У Римі завершився саміт G20, який зібрав лідерів 20 провідних економік світу – вперше після початку пандемії.

У Римі завершився саміт G20, який зібрав лідерів 20 провідних економік світу – вперше після початку пандемії.

Серед пріоритетних питань – боротьба з пандемією коронавірусу, кліматична криза, угода про корпоративний податок та інші найважливіші теми загальносвітового порядку денного. У кулуарах саміту також обговорюється ядерна угода з Іраном, відносини між США та Туреччиною та дипломатичне врегулювання між США та їхніми європейськими партнерами, чиї відносини були підірвані як політикою колишнього президента Дональда Трампа, так і недавнім оборонним союзом AUKUS. Ось про що світові лідери встигли домовитися:  

Боротьба з коронавірусом 

Лідери країн «Великої двадцятки» мали намір підкреслити свою відданість необхідності покінчити з пандемією коронавірусу – принаймні на символічному рівні. 

Країни підтримали мету вакцинувати від коронавірусу 70 відсотків світового населення до середини 2022 року. Але у своєму виступі, який відкрив зустріч, прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі  вказав  на разючу нерівність у доступі до вакцин між багатшими та біднішими країнами. У той час, як багаті країни пропонують своїм громадянам третю дозу вакцини і все частіше прищеплюють дітей, у бідних країнах, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, було введено приблизно чотири дози на 100 осіб.

Президент Росії Володимир Путін, який бере участь у саміті з відеозв’язку, вказав на необхідність опрацювати у найкоротші терміни питання про взаємне визнання національних вакцинних сертифікатів (російський препарат «Супутник V» ще не був схвалений ВООЗ).

Введення мінімального корпоративного податку 

Лідери країн G20 схвалили довгоочікувану реорганізацію глобальної податкової системи, яка змусить найбільші компанії світу щорічно перераховувати близько 150 мільярдів доларів США як додаткові податкові надходження. Запланований перегляд став результатом переговорів, які займалася Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Суть реформи поділяється на два блоки,  пояснює  видання Politico. По-перше, уряди зможуть оподатковувати діяльність у своїх країнах 100 найбільших компаній світу. Ціль полягає в тому, щоб перерозподілити ці прибутки в країни, де компанії заробляють свої гроші, на відміну від нинішньої системи, яка дозволяє компаніям репатріювати ці кошти на свої домашні ринки. Очікується, що нова система набуде чинності до 2023 року та розподілить близько 125 мільярдів доларів США з існуючих податкових надходжень між більш ніж 130 країнами світу.

По-друге, країни запровадять 15-відсотковий глобальний мінімальний корпоративний податок, щоб транснаціональні компанії не могли користуватися податковими гаванями та іншими низькоподатковими юрисдикціями та уникати сплати справедливої ​​частки податків. Ця частина угоди включатиме оновлення урядами всього світу своїх національних податкових ставок – зміни, які можуть бути завершені до наступного року та забезпечити ще 150 мільярдів доларів США щорічних податкових надходжень у всьому світі.

Критики угоди вказують, що вона не поширюється на країни, що розвиваються, багато з яких отримають лише незначні додаткові податкові надходження від нинішньої угоди. Представники великих технологічних компаній також не надто задоволені тим, що їхні фірми були включені в угоду, тоді як інші світові гіганти з інших галузей, таких як фінансові послуги та гірничодобувна промисловість, були навмисно залишені за рамками угоди. Деякий опір ініціатива викликає і в конгресі США, оскільки нововведення означатиме, що Сполученим Штатам доведеться ділитися з іншими країнами частиною податкових надходжень від своїх технологічних гігантів. 

Дипломатичні розбіжності США та ЄС

США та Європейський союз досягли угоди про врегулювання дипломатичних розбіжностей щодо тарифів на сталь та алюміній, запроваджених попереднім президентом США Дональдом Трампом,  пише  «Ассошіейтед прес».

Адміністрація Трампа ввела у 2018 році податки на сталь та алюміній з ЄС, заявивши, що європейська продукція становить загрозу національній безпеці США, а також забирає робочі місця в американців. У відповідь багато союзників США запровадили контртарифи на мотоцикли американського виробництва, бурбон, арахісову олію, джинси та інші товари.

Це протистояння завдало шкоди європейським виробникам та підвищило вартість сталі для американських компаній, при цьому його вплив на робочі місця у США був незначним. 

Джо Байден, який обіцяв скасувати багато зі спадщини свого попередника, має намір відновити відносини з Євросоюзом, і скорочення тарифів – один із ключових кроків до цієї мети. Податки не будуть скасовані повністю, але за умовами угоди деяку кількість європейської сталі та алюмінію буде дозволено ввозити до США без тарифів.

Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, який приймає саміт у своїй столиці, висловив «велике задоволення» щодо тарифної угоди. Це рішення «підтверджує подальше зміцнення і так тісних трансатлантичних відносин і поступове подолання протекціонізму останніх років», – сказав він.

Клімат

Останній день саміту присвячений кліматичному порядку напередодні великої  конференції ООН у Глазго , яка триватиме наступні два тижні.

Країни Групи 20, на частку яких припадає понад три чверті світових викидів парникових газів, шукають точки дотику щодо того, як скоротити викиди і одночасно допомогти бідним країнам впоратися з наслідками підвищення температури.

Одним із ключових питань стане майбутнє вугілля, джерела викидів парникових газів. Західні країни відмовилися від фінансування вугільних проектів у країнах, що розвиваються, і великі азіатські економіки зараз роблять те саме: президент Китаю Сі Цзіньпін оголосив на Генеральній Асамблеї ООН минулого місяця, що Пекін припинить фінансування таких проектів, а Японія і Південна Корея взяли на себе аналогічні. зобов’язання на початку року.

Однак Китай не встановив дату закінчення будівництва вугільних електростанцій усередині країни. Вугілля, як і раніше, є основним джерелом вироблення електроенергії в Китаї, і Пекін, а також Нью-Делі опираються спробам прийняти декларацію G20 про поступове припинення споживання вугілля всередині країн.

Якщо саміт «Великої двадцятки» завершиться лише слабкими зобов’язаннями, то може бути втрачено імпульс для більш масштабних щорічних переговорів у Глазго, де будуть представлені країни з усього світу, включаючи бідні, найбільш вразливі до підвищення рівня моря, опустелювання та інших наслідків критичної кризи.

Борці за захист клімату також сподіваються, що багаті країни зроблять кроки для виконання давнього зобов’язання щодо виділення 100 мільярдів доларів на рік, щоб допомогти країнам, що розвиваються, перейти до більш екологічної економіки та адаптуватися до мінливого клімату.

Ядерна угода з Іраном

Іранська ядерна угода може бути швидко відновлена,  заявили  лідери США та «євротрійки»: Франції, Німеччини та Великобританії. У їхній спільній заяві зазначено, що вони «переконані у можливості швидкого досягнення та реалізації розуміння повернення до повного дотримання» іранської ядерної угоди, що «забезпечить зняття санкцій та довгострокові наслідки для економічного зростання Ірану».

Після зустрічі в кулуарах з ядерної програми Ірану Джо Байден, Борис Джонсон, Ангела Меркель та Еммануель Макрон також висловили стурбованість тим, що Тегеран «прискорив темпи провокаційних ядерних кроків» після того, як переговори про повернення до ядерної угоди зайшли в глухий кут, і «розв’язність гарантувати, що Іран ніколи не зможе розробити чи придбати ядерну зброю».

За публікаціями у ЗМІ.