умов для всіх учасників судового процесу. Тому актуальним було б, зокрема, для господарських судів запровадження письмової форми розгляду справ у тих випадках, де її можна застосувати, та впровадження альтернативних традиційному поштовому зв’язку інструментів комунікації з учасниками судового процесу. Все це сприяло б більш оперативному, ефективному й безпечному судовому захисту. На вирішення подібних проблем і спрямовано цей звіт», – наголосив очільник КГС ВС.
Від імені Верховного Суду спікер подякував організаторам моніторингу і, зокрема, Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерство юстиції України за систематичну тісну співпрацю з Верховним Судом, метою якої є напрацювання правових механізмів вирішення проблемних питань застосування норм права та закріплення їх на законодавчому рівні. Богдан Львов висловив сподівання, що законодавець врахує всі ці актуальні напрацювання та оперативно сприятиме втіленню їх у закони. Голова КГС ВС подякував також EU Project Pravo-Justice за багаторічну й послідовну підтримку та завжди актуальний вибір проблематики.
«Попри виклики, які постали перед нами, ми як ніколи об’єднані спільною метою – перемогою України. Саме вона створить нові умови для швидкого досягнення прогресу в усіх сферах життєдіяльності нашого суспільства», – переконаний Богдан Львов.
Обговорюючи результати невідкладного моніторингу правосуддя в умовах війни у сфері банкрутства, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Ніна Ткаченко і суддя цієї судової палати Олександр Банасько нагадали, що судді КГС ВС, які входять до робочої групи з удосконалення законодавства у сфері банкрутства, утвореної при Міністерстві юстиції України, напрацювали низку змін до Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, з метою приведення правового регулювання порядку сплати судового збору у справах про банкрутство у відповідність до вимог нового законодавства у сфері банкрутства профільна судова палата КГС ВС підготувала і направила до Міністерства юстиції України проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про судовий збір”».
Секретар судової палати КГС ВС Ніна Ткаченко також зазначила, що всі прогалини та проблемні питання, які виникають у ході розгляду справ про банкрутство, що доходять до КГС ВС в межах його повноважень, судді намагаються усунути шляхом прийняття постанов у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС, таким чином досягається єдність судової практики.
Щодо КУзПБ, то, за словами спікерки, з огляду на реалії сьогодення цей Кодекс потребує певних змін, проте вони мають бути локальними і лише на час воєнного стану, щоб уникнути зловживань з боку сторін. Вона нагадала, що філософія КУзПБ дещо відрізняється від філософії Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у якому на перше місце поставлено відновлення платоспроможності боржника, а ліквідація підприємства – уже в крайньому випадку. Водночас КУзПБ спрямований саме на задоволення кредиторами своїх вимог, причому якомога швидше і в найповнішому обсязі.
Суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олександр Банасько поінформував, що всі проблеми, сформульовані в ході моніторингу (застосування санкцій до боржника за невиконання зобов’язань перед кредиторами на період дії воєнного стану; перебіг процесуальних строків у справі про банкрутство/неплатоспроможність на період дії воєнного стану; відсутність порядку проведення зборів (комітету) кредиторів на період дії воєнного стану; забезпечення кворуму зборів кредиторів), судді профільної судової палати КГС ВС активно обговорили та зробили певні зауваження, застереження і внесли пропозиції, які передали до Міністерства юстиції України.
«Зміни необхідні, адже в нашій державі кардинально змінилося соціально-економічне становище, і той інструментарій, який містить КУзПБ, наразі не дозволяє судовій системі при правозастосуванні повною мірою оперативно відреагувати на ті виклики, що постали перед суб’єктами господарювання і спільнотою, яка є дотичною до сфери банкрутства», – наголосив суддя КГС ВС.
Спікер закликав приділити особливу увагу якості законодавчої техніки запропонованим законодавчим змінам, насамперед розділу «Прикінцеві та перехідні положення» щодо дії закону в часі в ретроспективному аспекті задля мінімізації в подальшому проблемних питань та різних підходів до тлумачення таких норм.
Метою проведеного невідкладного моніторингу було виявлення та розв’язання законодавчих проблем, зокрема щодо колізійних, декларативних і застарілих норм, які виникли в період дії воєнного стану на території України та потребують правового регулювання.
Під час аналізу кожної проблеми вивчено стан її нормативно-правового регулювання, судову практику та практику Європейського суду з прав людини, думки професійної спільноти, науково-дослідні матеріали, статистичні дані, міжнародний досвід, проведено консультації з основними учасниками кожного з напрямів і запропоновано варіанти та шляхи розв’язання виявлених проблем.
Ознайомитися з результатами оперативного моніторингу можна за посиланням:
Коментарі
Loading…