Ковальський Віктор
Змінено назви посад держслужби, на зайняття яких проводиться закритий конкурсу
18.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 19 до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» від 17 березня 2021 р. № 207.
Змінами до додатку 19 «Перелік посад, пов’язаних з питаннями державної таємниці, мобілізаційної підготовки, оборони та національної безпеки, на зайняття яких може проводитися закритий конкурс» Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 246:
– виключено розділи «Служба зовнішньої розвідки» та «Головне управління розвідки»;
– доповнено розділом «Розвідувальні органи України» – посади державної служби розвідувальних органів України, що визначені їх штатами і не належать до кадрового складу таких органів.
Не більше 10 000 мінімальних зарплат держпідтримки на одного виробника с/г продукції на рік для придбання техніки
18.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» від 17 березня 2021 р. № 205.
Новим абзацом п. 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 р. № 130, встановлено, що протягом бюджетного року один виробник сільськогосподарської продукції (за визначенням, наведеним у п. 21.4 ст. 21 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України») може отримати державну підтримку в сумі не більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Новою редакцією абз. 2 п. 11 визначено, що для отримання часткової компенсації сільськогосподарські товаровиробники подають до уповноваженого банку, через який здійснено оплату техніки та обладнання, копію платіжного доручення або іншого платіжного документа, що підтверджує оплату.
Депутати місцевих рад можуть брати участь в засіданнях рад навіть маючи конфлікт інтересів
18.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 19 лютого 2021 р. № 1258-IX.
Новою редакцією ст. 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.
Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.
Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов’язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
Вартість санаторно-курортних путівок особам з інвалідністю – від 387 грн за ліжко-день
19.03.2021 Набрав чинності наказ Міністерства соціальної політики України «Про встановлення граничної вартості путівки (ліжко-дня) у 2021 році» від 25 лютого 2021 р. № 104, яким установлено у 2021 р. граничну вартість путівки (ліжко-дня) за надання послуг із санаторно-курортного лікування деяким пільговим категоріям громадян, а саме:
– особам з інвалідністю внаслідок загального захворювання та особам з інвалідністю з дитинства – 8316,0 грн (462,0 грн за ліжко-день) без податку на додану вартість;
– особам з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку з числа осіб з інвалідністю внаслідок загального захворювання та осіб з інвалідністю з дитинства – 25165,0 грн (719,0 грн за ліжко-день) без податку на додану вартість;
– громадянам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи (за винятком осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), – 6966,0 грн (387,0 грн за ліжко-день) з податком на додану вартість.
Наказ застосовується з 1 січня 2021 р.
Збільшено оклади працівникам установ страхового фонду документації
19.03.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Деякі питання оплати праці працівників установ страхового фонду документації» від 1 березня 2021 р. № 794/5.
Новим абзацом примітки 2 до додатка 1 до наказу Міністерства юстиції України від 9 грудня 2011 р. № 3497/5 «Про умови оплати праці працівників установ страхового фонду документації на основі Єдиної тарифної сітки», визначено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2021 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду – 2670 гривень, з 1 грудня 2021 року – 2893 гривні.
Керівникам установ страхового фонду документації доручено забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.
Наказ застосовується з 1 січня 2021 р.
Нова формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами
19.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами» від 17 березня 2021 р. № 209, якою викладено відповідну формулу у новій редакції.
«Оновлена формула враховує збільшення посадових окладів педагогічних працівників. З 1 січня 2021 року рівень окладів зріс на 20%, а з 1 грудня – ще на 8,4%. Для підвищення ефективності використання коштів застосовуватиметься механізм, який дозволить вдосконалювати шкільну мережу та підвищувати якість освітніх послуг. При цьому підвищується спроможність для засновників закладів щодо встановлення надбавок та доплат педпрацівникам у максимальному розмірі», – прокоментував Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.
За його словами, у формулі вдосконалюється механізм визначення коефіцієнтів приведення та розрахункової наповнюваності класів для всіх територіальних громад, що визначатиметься на основі об’єктивних критеріїв:
– щільності та чисельності населення відповідної громади;
– відсотка населення, яке проживає в сільській місцевості.
