in , , , , , ,

Том Купер. Війна в Україні, 10 лютого 2023

Том Купер. Війна в Україні, 10 лютого 2023

Том Купер продовжує скептично ставитися до обіцянок зброї від країн НАТО – тепер через надто розтягнуті терміни постачання. Жахливість та важливість війни в Україні, на його думку, на Заході недооцінюють. Потім прилітає Ілону Маску за його деструктивне й дуже вигідне росіянам рішення обмежити діяльність «Старлінк» в Україні, що вже коштувало нам втрат під Бахмутом. А наприкінці Купер вибухає просто симфонією сарказму. Обов’язково прочитайте останні чотири абзаци.

Усім вітання! [Опубліковано 10.02 об 11.25 за Києвом].

Сьогодні я почну свій черговий незапланований звіт не так, як завжди, а з рекомендації подивитися та/або почитати два матеріали, «поки я зайнятий».

1) Безжальний допис, від якого, волосся стає дибки. Розповідь про те, як іде путінська війна на винищення України, які звірства росіяни вчиняють у цій країні кожну хвилину, кожну годину, кожен день — читайте у цій статті [стаття в російській «Медузі», говорить українська волонтерка — перекл.]:

Знайдіть час, прочитайте, щоб знати.

2) Чому вони — росіяни — так чинять, яка їхня мотивація і хто що робить, рекомендую подивитися канал Володимира Золкіна на YouTube:

Золкін — український журналіст, який «спеціалізується» на інтервʼю з полоненими росіянами та сепаратистами. Усіх їх він знімає зі згоди самих полонених і з метою, яка на перший погляд може видатися «дивною»: інтервʼю публікують на ютубі, щоб російське військове керівництво на власні очі побачило, що солдати, яких проголосили «зниклими безвісти» або навіть «убитими», — живі. Так їхні родичі зможуть просити москву обміняти їх — бо якщо в цих родичів не буде чітких доказів, що ці солдати в полоні, російська влада просто нічого не робитиме.

Але для чого насправді все це робиться?

Для того, щоб українці змогли повернути на обмін своїх полонених із росії.

Я стежу за роботою Золкіна десь від квітня минулого року. Так, я вважаю, що він і його команда могли б зробити набагато більше: мене як військового аналітика й історика часто вражає, що вони багато чого не знають про «збройні сили» та «мистецтво ведення війни», а отже, «не вміють ставити правильних запитань». А ще я вважаю, що спроби апелювати до родичів, пояснити їм або російським чи сепаратистським полоненим, як думати головою, — абсолютно марна справа. Зрештою, його робота — лише давати чіткі свідчення: після 20 років путінської пропаганди великі сегменти російського суспільства просто втратили здатність критично мислити й відкидають будь-яку етику та мораль. Ці високі матерії деякі росіяни проміняли на гроші.

Але не сумнівайтеся: проєкт Золкіна багато на що відкриває очі. Наприклад, завдяки йому можна трохи розібратися в темі «мотивації російських солдатів в Україні». А іноді випадає й навчитися чомусь корисному від отаких фріків, узяти від них щось для дослідження сучасної військової історії…

Наступне. Думаю, багато хто чекає від мене коментарів щодо недавньої поїздки Зеленського в Лондон і Брюссель.

Запевняю вас, я зробив спробу проаналізувати цю поїздку. Ба навіть підготував чимало коментарів… але, чекайте, невже ви справді хочете, щоб я коментував дії президента країни, яка переживає жахіття — саме такі, як у статті на початку мого допису — і щосили намагається вгамувати армію профі-експертів із самопіару, тупості, некомпетентності й корупції?..

Я маю чимало думок і знаю безліч способів це описати, але вважаю це просто безглуздою тратою часу.

Звісно, після минулої зустрічі в Рамштайні навіть я створив — довжелезний, та ще й дедалі довший — список основних бойових танків (ОБТ), які різні члени НАТО і їхні союзники (як-от Марокко) пообіцяли надати. Назбиралося понад 400: переважно «Леопард 2», але також чимало Т-72, Т-74 тощо. Проте головне питання: «коли»? Оскільки більшість тих «Леопардів 2» зовсім занедбані, потрібно буде 6–9 місяців на відновлення й ремонти… це вже не кажучи про можливе оновлення до стандартів рівня «Леопард 2А6» (а це потрібно для війни в Україні, якщо тільки половина НАТО не хоче побачити, як загине ще більше українських вояків)… Відповідь: не дуже скоро. Тож вибачте, обговорювати це прямо зараз не має сенсу. Принаймні, для мене.

Моя позиція була (ще в березні минулого року) і зостається незмінною: Україні потрібна артилерія та боєприпаси для артилерії. Багато артилерії і ще більше боєприпасів. А також системи протиповітряної оборони і надійна система звʼязку.

Ще одна моя позиція і тоді, і зараз: НАТО відстає (щонайменше) на рік із постачанням будь-чого, і завжди постачатиме занадто мало. Насправді персонажі на чолі НАТО не можуть навіть уявити собі жахів, через які проходить Україна, і не тямлять, наскільки високі ставки у цій війні, — тому не мають також ані найменшого натяку на розуміння того, як впоратися з путіним.

