Цитування або вільне використання твору із зазначенням імені автора 

В Законі України “Про авторське право і суміжні права” визначається порядок цитування. При цьому вказується, що цитата – порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні;

А ст. 21. зазначає вільне використання твору із зазначенням імені автора.

Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов’язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

{Пункт 5 частини першої статті 21 в редакції Закону № 850-IV від 22.05.2003}

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

{Пункт 6 частини першої статті 21 в редакції Закону № 927-VIII від 25.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2581-VIII від 02.10.2018}

7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

9-1) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі літературної, музичної або іншої пародії, попурі або карикатури;

{Частину першу статті 21 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1651-VIII від 05.10.2016}

10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22-25 цього Закону;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

{Частину першу статті 21 доповнено пунктом 11 згідно із Законом № 927-VIII від 25.12.2015}

Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.

А що далі. Як розуміти в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.

Використання цитат для календарів, в картинах, реклама для одягу, продуктів (до речі, зараз це популярна тема для багатьох брендів, які на одязі, на упаковці, пакеті пишуть цитати з українських пісень чи творів). Так от, в такому випадку потрібно брати дозвіл. Крім тих цитат, які стали суспільним надбанням, наприклад, цитати з творів Івана Франка, Тараса Шевченка, Лесі Українки.

Звісно, не кожне цитування і не кожна фраза охороняється авторським правом і якщо ви напишете на своєму сайті або на футболці: «Я не товаришую з людьми, що мають таки ж  недоліки, що є й у мене», то навряд чи отримаєте претензії, по-перше, тому що ця фраза не є унікальною, хоча її приписують Оскару Уальду «Портрет Доріана Грея», а по-друге, Оскар Уальд помер у 1900 році, тобто більше ніж 70 років тому.

Тому тут без проблем можна використовувати.

А от якщо:

«Я так хочу до тебе,

Як до матері немовля.

Я так хочу до тебе,

Як до неба ота земля» (с) Автор Вакарчук

Тут вже 100 відсотків – порушення.

Тому, або цитуйте авторів, які померли більше 70 років тому, або беріть дозвіл на використання у авторів.

Повторюсь, це стосується саме комерційного використання, а не цитування з метою висвітлення якоїсь події і ваших думок з цього приводу.