Розподіл здійснюється за єдиними підходами для всіх місцевих бюджетів.
Нова формула передбачає збільшення значення коефіцієнту поділу класів на групи для бюджетів великих міських територіальних громад.
Формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 р. № 1088.
Постанова застосовується з 1 січня 2021 р.
Майже 1,5 млрд грн на відновлення зруйнованої інфраструктури сходу України у 2021 р.
19.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068» від 17 березня 2021 р. № 204, якою розподілено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України у 2021 р. на загальну суму 1347,1 млн грн, а саме: спецфонд 1200,0 млн грн та загальний фонд 147,1 млн грн.
Як поінформував Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, розподіл дасть можливість реалізувати 233 проекти, спрямовані на вирішення потреб внутрішньо переміщених осіб та передбачають відновлення об’єктів медичної, освітньої, культурної та спортивної інфраструктури регіонів, які прямо чи опосередковано зазнали негативного впливу від конфлікту на Сході України.
Зміни внесені до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 р. № 1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України».
Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подається до 1 жовтня
19.03.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми та Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній» від 31 грудня 2020 р. № 839.
Відповідно до затвердженого Порядку Повідомлення подається до контролюючого органу засобами електронного кабінету в електронній формі платником податків, який у звітному році здійснював контрольовані операції, визначені п. 39.2 ст. 39 ПК України.
У разі якщо платник податків виявив, що у раніше поданому Повідомленні інформація надана не в повному обсязі або Повідомлення містить помилки чи недоліки, такий платник податків має право подати:
– нове Повідомлення (Повідомлення з позначкою «звітне нове») до граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період;
– уточнююче Повідомлення (Повідомлення з позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Повідомлення за такий самий звітний період.
Нове та уточнююче Повідомлення мають містити повну інформацію про участь у міжнародній групі компаній у звітному році, як передбачено під час складання основного Повідомлення (Повідомлення з позначкою «звітне»).
Повідомлення подається до 1 жовтня року, що настає за звітним.
Також затверджено форму Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Державній податковій службі України у термін до 1 липня 2021 р. доручено забезпечити оприлюднення на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України XML-схеми Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній та її опису.
Фінансові операції зупинятимуть в разі виникнення підозр
19.03.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій» від 14 січня 2021 р. № 8.
Відповідно до затвердженого Порядку Держфінмоніторинг приймає рішення або надає відповідні доручення у разі:
– отримання запиту уповноваженого органу іноземної держави – відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 31 Закону від 6 грудня 2019 р. № 361-IX (далі – Закон);
– отримання повідомлень про фінансові операції, здійснення яких зупинено на підставі ч. 1 ст. 23 Закону, – відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону;
– виникнення підозр – відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону;
– наявності мотивованої підозри – відповідно до абз. 3 ч. 9 ст. 23 Закону;
– не підтвердження за результатами перевірки ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення – відповідно до абз. 2 ч. 9 ст. 23 Закону;
– отримання від правоохоронного органу інформації, передбаченої абз. 5 або 6 ч. 9 ст. 23 Закону, – відповідно до абз. 7 ч. 9 ст. 23 Закону.
Рішення (доручення) Держфінмоніторингу підлягають виконанню суб’єктом або уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб негайно з моменту їх отримання або з дати, зазначеної в рішеннях (дорученнях), та можуть доводитись до виконання суб’єкту або уповноваженій особі Фонду в електронній або паперовій формі.
Держфінмоніторинг повідомляє про прийняття рішення щодо подальшого зупинення фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, у порядку, визначеному законодавством.
Водночас, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 р. № 1200 «Про затвердження Порядку прийняття Державною службою фінансового моніторингу України рішення про зупинення фінансових операцій».
За 110 млн грн створять центри креативної економіки
19.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення центрів креативної економіки» від 17 березня 2021 р. № 208.
Метою використання бюджетних коштів є створення центрів розвитку креативної економіки в містах різного масштабу та з різними соціально-економічними умовами.