Наскільки міг, я намагався пояснити в численних дописах та інтерв’ю для медіа, «чому так», і я не витрачатиму вашого часу, щоб перепояснювати все це знову.

А, так… «оте» про надійну систему звʼязку? Так, це свіже доповнення. На жаль, воно виразно демонструє всім українським добродіям, що на Заході вони мають справу з самовдоволеними спекулянтами, які добряче гріють руки на війні. Хоч і розповідають при цьому про українських олігархів та засилля корупції в українській владі… Надії мало, але це також може допомогти декому на Заході зрозуміти, яких негідників вони обирають у владу або роблять багатіями, купуючи їхні славетні вироби…

Два дні тому «Wall Street Journal» повідомила, що компанія Ілона Маска «SpaceX» обмежить доступ ЗСУ до системи супутникового зв’язку «Старлінк», оскільки Україна використовує її як складову свого озброєння. Ця новина мені «нагадала про кілька речей»: принаймні цим можна пояснити несподіваний для українців російський наступ на північ від Бахмута і просування до траси М03 за минулі три дні (нижче напишу про це детальніше). Президентка «SpaceX» Шотвел пояснила це рішення тим, що «Старлінк» призначено «для гуманітарних потреб… зв’язку в лікарнях, банках та на лінії фронту», проте «використання у безпілотних апаратах виходить за межі угоди»…

Але забудьмо всі безглузді вибрики Маска — зокрема ті, що напрочуд вдало перегукуються з поведінкою путіна. Забудьмо його нарікання в жовтні минулого року, мовляв, «SpaceX» втрачає кошти через застосування «Старлінк» в Україні, хоча згодом виявилося, що рахунки за використання системи сплачували регулярно (і вчасно): Україна просто не потребувала усіх 25.000 терміналів, які він надіслав («лише» близько 45% кількості). Забудьмо навіть те, що Маск не тільки заробляє завдяки цій війні, але й веде перемовини десь так, як Ердоган (див. «дурень»): тобто виявився ще одним олігархом…

Я от про що: причиною того, що Маск уподібнюється путіну, відправляючи Шотвел скаржитись на публіку, є по суті проявом його заздрості. Він – супер-розумник, а тепер оце виявляється, що українці – розумніші? Ці верткі діти війни почали встановлювати старлінки на свої безпілотники і тепер можуть широко застосовувати для інших своїх безпілотників канали керування, що захищені від перешкод. Блюзнірство!

Ясне діло, термінали «Старлінк» – великі та важкі, тож встановити їх можна лише на великі БПЛА. Цілком не дивно, що росіяни збили та захопили якісь із таких БПЛА, а тоді пожалілися Маску…

… і тепер олігарх, що здобув надто багато влади, шантажує країну із населенням у 40 мільйонів людей, що воює з іще одним олігархом, який прагне повного винищення населення цієї країни… і спливла ця історія саме в той момент, коли росіяни почали застосовувати свої антидронові квадрокоптери та рушниці, що створюють перешкоди, в районі Бахмута, – через що українці втратили до 100 своїх БПЛА від початку січня [тут автор цитує 2 проросійських джерела, які не викликають у нашої команди довіри, тож посилання не наводимо – перекл.].

Сподіваюся, Україна вивчить цей корисний урок і надалі зробить усе можливе, щоб не покладатися на людей із манією величі.

Нарешті, дозвольте торкнутися ще однієї теми, яка мене потроху турбує. В останні кілька днів з’являлося дедалі більше повідомлень у рядах сепаратистів, що ЗСУ в боях проти них “застосовують хімічну зброю”. Про всяк зазначу: це – ніщо інше, як банальна, примітивна пропаганда найтупішого штибу. Назвати це “кришталево-чистим ідіотизмом” – це не сказати нічого.

Чому? Через вказані “кількість” хімічної зброї, методи її зберігання, а також методи застосування. Усе це – такі бздури, що люди мого порядку з такого можуть хіба кепкувати.

ПРОТЕ, до чого я веду: проаналізувавши подібну поведінку з боку як росіян, так і асадистів у Сирії в 2015–2019 рр., а також прочитавши роздуми одного з тактичних командувачів сепаратистів щодо потреби завдання ядерних ударів по таких місцях як Вугледар… Ну, я не можу не видати попередження: у випадку війни у Сирії, така поведінка – “публікація пропагандистських нісенітниць щодо застосування хімічної зброї сирійськими повстанцями” – виявилася передвісником фактичного застосування хімічної зброї путіновими союзниками – асадистами.