Бюджетні кошти спрямовуються на реалізацію проектів із створення центрів креативної економіки, в тому числі на:
– спорудження (нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт) будівель для розміщення центрів креативної економіки;
– виготовлення проектної документації для реалізації проектів.
Умовами надання бюджетних коштів є:
– строк реалізації проектів не перевищує два роки;
– врахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення під час розроблення проектної документації та реалізації проектів;
– наявність фінансово-економічного обґрунтування спроможності довгострокового функціонування центру креативної економіки;
– відповідність проекту пріоритетам, визначеним у програмних та стратегічних документах розвитку територій.
Пропозиції щодо переліків проектів формуються місцевими держадміністраціями, виконавчими комітетами місцевих рад та подаються на затвердження Мінрегіону.
Як інформує Міністерство розвитку громад та територій України, центри стимулюватимуть підвищення економічної активності в регіонах, культивуватимуть smart-підприємництво та сприятимуть зниженню безробіття та еміграції молоді. Планується, що вони включатимуть створення лабораторій, ІТ-школи, мікровиробництво, креативні простори для навчання та коворкінгу.
У державному бюджеті на 2021 р. на створення центрів передбачено понад 110 млн гривень.
Кредитодавцям заборонять працювати з незареєстрованими колекторами
22.03.2021 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (законопроект № 4241).
Національний банк України вважає, що з ухваленням цього Закону в Україні з’явилося чітке законодавче регулювання роботи колекторських компаній та кредитодавців під час врегулювання простроченої заборгованості.
Він визначає регулятора, який наглядатиме за діяльністю колекторських компаній, – Національний банк.
Упродовж трьох місяців після набрання чинності Законом НБУ створить публічний Реєстр колекторських компаній – упродовж першого місця роботи Реєстру всі юридичні особи, які займаються врегулюванням простроченої заборгованості, зобов’язані у ньому зареєструватись (така реєстрація надасть їм статус колекторської компанії). Кредитодавцям – банкам та фінансовим компаніям – буде заборонено працювати з колекторами, які не зареєстровані у Реєстрі. Доступ до Реєстру буде цілодобовим та безоплатним для усіх громадян.
Закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг, зокрема, колектори зможуть телефонувати, надсилати текстові, голосові та інші повідомлення лише упродовж певного часу. Також він обмежує максимальну частоту такої взаємодії.
Під час першого контакту зі споживачем колектор зобов’язаний буде повідомити власне ім’я, назву компанії, яку представляє, контакти для зв’язку, правову підставу взаємодії, розмір боргу та неустойки за прострочення тощо.
Забороняються неетичні засоби – дзвінки вночі, цілодобові дзвінки, введення в оману про наслідки невиконання зобов’язань, погрози, шантаж, вимоги від близьких осіб взяти на себе зобов’язання. Також забороняється збирати та обробляти персональну інформацію про графік роботи, місця відпочинку, інформацію зі соціальних мереж, особисті фотографії тощо.
За порушення вимог Закону передбачена відповідальність – від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.
Банки та фінансові компанії будуть зобов’язані до підписання договору зі споживачем інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань, зокрема повідомити про право залучати колектора – цю інформацію має бути передбачено у договорі про споживчий кредит та у паспорті споживчого кредиту.
Кредитодавець буде зобов’язаний публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму веб-сайті та в місцях надання послуг. Також банки та фінкомпанії повинні будуть контролювати залучених колекторів та дотримання ними вимог до етичної поведінки. Якщо колектор щонайменше двічі упродовж року порушив такі вимоги, кредитодавець повинен розірвати договір з ним та повідомити про це НБУ.
Крім цього, встановлено низку вимог, яких мають дотримуватися фінансові установи під час продажу прав вимоги за кредитами споживачів фінансових послуг. Продаж таких боргів можна буде здійснювати тільки іншій фінансовій установі, яка має ліцензію на надання позик або послуг факторингу і знаходиться під наглядом НБУ. Також кредитодавець буде зобов’язаний повідомляти споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 робочих днів.
Ухвалений Закон буде введений в дію через три місяці. Водночас, норми, які стосуються вимог до етичної поведінки колекторів, запрацюють відразу з набранням чинності Законом.
Архів національної пам’яті звільнено від ввізного мита
19.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до переліку архівних установ, закладів культури, освітніх та наукових закладів, до яких надсилаються документи та видання у рамках міжнародного обміну, що звільняються від оподаткування митом» від 17 березня 2021 р. № 215.
Доповненням до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 486, Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті звільнено від ввізного мита.
Рецепти на ветпрепарати видаватимуть в електронному вигляді
23.03.2021 Набрав чинності Закон України «Про ветеринарну медицину» від 4 лютого 2021 р. № 1206-IX.
Закон визначає правові та організаційні засади здійснення діяльності у сферах забезпечення захисту здоров’я та благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів, а також обігу побічних продуктів тваринного походження.
Законом визначено основні напрями державної політики та органи державного управління у сфері ветеринарної медицини, принципи розроблення, затвердження, перегляду і застосування ветеринарно-санітарних заходів, хвороби тварин, що підлягають повідомленню, моніторинг хвороб тварин, основні засади забезпечення благополуччя тварин під час утримання тощо.
Крім того, як повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Закон:
– є дерегуляційним – істотно скорочує кількість і строки видачі ветеринарних документів, передбачає безстрокову реєстрацію ветпрепаратів;
– забезпечує діджиталізацію відповідної сфери відносин – дозволяє видачу дозвільних документів, а також рецептів на ветпрепарати в електронному вигляді;
– посилює захист в Україні інтелектуальних прав на винайдені нові ветеринарні препарати;
– посилює відповідальність за порушення в сферах ветеринарної медицини і благополуччя тварин.
Прикінцевими та перехідними положеннями передбачені пільгові та перехідні періоди з дня введення Закону в дію (вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності (з винятками)).
З дня введення в дію цього Закону втратить чинність Закон України «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 р. № 2498-XII.
Заяву про скасування попередження телерадіоорганізацій розглядатимуть не більше шести місяців
23.03.2021 Набрало чинності рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення «Про затвердження Змін до Положення про скасування санкції «оголошення попередження», застосованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги» від 12 лютого 2021 р. № 94.
Згідно з новою редакцією Положення, затвердженого рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 8 лютого 2012 р. № 114, санкція «оголошення попередження», застосована за порушення умов ліцензії та/або вимог чинного законодавства у сфері телебачення і радіомовлення вважається автоматично скасованою і не враховується під час подальшої діяльності ліцензіата, якщо було прийнято рішення про продовження терміну дії ліцензії (щодо якої було визначено санкції).
Скасування санкції відбувається за ініціативою ліцензіата, який подає до Національної ради заяву про скасування санкції за формою згідно з додатком до цього Положення.
До Заяви ліцензіат повинен додати документальні свідчення, які підтверджують, що на дату подання Заяви до Національної ради ліцензіатом припинено порушення, які стали підставою для застосування Національною радою санкції та інформацію про заходи, які було вжито ліцензіатом для запобігання вчиненню порушень.
За результатами розгляду Заяви Національна рада приймає рішення про:
– скасування санкції;
– відмову у скасуванні санкції.
Національна рада приймає рішення про відмову у випадку, якщо:
– ліцензіат є системним порушником;
– порушення, за яке застосовано санкцію, не було припинено ліцензіатом у строк, визначений рішенням Національної ради та/або протягом року після застосування санкції, ліцензіатом було вчинено порушення тих самих положень законодавства;
– ліцензіат оскаржує або оскаржив рішення Національної ради, яким оголошено попередження, у судовому порядку;
– до закінчення строку дії ліцензії залишилось менше одного року та/або з часу застосування Національною радою відповідної санкції минуло менше одного року;
– до Заяви не надано документальні свідчення.
Строк розгляду Заяви Національною радою не повинен перевищувати шести місяців з дати її надходження.