У підсумку маємо: у цій війні є купа речей, вартих більшої уваги, ніж аналіз політики Заходу щодо безглуздих заяв та запізнілих обіцянок. Зауважте хоча б той факт, що у 1994-му Захід дав Україні письмову гарантію суверенітету та територіальної цілісності в обмін на її добровільне ядерне роззброєння – і от тепер ми бачимо, до чого це призвело…

БИТВА ЗА ДОНБАС

Кремінна… всі ці кілька днів росіяни перли з Червонопопівки на Іванівку, з Кремінної на Ямполівку, через Діброву на Торське і з Кремінної до Сіверського Дінця та Серебрянки на півдні. Результат такий: порівняно із попередніми позиціями, їм вдалося просунутися метрів на 500 одразу на кількох напрямках, втративши певну кількість солдатів та техніки – зокрема, принаймні одну, оту розхвалену машину підтримки танків «Термінатор».

Сіверськ… як вже повідомляли раніше, росіяни захопили Білогорівку. Це точно на 1374% – напевне саме тому вони продовжують штурмувати її останніх 4-5 днів.

Бахмут… північний напрямок: росіяни зайняли Миколаївку й зараз просуваються звідти на Васюківку, Федорівку та Роздолівку.

Бахмут… північні околиці: попри те, що учасники Соледарського дебатного клубу [так Купер називає командирів середньої ланки, невдоволених рішеннями вищого керівництва ЗСУ – перекл.] відклали вбік свої суперечки (принаймні зараз), втрата багатьох транспортних засобів, засліплення штабу місцевого гарнізону, постійні застосування термобаричних установок ТОС-1 та погром двох батальйонів тероборони після атак переважаючих сил російської піхоти мають свої наслідки. Так, «Бахмут тримається», проте район траси М03, що веде в місто з півночі, під контролем росіян; вздовж неї путінські головорізи рухаються на південь. росіяни контролюють більшу частину Красної Гори й пруть через Парасковівку в напрямку місцевої лікарні.

Бахмут… схід: якщо можна щось позитивне сказати про ситуацію в Бахмуті, то це хіба те, що ЗСУ дуже організовано відступають до річки Бахмутки, продовжуючи завдавати шалених втрат росіянам, а ще…

Бахмут… південь: упродовж кількох останніх днів, українцям вдалося зупинити російський наступ на Ступочки, Часів Яр та Іванівське, проте росіяни все ще тримають «під вогневим контролем» трасу Т0504.

Іншими словами, дорога з селища Часів Яр [із заходу від Бахмута – перекл.] залишається останнім способом постачання підкріплень та боєприпасів захисникам міста.

Події на полях битв у південному напрямку оглянемо хіба побіжно: росіяни наступають – наприклад, в районі Авдіївки, Первомайського та Мар’їнки… – втрачають кілька одиниць техніки, купу солдатів, а тоді відступають.

Вугледар… Можливо, під впливом звіту про Бахмут, мені бракує слів, щоб описати той божевільний рейвах, який створило командування 58-мої російської армії на південь від Вугледару. Я просто не знаю, як описати те, що там відбувається і що ці тварюки роблять зі своїми ж військами – хіба сарказм допоможе. В такому випадку висновок простий і бадьорий: та ж ВСрф просто беруть участь у Чемпіонаті з воєнного декатлону на приз ТБ «Красная звєзда»!

І відповідно… золота медаль у престижному виді змагань «Забіг на 1000 метрів із втратою солдатів та танків» дістається 155-тій бригаді морської піхоти, хоча 40-ва бригада російських морпіхів, фактично, наступала їй на п’яти. Хто залишився живим із тих підрозділів, автоматично й закономірно беруть участь у дисципліні «Масовий забіг в полон (для чоловіків)». Утім, буквально кілька днів тому на сцені з’явився новий несподіваний гравець – 72-га мотострілецька бригада, до складу якої входить батальйон «Алга», сформований із волзьких татар. Поки що саме цей підрозділ лідирує в таких складних видах змагань, як « Фрістайл на мінному полі» (подивіться на фото внизу) та «Привези й продай друзів». російська авіація безнадійно відставала, але стала наздоганяти лідерів, втративши один зі своїх гелікоптерів (Мі-24 або Мі-35). Потім команду ВКС дискваліфікували, бо вони з’явилися під Харковом, а отже вийшли за межі поля – задалеко від Вугледару. Більше того, місцеве командування ВКС було дуже розчароване тим фактом, що екіпаж підбитого гелікоптера врятувався і його врешті підібрав інший вертоліт, адже це не дало їм перемогти в дисципліні «Ніхто не вижив (на відкритому просторі)».

Сьогодні, до речі, всі тремтять в очікуванні появи на фронті багатьох підрозділів сепаратистів. Врешті, особливі батальйони «Каскад» і «Кальміус», а також 11-й мотострілецький полк, які упродовж останніх одинадцяти місяців перейшли серйозний курс підготовки «Самогубні атаки для ідіотів – рашн стайл». Це настільки успішний курс, що всі підрозділи, які його переходять доводиться повністю переукомплектовувати вчетверте.

Словом, глядачам краще запастися колою, хот-догами, поп-корном і можна буде продовжити дивитися виставу ВСрф «Від помилок до катастрофи»…

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Парадокси війни…

Банкірська недоторканність у дії: наслідки постанови Великої Палати ВС на прикладі справи банку «Михайлівський»