У випадку подання ліцензіатом Заяви щодо зняття санкції за порушення вимог ч. 2 ст. 6 та/або ст. 62 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», така Заява повертається заявнику без її розгляду на засіданні Національної ради.
Клінічний токсикологічний центр створять за рішенням РНБО
23.03.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України» від 19 березня 2021 р. № 104/2021.
Ним уведено в дію зазначене рішення РНБО, яким визнано недостатньо ефективною діяльність Кабінету Міністрів України із забезпечення проведення державної політики у сфері управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами, впровадження дієвих механізмів державного регулювання у цій сфері.
Також Кабінету Міністрів України доручено, зокрема:
1) опрацювати у двомісячний строк питання щодо:
– утворення Міжвідомчої комісії з питань управління хімічною безпекою та поводження з хімічними речовинами;
– створення клінічного токсикологічного центру;
– внесення змін до змісту освітніх програм з безпеки життєдіяльності та спеціальних курсів професійної спрямованості для суттєвого розширення та поглиблення знань із сучасних підходів до забезпечення хімічної безпеки та захищеності;
2) забезпечити супроводження законопроектів про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів;
3) внести у тримісячний строк на розгляд Верховної Ради України проекти законів щодо:
– хімічної безпеки та управління хімічними речовинами;
– внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» стосовно реєстрації дезінфекційних засобів;
– внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва;
– внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного контролю за міжнародними перевезеннями небезпечних вантажів (ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, транзит через митну територію України) та посилення відповідальності за порушення митних правил при переміщенні небезпечних вантажів через митний кордон України та порушення встановленого порядку перевезення таких вантажів;
– переміщення речовин, матеріалів, продуктів, які можуть становити загрозу екологічній безпеці, у тому числі небезпечних відходів, їх обліку в межах території України.
Крім того, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України доручено у тримісячний строк разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством внутрішніх справ України відповідно до законодавства вжити заходів щодо посилення державного контролю та нагляду за торгівлею пестицидами і агрохімікатами.
Рішення про створення Центру протидії дезінформації уведено в дію
23.03.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про створення Центру протидії дезінформації» від 19 березня 2021 р. № 106/2021.
Ним уведено в дію зазначене рішення Ради національної безпеки і оборони, яким утворено відповідно до ст. 14 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» Центр протидії дезінформації як робочий орган Ради національної безпеки і оборони України.
Центр протидіятиме поточним і прогнозованим загрозам національній безпеці та національним інтересам України в інформаційній сфері, забезпечення інформаційної безпеки України, ефективної протидії пропаганді, деструктивним дезінформаційним впливам та кампаніям, недопущення маніпулювання громадською думкою.
Експертизу Національної програми інформатизації організує НДІ технологій кібербезпеки
23.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту з організації проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів)» від 17 березня 2021 р. № 228, який реалізовуватиметься з 1 квітня 2021 р. до 31 березня 2023 р.
Нею затверджено Порядок, який визначає особливості організації проведення експертизи Національної програми інформатизації та окремих її завдань (проектів), зокрема контрактів (договорів, угод), поданих державними замовниками генеральному державному замовнику Програми, права та обов’язки організатора експертизи та експерта, порядок взаємодії генерального державного замовника Програми з організатором експертизи у рамках реалізації експериментального проекту з організації проведення експертизи Програми та окремих її завдань (проектів).
Дія Порядку не поширюється на проведення експертизи Програми та окремих її завдань (проектів), зокрема контрактів (договорів, угод), поданих Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, а також підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку.
Організатором експертизи є Державний науково-дослідний інститут технологій кібербезпеки та захисту інформації, що належить до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку.
Експерт у визначений організатором експертизи строк проводить об’єктивне комплексне дослідження об’єкта експертизи, за результатами якого готує експертний висновок в електронній формі із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису та подає його на розгляд організатору експертизи.
Експертний висновок може бути підготовлений у паперовій формі виключно в разі, коли він містить інформацію з обмеженим доступом.
Організатор експертизи розглядає підготовлений експертний висновок та приймає рішення про його подання генеральному державному замовнику Програми або у разі виникнення сумнівів щодо повноти, якості та комплексності дослідження об’єкта експертизи організовує повторне проведення експертизи.
Генеральний державний замовник Програми реєструє супровідний лист організатора експертизи та забезпечує розгляд експертного висновку на черговому засіданні науково-технічної (експертної) ради Програми, яка може схвалити експертний висновок або надати обґрунтовані пропозиції щодо проведення повторної або додаткової експертизи об’єкта.
У разі надання науково-технічною (експертною) радою Програми пропозицій щодо проведення повторної або додаткової експертизи об’єкта генеральний державний замовник Програми надсилає організатору експертизи матеріали експертизи разом із витягом з протоколу засідання ради для проведення відповідної експертизи.
Держфінмоніторинг отримуватиме відомості про смерть особи автоматично
23.03.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку подання Державній службі фінансового моніторингу України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичних осіб» від 22 лютого 2021 р. № 113/669/5.
Відповідно до затвердженого Порядку інформаційна взаємодія здійснюється з використанням даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян, який містить конфіденційну інформацію про фізичну особу, на центральному рівні в електронній формі із застосуванням засобів, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сферах криптографічного та технічного захисту інформації.
Інформаційну взаємодію забезпечують державне підприємство, яке належить до сфери управління Мін’юсту, що визначене адміністратором Реєстру, та Держфінмоніторинг.
Відомості про смерть невпізнаної особи не подаються. У разі встановлення особи померлого передбачені цим Порядком відомості подаються після внесення відповідних змін до актового запису про смерть.
Інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно та передбачає подання на запит, який формується засобами Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, відомостей з Реєстру про смерть фізичних осіб за період, визначений у запиті.
Держфінмоніторинг обробляє відомості, що подаються з Реєстру у порядку інформаційної взаємодії, з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовує їх виключно з метою виконання обов’язків, покладених на нього відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Водночас, визнано таким, що втратить чинність через чотири місяці з дня набрання чинності цим наказом, наказ Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 29 серпня 2016 р. № 793/2581/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей про смерть фізичних осіб».
Додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи можуть встановлювати громади
24.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 22 березня 2021 р. № 230.
Зокрема змінами до п. 3 постанови КМУ р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території регіонів, де встановлено «жовтий» рівень епідемічної небезпеки, дозволяється:
– проведення заходів з оцінювання якості освіти (пробного зовнішнього незалежного оцінювання, зовнішнього незалежного оцінювання, вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів здійснення зовнішнього незалежного оцінювання тощо), здійснення яких належить до завдань Українського центру оцінювання якості освіти та його регіональних підрозділів (пп. 6);
– діяльність дитячих закладів оздоровлення та відпочинку. У разі встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки під час оздоровчої зміни робота такого закладу триває до кінця зазначеної зміни з дотриманням протиепідемічних заходів (пп. 13).
Змінами до п. 3-5 на території регіонів, де встановлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, дозволяється:
– проведення заходів з оцінювання якості освіти (пп. 7);
– діяльність продовольчих ринків (пп. 9);
– відвідування закладів освіти особами, які беруть участь у заходах з оцінювання якості освіти (пп. 10).
Водночас, новими підпунктами 3-5 забороняється:
– проведення державними та комунальними закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації (з винятками);
– робота підвісних канатних доріг;
– перебування на територіях загального користування без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Також встановлено, що на території регіонів, де установлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, забороняється:
1) за окремим рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій – здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним та залізничним транспортом у межах відповідних регіонів, крім транзитних перевезень та перевезень:
– легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п’яти осіб без урахування дітей віком до 14 років;
– службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ у межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за два дні органи Національної поліції;
– пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за наявності у них лабораторно підтвердженого негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 48 годин до дня поїздки;
2) за окремим рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій – посадка пасажирів в автомобільний чи залізничний транспорт, який забезпечує сполучення між регіонами, крім посадки пасажирів до поїздів спеціальних залізничних рейсів у внутрішньому сполученні, рішення щодо яких приймається у кожному конкретному випадку перевізником за заявками обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров’я; запровадження інших альтернативних обмежень, у тому числі обмеження заповнюваності транспортних засобів, виходячи з епідемічної ситуації в конкретних регіонах.
Доповненням до п. 3-2 визначено, що на території окремих територіальних громад у межах регіонів, на яких установлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки, рішенням місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій встановлюються додаткові обмежувальні протиепідемічні заходи, які не передбачені п. 3 цієї постанови, у разі наявності таких ознак:
– кількість виявлених нових випадків COVID-19 протягом останніх семи днів на території окремої територіальної громади перевищує 70;
– кількість виявлених нових випадків COVID-19 протягом останніх семи днів перевищує кількість випадків за аналогічний період на 50 та більше відсотків.
20 днів для подання заявок на субвенції для розвитку спортивної інфраструктури
24.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури» від 17 березня 2021 р. № 226.
Субвенція спрямовується на виконання нових та завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції об’єктів спортивної інфраструктури (багатофункціональних спортивних комплексів, спортивних залів для ігрових видів спорту, різних видів єдиноборств, плавальних спортивних басейнів, льодових арен, спортивних стадіонів, палаців спорту), що призначені для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, а також навчально-тренувальних зборів для національних збірних команд з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту.
Головним розпорядником субвенції є Мінмолодьспорт.
Для участі у відборі проекти, що можуть бути профінансовані за рахунок субвенції, повинні відповідати визначеним умовам.
Пропозиції щодо включення спортивного об’єкта до переліку об’єктів з відповідним обґрунтуванням та матеріалами подаються Мінмолодьспорту місцевими органами виконавчої влади/виконавчими органами сільських, селищних, міських рад і територіальних громад.
Пропозиції приймаються протягом 20 робочих днів з дня набрання чинності цією постановою.
Розгляд пропозицій щодо формування переліку об’єктів відповідно до цих Порядку та умов здійснюється комісією, яка утворюється Мінмолодьспортом.
Розподіл субвенції між окремими місцевими бюджетами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету за поданням Мінмолодьспорту.
Як акцизний податок з пального потраплятиме до місцевих бюджетів у І півріччі 2021 р.?
24.03.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування» від 17 березня 2021 р. № 232.
Затвердженим нею Порядком встановлено, що Казначейство щодня у день надходження акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального на рахунки, відкриті в Казначействі для сплати таких податків, здійснює розподіл частини (13,44 відсотка) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального між відповідними бюджетами місцевого самоврядування відповідно до формули, зазначеної у цьому Порядку, і часток згідно з додатком до нього (частки для зарахування до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у першому півріччі 2021 р.).
У звітності про виконання загального фонду місцевих бюджетів операції відображаються згідно з кодами класифікації доходів бюджетів:
– 14021900 «Пальне» – щодо зарахування акцизного податку з виробленого в Україні пального;
– 14031900 «Пальне» – щодо зарахування акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального.
Крім цього, доручено:
1) Державній податковій службі щороку до 10 січня та 10 липня подавати Міністерству фінансів інформацію з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій про обсяг реалізованого за останнє півріччя відповідного бюджетного періоду суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального у розрізі адміністративно-територіальних одиниць;
2) Міністерству фінансів:
– розраховувати відповідно до Порядку частки для зарахування до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у наступних півріччях відповідних бюджетних періодів починаючи з другого півріччя 2021 р. та подавати Кабінетові Міністрів України відповідні проекти рішень;
– надавати роз’яснення щодо застосування норм Порядку;
3) Державній казначейській службі у двотижневий строк з дня набрання чинності:
– цією постановою здійснити розподіл частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, що надійшов з 1 січня 2021 р., між відповідними бюджетами місцевого самоврядування;
– змінами до Порядку, якими визначатимуться частки для зарахування до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у наступних півріччях відповідних бюджетних періодів, здійснити розподіл частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального, що надійде з початку кожного такого півріччя бюджетного періоду, між відповідними бюджетами місцевого самоврядування.
Коментарі
Loading…